Без документів, штату та авто: чому на Харківщині закривають пожежні частини

12.01.2021 13:56 Область Online
Фото: sergeevka.info Фото: sergeevka.info

Наприкінці минулого року в Лозівському районі Харківської області розгорівся скандал навколо закриття Орільської місцевої пожежної охорони. Чому громада не змогла взяти на баланс пожежників, як сталося, що на папері їх узагалі не існувало, та загалом як працюють місцеві частини в області – у матеріалі «СК».

Працювали з порушеннями

Перед новорічними святами, 28 грудня, у селищі Орілька Лозівського району сталася пожежа. Через порушення правил експлуатації печі на твердому паливі у літній кухні одного з домогосподарств трапилося загорання. У результаті події загинув 44-річний чоловік. Рятувальники добиралися до місця події близько 40 хвилин з Лозової. Раніше на підмогу лозівським пожежникам могли б прийти місцеві вогнеборці, з Орільки. Але в грудні робота місцевої пожежної охорони була заборонена.

Відповідне рішення було прийняте розпорядженням Лозівської міської ради, до складу якої після об’єднання увійшла й Орільська селищна рада. Цей факт обурив мешканців громади. У соцмережах вони почали різко висловлюватися щодо рішення міськради та загалом процесу об’єднання громади.

Як пояснив голова Лозівської міськради Сергій Зеленський, закриття пожежної частини – вимушене рішення, адже офіційно частина ніколи не працювала. Ані документів
на пожежну охорону, ані необхідних дозволів на пожежний автомобіль тут не мали.

– Цей підрозділ в Орільці всі роки функціонував з порушеннями усіх норм, які можливо порушити. У них не було допусків до пожежогасіння, не було посадових інструкцій тощо.
Машина взагалі була без технічного талона, не була зареєстрована у відповідних інстанціях тощо, – розповів Сергій Зеленський.

На нову частину – 11 мільйонів

Без відповідного захисного одягу, страхування та на нелегальному авто орільські рятувальники пропрацювали з 2004 року. Саме тоді вони опинилися під управлінням
Орільської селищної ради. Але процес створення місцевої пожежної охорони селищна рада так і не завершила, тому юридично пожежників не існувало. За даними Лозівської міської ради, незважаючи на це, щороку на роботу цієї місцевої частини селищна рада виділяла п’яту частину свого бюджету – близько мільйона гривень.

Цих грошей не вистачало навіть на захисний одяг та спорядження. Фінансування спрямовували тільки на заробітну плату дев’ятьом працівникам, які входили до штату
селищної ради, а також на пальне, утримання техніки.

Саме тому, коли Орільська селищна рада увійшла до складу Лозівської територіальної громади, туди була направлена відповідна комісія. Вона провела перевірку, надала акти, на підставі яких і було заборонено використовувати цю службову одиницю у випадках надзвичайних ситуацій.

– Це було прийнято в першу чергу, аби убезпечити людей, які несуть службу, від гибелі, – додав Сергій Зеленський.

Аби відкрити пожежну частину з нуля, організувати навчання вогнеборців, закупити форму та переобладнати приміщення, за підрахунками Лозівської міської ради, необхідно щонайменше 11 мільйонів гривень. Це питання лозівські депутати розглянули на сесії, яка відбулася 24 грудня. Проте позитивного схвалення від обранців воно не отримало.

Як пояснив Сергій Зеленський, сьогодні дефіцит бюджету в громаді складає більше 37 мільйонів гривень. І це тільки на захищені статті – харчування дітей та енергоносії.
– Хтось каже, що на пожежну частину треба лише один мільйон, утім це тільки на зарплату. А треба ще на дві машини, будівлю, навчання тощо, і виходить понад 11 мільйонів, яких просто нізвідки брати, – зауважив Сергій Зеленський.

Наприкінці грудня 2020 року Лозівська міська рада звернулася з листом до Головного управління ДСНС у Харківській області з проханням створити пожежний центр в
Орільці з підпорядкуванням Державній службі з надзвичайних ситуацій.

– Проте ДСНС наполягає на створенні місцевої пожежної охорони за кошти місцевого бюджету, бо вони не можуть збільшувати штат, – повідомив секретар Лозівської міської ради Юрій Кушнір.

Читайте також: У харківських автобусах і трамваях пасажирам видаватимуть маски

Із 45 працюють тільки 8

Створювати чи не створювати місцеву пожежну охорону – винятково у компетенції органів місцевого самоврядування, каже речник ГУ ДСНС у Харківській області Ігор
Лупандін. Загалом на Харківщині на кінець року нараховувалося 45 підрозділів місцевої пожежної охорони. Проте лише вісім з них працювали у цілодобовому режимі та фінансувалися з місцевих бюджетів.

– Зокрема, кілька місцевих частин є в Балаклії, є частини в Андріївці, у Харківському районі – це Пісочин та Буди. Загалом органи місцевого самоврядування
самостійно вирішують питання щодо створення та фінансування таких пожежних частин. Це актуально в умовах, коли, наприклад, на території ради є потенційно
небезпечні підприємства, – розповів Ігор Лупандін.

Зокрема, у Пісочинській громаді місцева команда працює вже більше 17 років. Як зазначив її начальник Володимир Омельченко, до 2003 року на території Пісочинської селищної ради розташовувалася професійна пожежна частина ППЧ-58 – підрозділ Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

– Але після реформування нас скоротили. Фінансування з державного бюджету припинилося. У червні 2003 року почав формуватися загін пожежної охорони Харківського району з колишніх державних частин, які розташовувалися у Пісочині, Васищевому, Рогані, Липцях та Південному. Але фінансування не було, тому через кілька місяців частини передали під опіку органам місцевого самоврядування. Нашу частину зберегли, – розповів начальник місцевої пожежної команди (МПК-1) Володимир Омельченко.

У рік пісочинська пожежна команда здійснює близько 40 виїздів. Це не тільки пожежі – із загальної кількості вони займають десь 10 %. Місцеві рятувальники також забезпечують порядок під час масових заходів на території громади, ліквідовують наслідки негоди, аварійні дерева на території громади та інше. Загалом команда складається з 11 працівників, у розпорядженні яких є два автомобілі.

Утримує місцеву пожежну частину повністю Пісочинська селищна рада. З бюджету громади виділяють кошти на їх заробітну плату, спеціальний одяг, спорядження та обслуговування техніки.

– Зокрема, минулого року за місцевий кошт нам закупили пожежні пояси, бойовий одяг, повсякденний одяг. Це те, що не оновлювалося багато років. Зараз здійснюємо ремонт одного з автомобілів, – додав Володимир Омельченко.

Проте далеко не всі громади можуть забезпечити фінансування з бюджету таких пожежних частин. Приміром, із 45 підрозділів на Харківщині чотири взагалі не працюють. Так, у селах Горького (Богодухівський район), Рублене та Шипувате (Великобурлуцький район) відсутній штат працівників, а у Бірках (Зміївський район) немає пожежного автомобіля.

Окрім Орільського, минулоріч своє існування припинили ще два підрозділи – в Курилівці (Куп’янський район) та Надеждівці (Лозівський район). Інші 30 підрозділів працюють на базі сільськогосподарських підприємств, а відповідно функціонують сезонно та не можуть повноцінно гасити пожежі чи ліквідовувати надзвичайні ситуації.