Захищав Чугуївщину та був поранений: харків'янина-нацгвардійця нагородили медаллю
Харків’янин-нацгвардієць Арсеній Михайлов, який воював у Харківській області, нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Ця відзнака дається за мужність, відвагу, самовіддані дії, виявлені під час захисту державних інтересів України.
До повномасштабного вторгнення 23-річний Арсеній Михайлов працював у ресторані в центрі Харкова.
Під час навчання у виші хлопець паралельно закінчив факультет підготовки офіцерів запасу в Національній академії Національної гвардії України (2021-го отримав військове звання «молодший лейтенант»).
Наступного дня після повномасштабного вторгнення хлопець пішов до військкомату. Зараз він виконує бойові завдання у складі одного з підрозділів НГУ на Харківщині.
– Від початку подій на Майдані я зрозумів, що мені не байдужа доля моєї Батьківщини. З дитинства я цікавився мілітарною тематикою, вивчав військову історію, шукав інформацію про озброєння та військову техніку. Декілька років я захоплювався археологією. Усі ці знання дуже допомагають мені на війні, – розповідає Арсеній. – Певний час ми розташовувались поблизу одного села, місцеві жителі якого, переважно люди похилого віку, дуже добре до нас ставилися. Бабусі пекли нам пиріжки. Ми теж допомагали їм чим могли, але не погоджувались брати в них щось безплатно, бо розуміли, що літні люди страждають від війни найбільше.
У квітні позицію, на якій перебували нацгвардійці на чолі з молодшим лейтенантом Михайловим, обстріляли війська рф. Окупанти застосували проти бійців касетні боєприпаси.
– Ми виконували завдання з охорони важливого транспортного вузла на Чугуївському напрямку. Разом з іншими бійцям ми переховувалися в імпровізованому укритті. Здивувався, коли помітив, що мій бронежилет у крові, бо не відчував болі. Я торкнувся свого плеча й побачив на руці кров, зрозумів, що поранений. Поряд був ще один 300-й, йому вже надавали допомогу побратими. Але я не та людина, яка панікує. Розумів, що поки діє адреналін, маю просто рівномірно дихати, аби не втратити багато крові. Далі нас евакуювали, і мені зробили операцію, – ділиться Арсеній.
Тоді молодший лейтенант Михайлов отримав осколкове поранення у плече. На жаль, того дня на операційному столі помер його побратим – Олександр Абрамов.
– Я морально готував себе до того, що люди поряд можуть умирати. Що це можуть бути круті добрі люди, у сотні разів кращі за тебе. Але мені так само складно не зважати на такі речі, як і на початку, – ділиться гвардієць.
Указом Президента від 17 квітня 2022 року Арсенія було нагороджено медаллю «За військову службу Україні». Після лікування та реабілітації він повернувся до лав НГУ, і йому вручили відзнаку.
Гвардієць вірить, що українці обов’язково переможуть у цій війні.
– Українські військові відрізняються від росіян кардинально. За 8 років ми не гаяли часу й багато навчалися, переймали досвід. Водночас росіяни припускаються помилок, якими ми вміло користуємося. А ще ми надзвичайно вмотивовані майбутнім, тому обов’язково переможемо, – запевняє він.