Як гвардійці-зенітники боронять Харківщину від окупантів
Гвардійці-зенітники густо та точно обстрілюють ворожі позиції 23-мм набоями. Головна їх перевага — мобільність, висока щільність вогневого ураження та потужний ефект деморалізації окупантів. Найкращих результатів бійці досягають, якщо умови дозволяють піддати російських окупантів перехресному вогню.
Нацгвардієць з позивним “Ротвейлер” — строковець, у травні він мав би піти у запас. Минулого року він став кращим навідником серед розрахунків ЗУ-23-2 у НГУ. А вже сьогодні він — справжня опора і надія своїх побратимів по зброї. Так, у лютому він з побратимами захищав підступи до Харкова та зупиняв ворожі колони техніки.
“Працюємо, коли нам дають координати цілей. Тоді ми виїжджаємо та швидко відпрацьовуємо по ворожих позиціях. Зараз це переважно наземні цілі”, — пояснює нацгвардієць “Ротвейлер”.
На “нулі” робота нацгвардійських зеніток стає неприємним шоком для окупантів. Вони всіма силами намагаються вполювати українських військових. Застосовують аеророзвідку, засоби радіоелектронної боротьби, пробують вирахувати ймовірні місця роботи розрахунків та накривати їх мінометами.
“Я готувався до цього майже два роки. Сьогоднішньою роботою задоволений на дев’яносто відсотків. Але не завжди проходить усе гладко. Іноді вони нас чекають: тільки приїхали, готуємось, аж тут уже починаються прильоти. Але цього разу пройшло все дуже гарно”, — ділиться нацгвардієць Руслан.
До речі, він також ще в лютому та березні набув величезного досвіду застосування зенітних установок проти техніки та особового складу противника на позиціях поблизу окружної дороги.
“Працюємо і вдень, і вночі. Вдень є кращі можливості верифікації результативності нашої роботи, але і ворог нас тоді бачить, і тоді відразу прилітає у відповідь. Головна перевага роботи вночі — більша безпека наших розрахунків. Ми встигаємо виконати вогневе ураження і своєчасно та безпечно змінити позицію чи здійснити відхід. Потрібно розуміти, що ми працюємо по наземних цілях на коротких дистанціях, які доступні майже для всього стрілецького озброєння. Тому потрібно працювати швидко, злагоджено, і тримати себе до останнього моменту, поки не виїдеш із зони ураження”, — розповідає Олег.
Свого часу він належав до першого призову війська незалежної України. 24 лютого дізнався, що його донька пішла до Територіальної оборони, а він, наступного ж дня, — до Національної гвардії України.
Кожна вогнева акція зенітників ретельно готується, продумуються шляхи відходу, адже досягати успіху можна, лише увівши в оману артилерійські розрахунки та аеророзвідку окупантів. Це досягається завдяки високому рівню професіоналізму бійців та їхній вірі в те, що ворог неодмінно буде розбитий.
