Як гвардійці захищають небо прикордоння на Харківщині

27.11.2022 12:54 Новини
Ще декілька місяців тому окупанти, здійснюючи обстріли Харківщини, почувалися безкарними. Зараз Національна гвардія України використовує для захисту прикордоння комбіновані розрахунки протиповітряної оборони, які не дають гелікоптерам ворога завдавати ударів по нашій території.

– Ми зараз знаходимося  на півночі Харківщини. Наше завдання –  прикриття наших підрозділів від ударів армійської авіації противника, тобто ми повинні  збивати їх у разі появи, – розповідає офіцер НГУ з псевдо  «Партизан». Він пояснив, що противник вишукує проблемні місця у нашій обороні: – У цьому районі вони дуже часто з’являються. Найчастіше це Мі-28, Мі-24, Ка-52. Тут дуже високі, лісисті місця є, лісосмуги, велика висота дерев, багато природних низин, в які гелікоптер може спокійно заходити. Він у такому випадку не знаходиться в зоні ураження, і наше завдання їх збивати.

Окупанти також намагаються використовувати БПЛА для боротьби з нашими розрахунками ППО, які сковують їхні дії на Харківському напрямку.

– Часто нас намагаються виявити квадрокоптерами. Нещодавно по одній з наших вогневих груп було скидання ВОГів. Але противнику уразити нашу групу не вдалося, бо ми маємо укриття, перекриті щілини. У такому випадку ми протидіємо стрілецьким чи зенітним вогнем –  звісно, що з ПЗРК ніхто стріляти по квадрокоптеру не буде, – ділиться «Партизан».

Гвардійці застосовують проти російських ударних гелікоптерів комбіновані розрахунки. Бо кожен різновид озброєння має свої недоліки та переваги.

 – Наше завдання – зловити момент, коли російський гелікоптер буде підійматися, щоб стріляти НУРСами (некеровані ракетні снаряди). Ми стріляємо з ПЗРК – ракета летить за ціллю, і «вертушка» падає. Працювати ЗУ складніше: потрібно довше цілитись, враховувати швидкість, щоб збити вертоліт чи літак. Тому ми чергуємо одночасно – ПЗРК та ЗУ, – пояснює боєць з псевдо «Магоні».

Гвардієць має за плечима чималий бойовий досвід: повномасштабне вторгнення зустрів на Луганщині, брав участь у контрнаступі на Харківщині. 

 – К-52 тут з’являються щонайменше двічі на тиждень. Як тільки вилетить «вертушка» – я вискакую з «трубою» та стріляю. Отже, сидимо в засідці, у добрій компанії. Я ніби  мисливець, а це – мій ведмідь, на якого я полюю, – говорить боєць  «Сварщик». 
Свого часу він вчився на зварювальника, звідси й має цей позивний.

 – Перевага ПЗРК у тому, що ракета реагує на тепло. Отже, не треба багато уваги приділяти цілі: ти навівся, зробив накол, ракета вийшла – і через буквально декілька секунд вона вражає ціль. Тут майже без шансів, бо, як правило, у двигун прилітає. Та часто буває так, що противник застосовує теплові інфрачервоні пастки, які відкидаються, через це ракета ПЗРК «відволікається» і йде убік. Тоді виручає зенітка. Тут уже ніяка пастка вже не допоможе. Нині в нас комбіноване застосування: якщо не впоралася ракета, то це виправляє зенітна установка. Нею ж ми можемо відпрацювати й по наземних цілях, – додає «Партизан». 

Доказом ефективності такої тактики гвардійців є те, що ворог більше не  наважується перетинати український кордон, веде вогонь з максимальної відстані, а отже, переважно влучає, як кажуть, у «молоко».

 – Їх НУРСи ефективні на відстані не більше двох з половиною кілометрів. Це означає, що до об’єкта ураження необхідно підлетіти майже впритул. Вони це робити бояться, тому що зазнали тут значних втрат. Пілоти просто вже бояться на нашу територію залітати, – говорить «Партизан».

Українські захисники констатують: дії російських пілотів останнім часом стали відчутно примітивнішими та обережнішими. Тому є велика ймовірність, що екіпажі гелікоптерів частково складаються з курсантів військових ВНЗ. 
Тим часом прикордоння доволі щільно насичене розрахунками ППО не лише НГУ, а й ЗСУ та Територіальної оборони. Вони мають різні зразки озброєння та широке поле варіантів ефективного його застосування. До речі, це є однією з причин, що росіяни на Харківському напрямку надзвичайно рідко застосовують іранські «Шахеди» – їх просто зіб’ють. Гвардійці ж мріють перейти на потужнішу західну зброю, аби була можливість протидіяти не лише авіації та БПЛА.

За матеріалами відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України

Автор: Інна Можейко