Дрон гнався за маршруткою: чому жителі Циркунів не залишають домівки
Висвітлення діяльності ОМС
У Циркунівській громаді залишається 3,5 тисячі людей
Три з половиною тисячі людей, щоденні атаки FPV-дронів, близько десятка поранених цивільних і двоє загиблих за рік. Бюджет скорочений удвічі. Це прифронтова деокупована Циркунівська громада у 2026 році.
Тут працює амбулаторія, ходить маршрутка до Харкова під антидроновими сітками. Дороги латають уламками зруйнованих будинків, бо матеріалів немає. Два ліцеї навчають майже 400 дітей дистанційно. Громада передала Силам оборони понад 10 мільйонів гривень цього року, триває акція «Картон на дрон». Благодійники не їдуть сюди через небезпеку, дрова на зиму – відкрите питання, а бюджет скоротився. Але люди залишаються.
«Ми вижили, ми працюємо і будемо працювати. Це головний здобуток. Хоча часто, буваючи в Харкові, чуєш здивування: «Ви ще в Циркунах? Ви ще там живете?». Так, ми живемо, працюємо і будемо працювати», – зазначає начальник Циркунівської сільської військової адміністрації Микола Сікаленко.

Начальник Циркунівської СВА Микола Сікаленко
Дрони не вибирають
Головна загроза для громади – FPV-дрони. Літають на оптоволокні та на радіоканалі, б’ють щодня – по автомобілях, будинках, техніці, людях.
«FPV-дрони не вибирають куди – вони іноді працюють навмання. Руйнується житло, горять автомобілі, отримують поранення люди», – описує ситуацію Микола Сікаленко.
За 2026 рік у громаді поранено близько десятка цивільних, двоє людей загинули – обидва випадки в Черкаських Тишках, люди їхали в автомобілях. Дрон знищив комунальний трактор-навантажувач, тяжко поранивши тракториста. Пізніше влучання дістала і пожежна машина – тут обійшлося без жертв, але повноцінно використовувати її більше не можуть.
«На жаль, трактор відновити неможливо – він пошкоджений повністю. А пожежна машина тепер може тільки воду підвозити – насос пошкоджений занадто сильно», – уточнює перший заступник начальника сільської військової адміністрації Ігор Кузьменко.
Волонтер Василь Бутенко живе за річкою, там приблизно півтори сотні дворів, де залишаються люди. Нещодавно дрон влучив у його власну машину.
«Ногу трошки зачепило, скло заднє побило і трохи машину покоцало збоку. Удачно вийшло. Б’ють по чому потрапило. Рухається, не рухається – по всьому б’ють», – розповідає Василь.

Гуманітарна допомога жителям Циркунівської громади від благодійників/Фото: Циркунівська СВА
Пожежні з лопатами та «Фотоном»
Працівники комунальної бригади з благоустрою входять до складу добровільної пожежної команди. Прибрати сміття, спиляти дерево, полагодити електрику, відвезти маломобільну бабусю до лікарні – усім цим займаються вони. А ще виїжджають на пожежі після прильотів.

Добровільна пожежна дружина Циркунівської громади на виїзді/Фото: Циркунівська СВА
Працівник бригади Сергій згадує, як починали без жодної спеціалізованої техніки: «Ми з хлопцями зробили пожежну машину з вантажного «Фотона» – поставили діжку як резервуар, помпу і їздили гасити. Зараз простіше: є пожежні машини, форма, бронежилети, каски».
Але й досі буває по-різному. Одного разу він побачив дрон просто зі свого двору – почув вибух, побіг на місце, а хлопці вже під’їхали на автівці. Загасили вогонь, не чекаючи техніки.
«Часто ми добираємося швидше, ніж ДСНС», – з гордістю каже Сергій.
Улітку на займання сухої трави добровільна команда виїжджала до трьох разів на день.
«Хлопці працюють й у свій особистий час, і кожна хвилина на рахунку, бо вогонь від прильоту з вітром може знищити цілу вулицю закинутих садиб, порослих бур’яном», – підкреслює перший заступник голови сільської ради Віктор Лейба.

Комунальники прибирають сміття/Фото: Циркунівська СВА
FPV полював на маршрутку
Транспортне сполучення з Харковом працює. Маршрутка курсує через Циркуни до Черкаських Тишків. По центральній трасі автобус їде під антидроновими сітками. Але щойно звертає в населений пункт – захисту немає.
Наскільки це небезпечно, ілюструє конкретний випадок: FPV-дрон наздоганяв рейсову маршрутку просто на в’їзді в населений пункт. Пірнув під антидронову сітку й летів слідом, поки його не перехопили військові.
«На щастя, хлопці вчасно побачили і знешкодили. Перехоплене зображення є у нас, – розповідає Микола Сікаленко. – Ми писали, просили повністю закрити маршрут антидроновими сітками. Сподіваємося на відповідне рішення».
Крім того, що дрони залишаються головною загрозою для транспорту в Циркунівській громаді, окремою проблемою залишається і стан самих доріг.

Лише частина маршруту громадського транспорту в Циркунах має захисні сітки
Покриття основних шляхів та вулиць усередині населених пунктів розбите через війну, а матеріалів для ремонту бракує. Використовують те, що мають.
«Поки що будівельні залишки з пошкоджених домівок використовуємо, щоб відсипати ями. Але вулиць багато, їх довжина велика, тож проблема залишається актуальною», – пояснює Ігор Кузьменко.
Вода зі свердловин
Водопостачання – одне з питань, яке громаді вдалося закрити. Міжнародні партнери – благодійники – пробурили цього року дев’ять нових свердловин, тепер їх дев’ятнадцять у трьох населених пунктах. На території адміністрації поруч з будівлею адміністрації є свердловина, вода з якої пройшла експертизу та відповідає нормам. Воду з цієї свердловини набирають та привозять у гуманітарний хаб громади. Додатково в хаб привозять бутильовану воду та передають її мешканцям.

Міжнародні партнери встановили свердловини для забезпечення Циркунівської громади якісною водою
Ще минулого року воду возили цистерною – і вона теж стала мішенню.
Василь Бутенко згадує, як це було: «Дрон влупив – пробив бак, вода витекла. Після того не стали їздити. Небезпечно, сильно небезпечно».
Тепер місцеві волонтери набирають воду й самі розвозять по дворах. У Василя за річкою на кожній вулиці встановили по колонці – шість штук для 150 дворів. А в колодязях, каже він, вода зіпсувалася: «Стала зеленуватою, запах якийсь».
Зима без дров і з дефіцитом бюджету
Підготовка до опалювального сезону – один із найтривожніших пунктів. Благодійні організації, які раніше допомагали з дровами, цього року не їдуть через безпекову ситуацію.
«Дрова навряд чи будуть цього року. Звісно, організували збір документів на «Зимову підтримку» 19 400 гривень відповідно до урядової постанови. Але багато з тих, хто писав заявки, отримали відмови», – констатує Микола Сікаленко.
За його словами, бюджет громади скоротився приблизно вдвічі порівняно з минулим роком. Рік закривають із нульовими залишками. Закупити дрова за кошти сільської ради, як робили раніше, уже не можуть.
«Усіма силами намагаємося допомогти місцевим мешканцям підготуватися до зими, робити ремонти, утеплення будинків, щоб люди змогли пройти зимовий період. Через ЦНАП організовано прийом заявок на «Зимову підтримку». Для того, щоб пройти на оплату комунальних послуг, газу, газопостачання і таке інше», – додає Віктор Лейба.

Ремонт даху для мешканки Циркунівської громади/Фото: Циркунівська СВА
«Картон на дрон» і мільйони для ЗСУ
Попри власну скруту, громада системно допомагає Силам оборони. У 2025 році передала на потреби військових 22 мільйони гривень, цього року – вже понад 10 мільйонів.
Окрема справа – акція «Картон на дрон». Мешканці здають картон, кошти від його продажу йдуть на закупівлю дронів та обладнання для військових.

У Циркунах триває акція «Картон на дрон» /Фото: Циркунівська СВА
«Закриваємо різні потреби: і дрони, і специфічне обладнання – антени, екрани. З початку акції маленьких дронів уже закупили 30 штук», – підраховує Ігор Кузьменко.
Микола Сікаленко розповідає про місцевого жителя Миколу Давидова: «Постійно цілий пікап привозить картону, збирає його десь. Настільки включився в роботу, що вже грамоту треба виписувати».
За словами керівника громади, мешканці зараз беруть участь навіть активніше, ніж на початку акції.
200 балів з математики
У громаді зареєстровано чотири освітні заклади: дошкільний, позашкільний та два ліцеї. Дошкільна й позашкільна освіта призупинені через безпекову ситуацію. Ліцеї працюють дистанційно: у Циркунівському навчається 290 дітей, у Русько-Тишківському – 107. Діти та вчителі забезпечені гаджетами за рахунок благодійних фондів. Цього року в перший клас пішла 31 дитина.
«У нас є діти, якими можна пишатися, – розповідає начальниця відділу освіти Циркунівської сільради Тетяна Либа. – Одна дівчинка отримала 200 балів з математики на НМТ, її навіть відзначили премією. Це Аліна Бойко, вона зараз навчається в університеті Каразіна. Усі випускники, хто здавав НМТ, вступили у виші».
Випускний і Перший дзвоник організовували в безпечному просторі в Харкові – щоб діти мали свято попри все.

День знань у Циркунівській громаді/Фото: Циркунівська СВА
Улітку за проєктом «Пліч-о-пліч» 18 дітей з Циркунівської громади вирушили до Гірської громади на Київщині для участі у змаганнях «Джура», де вже другий рік поспіль отримали приз глядацьких симпатій.

Діти Циркунівської громади взяли участь у «Джурі» на Київщині/Фото: Циркунівська СВА
«Незважаючи на те, що в них не було змоги тренуватися протягом року, наші діти достойно себе проявили поряд із київськими дітьми, які щодня відвідують школу», – додає Тетяна Либа.
Укриття, яких бракує
Микола Сікаленко звертає увагу, що на території Циркунівської громади немає жодного повноцінного протирадіаційного укриття. Простих модульних безпечних споруд не вистачає – вони не можуть вмістити все населення. Біля зупинок громадського транспорту їх потрібно щонайменше п’ять, а коштів удалося зібрати хіба що на одне.

Укриття в Циркунівській громаді
Коштом обласного бюджету почали будівництво укриття подвійного призначення – спочатку його планували як підземну школу, тепер розглядають саме як безпечний простір для мешканців.
«Область розпочала допомагати, але ми бачимо – ця допомога затухає, очевидно, через фінансову ситуацію в державі. Але це укриття має нагальну потребу, бо на території Циркунівської громади подібної споруди просто немає», – зауважує начальник Циркунівської СВА.
«Куди їхати – нікуди»
Микола Сікаленко наголошує, що про релокацію громади наразі не йдеться. І люди, які ще залишилися, їхати не збираються.
Волонтер Василь Бутенко, який пережив окупацію й лишився, бо не міг кинути одиноких літніх людей, пояснює просто: «Кожен не хоче виїжджати – все нажито було. І як їх, бабусь, кинути, якщо вони мені довіряли? Ті, що залишалися, ті й зараз залишилися».
Він двічі на місяць привозить гуманітарну допомогу за річку – завантажує в Циркунах і везе своїм. Каже, що пайки хороші і люди задоволені.
А на питання, чи не страшно, відповідає коротко: «Тримаємося, а що робити».
Раніше «Слобідський край» розповідав, як відновлюється село після російських обстрілів у Барвінківській громаді.
Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».
Читайте також:
Сонячні панелі та потужні генератори: як у Близнюках готують підземну лікарню до відключень світла