Росіяни ввели резерви та посилили тиск: що відбувається на Харківському напрямку
Росіяни нарощують тиск на Харківському напрямку / Фото: 58 окрема мотопіхотна бригада ім. гетьмана Івана Виговського
Російські війська посилили тиск на Харківському напрямку в кілька разів порівняно із серпнем і початком вересня. Вони вводять резерви та намагаються просуватися піхотними групами, а українські військові стримують їх, зокрема за допомогою ударних безпілотників.
Про це 25 вересня в ефірі телемарафону «Єдині новини» розповів командир роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем 58-ї окремої мотопіхотної бригади Василь Лещенко.
За словами Лещенка, російські війська намагаються розвинути успіх після весняних дій та вводять нові резерви на двох напрямках.
«Зараз у нас основний виклик на нашому напрямку — це активний рух і інфільтрація ворожої піхоти», — сказав командир роти.
За його оцінкою, порівняно із серпнем і вереснем росіяни збільшили тиск у кілька разів. Водночас масштабного успіху вони наразі розвинути не можуть. Лещенко зазначив, що його бригада у взаємодії із суміжними підрозділами стримує російські війська на підступах, де ті намагалися просунутися ще влітку.
Ситуація з безпілотниками
Лещенко назвав нинішні бойові дії «війною дронів». За його словами, між українськими та російськими військами зберігається приблизний паритет у застосуванні безпілотників, хоча росіяни можуть мати певну перевагу за кількістю.
«Наразі, можливо, у них є мінімальна ініціатива завдяки кількості… Але нам вдається цю ініціативу передбачати і реагувати відповідним чином», — зауважив військовий.
Тактику російських військ він назвав «достатньо лінійною». За його словами, противник робить ставку на кількість і використання піхотних груп.
За словами Лещенка, російські військові використовують безпілотники для впливу на українські логістичні шляхи. Зокрема, йдеться про мінування, ураження цілей та застосування дронів на оптоволокні.
Такі безпілотники, за його словами, значно ускладнюють українську логістику. Паралельно росіяни намагаються за допомогою дронів наблизити інфільтраційні групи до позицій української піхоти.
Лещенко також зазначив, що російські військові активно використовують наземні роботизовані комплекси. Частково постачання груп інфільтрації забезпечується за допомогою безпілотників.
Основним засобом зв'язку російських військових Лещенко назвав радіостанції. Водночас, за його словами, на передньому краї росіяни активно розвивають систему модемів і точок доступу до польового інтернету.
Підрозділ, за словами військового, виявляє та знищує модеми, точки доступу й роутери, які росіяни розміщують у полях. Водночас такі точки противник досить швидко відновлює.
«На зв'язок вони роблять великий акцент і витрачають на нього багато ресурсів», — зазначив Лещенко.
Одним із ключових засобів стримування російської піхоти Лещенко назвав малі бомбери на базі FPV-дронів. За його словами, їх використовують для мінування основних шляхів руху піхоти.
Військовий зазначив, що російські війська активніше протидіють більшим безпілотникам, тому малі бомбери залишаються важливим інструментом для роботи по маршрутах руху піхоти.
«Це не просто інструмент вбивства, це інструмент захисту наших хлопців, які тягнуть найбільший тягар на передній лінії, стримуючи ворога», — наголосив Лещенко.
Чому артилерія залишається потрібною
Артилерія, за словами Лещенка, залишається важливим засобом на полі бою. Вона дає змогу швидко реагувати на переміщення російських піхотних груп та уражати більші площі.
Безпілотники при цьому працюють у комплексі з артилерією.
Російська артилерія, за оцінкою Лещенка, може дозволяти собі більше ризикувати, тоді як українські військові обережніше ставляться до своїх вогневих позицій. Водночас його підрозділ також працює по російських артилерійських позиціях, які тиснуть на передній край.
Нагадаємо, на Великобурлуцькому напрямку Харківської області російські війська продовжують спроби просуватися малими групами, ситуація на напрямку залишається напруженою.
Кожен з вас допомагає нам триматися і працювати. Приєднуйтесь до спільноти «Слобідського краю».