«Секретні бази» та «токсичні викиди»: як російська пропаганда залякує жителів Хаківщини
Харківщина офіційно посіла друге місце в Україні за інтенсивністю ворожих інформаційних атак: лише за другу половину 2025 року медіаексперти нарахували понад 300 фейків, спрямованих на мешканців нашої області. Цього року російська пропаганда обрала ще один вид зброї – «екологічний терор».
Як повідомляє «Слобідський край» із посиланням на Інститут масової інформації, ворог майстерно паразитує на складних технічних темах, аби посіяти паніку там, де насправді тривають планові роботи.
У цьому матеріалі ми розбираємо три кейси року та пояснюємо, як звичайне буріння свердловин перетворюється на привід для конспірології.
Фейк №1. «Ядерна катастрофа у П’ятихатках» (ХФТІ)
У вересні 2025 року росіяни реанімували фейк про «підрив ядерної установки» у Харківському фізико-технічному інституті.
Суть фейку: у моменти успішних дій ЗСУ на фронті пропаганда вкидала інформацію, що «націоналісти замінували ХФТІ», щоб влаштувати радіаційну катастрофу та звинуватити рф.
Реальність: установка «Джерело нейтронів» надійно законсервована, а моніторинг радіаційного фону в Харкові, який можна відстежувати онлайн, стабільно залишається в межах норми.
«Повідомляємо, що інститут функціонує у штатному режимі. Жодних надзвичайних ситуацій не зафіксовано. Крім того, ймовірність виникнення масштабної ядерної аварії на цьому об'єкті виключена», – повідомляли у ХФТІ.
Щоденні звіти Харківського гідрометцентру підтверджують норму (10-14 мкР/год) у всіх районах області, включно з прикордонними.
Фейк № 2. «Хімічна хмара» після обстрілу у Васищевому
Після удару по складах у липні 2025 року ворожі ресурси поширювали паніку про «смертельні токсини» у повітрі.
Суть фейку: стверджувалося, що на складах нібито зберігалися «заборонені західні хімікати», і тепер на Харків суне отруйна хмара, яка випалить легені мешканцям.
Реальність: Державна екологічна інспекція у Харківській області підтвердила факт забруднення повітря продуктами горіння (що є звичним для великих пожеж), проте жодних «бойових хімікатів» чи надзвичайного рівня токсичності не було виявлено.
«У результаті загоряння в атмосферу потрапили неорганізовані викиди небезпечних речовин, що значно погіршило якість повітря. За підрахунками екологічної інспекції, сума завданих довкіллю збитків становить 15 мільйонів 873 тисячі 833 гривні», – йшлося у повідомленні.
Через пожежу у Васищевому довкілля Харківщини зазнало значної шкоди / Фото: Державна Екологічна інспекція у Харківській області
Фейк № 3. «Забруднення землі» та штрафи у Мереф’янській громаді
Фейки часто базуються на реальних проблемах, перебільшуючи їх до масштабів «катастрофи». У 2025 році маніпулювали темою забруднення земель у Мерефі.
Суть фейку: російські боти подавали це як «секретне поховання токсичних відходів», хоча мова йшла про звичайне, хоч і незаконне, побутове сміття.
Реальність: Мереф'янській міській раді пред'явили претензії на суму понад 36 млн гривень за незаконне сміттєзвалище вздовж дороги, яка веде до села Яковлівки. У ході перевірки встановлено, що на земельній ділянці розміщено звалище твердих побутових відходів, які зберігаються на відкритому ґрунті.
Незаконне звалище побутових відходів у Мерефі / Фото:
Геологія як привід для конспірології: приклад Зміївщини
Окремим фронтом ІПСО у 2025 році стали будь-які технічні роботи: геологічні дослідження, буріння чи вимірювання ґрунтів. Наприклад, на Зміївщині звичайні інфраструктурні проєкти подаються як «підготовка катастрофи», «секретні військові об’єкти» або «підрив ґрунтів».
Чому це небезпечно? Мета таких вкидів – не просто налякати, а створити атмосферу загальної підозри. Будь-яка корисна діяльність (ремонт мереж, пошук води) перетворюється на привід для теорій змови, щоб розвалити довіру до місцевої влади, комунальних служб та бізнесу.
Як розпізнати «екологічну страшилку»?
Аналітики виділяють три головні ознаки того, що повідомлення у соцмережах є частиною ворожої операції:
- Відсутність конкретики: у постах не вказують назву підприємства чи офіційну мету робіт, натомість використовують терміни «секретно», «приховано» та «нам не кажуть правди».
- Анонімні джерела: посилання на «місцевих жителів, які все бачили» або «експертів, що бояться називати імена».
- Емоційний тиск: використання КАПСЛОКУ, великої кількості знаків оклику та слів-маркерів: «катастрофа», «смертельна небезпека», «прихована правда» та «терміновий репост».
Нагадаємо, медіаграмотність – це ваш особистий захист. Довіряйте лише офіційним звітам ХОВА, екологічної інспекції та верифікованим ЗМІ.
Кожен з вас допомагає нам триматися і працювати. Приєднуйтесь до спільноти «Слобідського краю».
