Персеїди, комета й затемнення: харківський астроном назвав головні події літа-2026
Цього літа жителі Харківщини зможуть спостерігати одразу кілька яскравих астрономічних явищ — від зближення планет і знаменитого зорепаду Персеїди до сонячного та місячного затемнень.
Про найцікавіші небесні події літа-2026 розповів кореспонденту медіа «Слобідський край» кандидат фізико-математичних наук, завідувач Чугуївської спостережної станції НДІ астрономії ХНУ імені В. Н. Каразіна та старший науковий співробітник Астрономічної обсерваторії КНУ імені Тараса Шевченка Олександр Голубаєв.
За його словами, більшість космічних явищ цього літа буде доступна навіть для тих, хто не має професійної оптики.
«Без бінокля літнє небо — це готова карта для захопливої подорожі, де головним інструментом є лише уважність і темне небо. Якщо у читача немає жодної оптики, йому все одно буде на що подивитися. Літо 2026 року перетворить небо над Харківщиною на дивовижний безкоштовний кінотеатр!», — наголошує астроном.
Червень: літнє сонцестояння та сріблясті хмари
Парад планет і Меркурій
Середина червня стане одним із найкращих періодів року для спостереження Меркурія. Планету можна буде знайти у вечірніх сутінках низько над північно-західним горизонтом у сузір'ї Близнюків неподалік від Юпітера.
«Парад планет та полювання на Меркурій: найближча до Сонця планета зазвичай ховається у сліпучих променях заграви, але період навколо 15 червня — один із найкращих у році, щоб її побачити», — говорить Олександр.
17 червня — Місяць поруч із Венерою
Хоча повне покриття Венери Місяцем українці не побачать, жителі Харківщини зможуть спостерігати ефектне зближення тонкого серпа молодого Місяця з найяскравішою вечірньою планетою.
«Ми зможемо спостерігати надзвичайно красиве видовище: тонкий, витончений серп молодого Місяця пройде у найближчому сусідстві з яскравою Венерою на вечірньому небі», — каже вчений.
21 червня — літнє сонцестояння
Найдовший світловий день року вважається початком астрономічного літа.
«На Харківщині настане найдовший день у році — його тривалість сягне рекордних 16 годин і 32 хвилин, а ніч буде найкоротшою – усього близько 7 годин та 28 хвилин разом із сутінками. Сонце підніметься на максимальну висоту над горизонтом, після чого світловий день почне поступово зменшуватися», — пояснює Олександр Голубаєв.
22 червня — метеорний потік Червневі Боотиди
«Зорепад досягає піка в ніч після сонцестояння. Боотиди — дуже повільні метеори. Потік непередбачуваний: зазвичай він слабкий, але інколи раптово вибухає сотнею спалахів на годину», — зауважує астроном.
Червень – липень — сріблясті хмари
На висоті близько 80 кілометрів над поверхнею землі формуються найвищі хмари. Перші два літні місяці — кращий період спостерігати це явище.
«Сріблясті хмари складаються з крижаних кристалів навколо космічного пилу. У глибоких сутінках, коли Сонце вже зайшло, воно все ще підсвічує їх знизу, змушуючи фантастично світитися неземним блакитно-сріблястим кольором над північним горизонтом Харкова», — говорить Олександр.
Липень: Чумацький Шлях, МКС і подвійний зорепад
6 липня — Земля найдалі від Сонця
Попри літню спеку, саме цього дня Земля проходитиме афелій — найвіддаленішу точку своєї орбіти.
«День «далекого» Сонця (Афелій): парадокс, але в розпал літньої спеки Земля перебуватиме у найвіддаленішій точці від Сонця за весь рік (понад 152 млн км). Це найкращий доказ того, що пори року на нашій планеті змінюються через нахил земної осі, а не через відстань до світила», — наголошує астроном.
Вікно у Чумацький Шлях
За словами Олександра Голубаєва, середина літа — найкращий час для спостереження за нашою Галактикою.
«Якщо виїхати за межі Харкова, де немає міських ліхтарів, і поглянути в бінокль на південну частину неба, туманна біла смуга розсиплеться на мільйони окремих діамантових зірок. Низько над горизонтом можна побачити сузір'я Скорпіона з його «серцем» — яскраво-рудою зіркою Антарес. Поруч розташоване сузір'я Стрільця, яке утворює впізнавану фігуру, схожу на заварювальний чайник», — розповідає Олександр.
Він говорить, що саме за цим напрямком Чумацький Шлях стає найбільш широким і найяскравішим, оскільки саме там центр нашої Галактики.
«Обов'язково вдивіться у світлу смугу поруч: ви чітко побачите чорні прогалини. Це не порожнеча, а гігантські холодні «темні туманності» з пилу та газу, які виглядають як химерні силуети на фоні зоряного сяйва», — радить астроном.
Упродовж липня — прольоти МКС
Міжнародну космічну станцію можна буде легко впізнати як дуже яскраву — вона світить потужніше за будь-яку зірку чи планету — білу крапку, що за 3–5 хвилин пролітає небом із заходу на схід.
30–31 липня — подвійний метеорний потік
Наприкінці липня можна буде спостерігати, як одночасно два зорепади набувають найбільшої активності.
«Нас чекає одночасний пік двох літніх зорепадів — Південних дельта-Акварид та Альфа-Каприкорнідів. Перший потік подарує безліч швидких «падаючих зірок», які залишають за собою довгі світлі сліди, що тримаються в небі кілька секунд. Їхній радіант — точка, з якої візуально вилітають метеори — розташований у південній частині неба. А от Альфа-Каприкорніди додадуть до цього шоу рідкісні, але надзвичайно яскраві та повільні вогняні кулі — боліди», — розповідає Олександр.
Він додає, що краще спостерігати за цим подвійним зоряним шоу від півночі до ранку.
Серпень: затемнення, комета та Персеїди
2–3 серпня — комета Темпеля 2 у всій красі
Комета стане достатньо яскравою для спостереження у звичайний бінокль. Її можна буде знайти низько над південним горизонтом ближче до опівночі.
«Шукайте її низько над південним горизонтом ближче до опівночі. У звичайний бінокль вона виглядатиме як пухнаста світла цятка з невеликим розмитим хвостом», — зазначає вчений.
12 серпня — часткове сонячне затемнення
На Харківщині затемнення буде видно лише кілька хвилин і частково.
«Смуга повного затемнення (коли Місяць повністю закриє Сонце) пройде через Гренландію, Ісландію та Іспанію. В Україні ж це явище буде частковим, і спостерігати його доведеться у дуже екстремальних умовах – на самому заході Сонця», — говорить Олександр.
Спостерігати на Харківщині затемнення Сонця Місяцем можна буде лише лічені хвилини.
«На Харківщині затемнення почнеться о 20:22 за київським часом. Уже за три хвилини, о 20:25, Сонце повністю сховається за обрій. Тож харків'яни зможуть побачити лише крихітну «зазубрину» на верхньому краї сонячного диска, і то лише за умови ідеально чистого північно-західного горизонту без будинків та дерев», — зазначає астроном.
У західних регіонах України явище триватиме дещо довше.
«На Західній Україні, зокрема, у Львові, видовище буде значно ефектнішим. Тут затемнення стартує о 20:17. Протягом 21 хвилини Місяць упевнено «наповзатиме» на світило, і в момент свого заходу (о 20:38) сонячний диск піде за обрій «надкушеним» приблизно на 30–35 %», — розповідає Олександр Голубаєв.
Астроном також нагадує, що дивитися на Сонце можна лише через спеціальні сонячні фільтри або скло зварювальника.
12–13 серпня — зорепад Персеїди
Головний зорепад року цього разу збігатиметься з молодиком.
«Пік зорепаду Персеїди — найвідоміший метеорний потік року (до 100 метеорів на годину). У 2026 році умови для спостережень просто ідеальні — пік збігається з молодиком, тому небо над Харківською областю буде максимально темним. Достатньо просто лягти на килимок під відкритим небом подалі від міських ліхтарів і загадувати бажання», — жартує науковець.
28 серпня — ранкове місячне затемнення
Як і раніше із сонячним, повна фаза затемнення Місяця на Харківщині вже не буде видимою.
«Місяць уже заходитиме, тому для нас воно завершиться на стадії часткового. Головний пік припаде на 06:12 ранку, але у Харкові на цей час уже зійде Сонце, а близько 05:10 Місяць сховається за обрій. Тому найкращий час для ефектних фотографій — між 04:30 та 05:00 ранку. Ловіть велетенський «надкушений» Місяць низько над західним горизонтом», — каже Олександр.
Кінець серпня — найкращий час для спостереження Сатурна
Планета стане головною окрасою нічного неба. Навіть невеликий аматорський телескоп дозволить побачити її знамениті кільця.
«Ближче до опівночі вона з'являється на південному сході як досить яскрава жовтувата «зірка». На відміну від справжніх зірок, планети не мерехтять, а світять рівним, спокійним світлом», — пояснює вчений.
Поради астронома
Олександр Голубаєв рекомендує встановити на смартфон безкоштовні застосунки Stellarium або Sky Tonight, які допомагають швидко знаходити планети, комети та визначати час прольоту МКС.
Навіть без телескопа, за його словами, можна побачити головні літні небесні орієнтири — «Літній трикутник», Чумацький Шлях, Полярну зірку, сузір'я Ліри та Лебедя.
Також варто звернути увагу на штучні супутники.
«Якщо дивитися на небо хоча б десять хвилин, майже напевно можна побачити кілька супутників, а іноді — навіть цілі «потяги» Starlink», — говорить астроном.
На завершення Олександр Голубаєв побажав українцям якнайшвидше побачити мирне астрономічне небо.
Раніше «Слобідський край» розповідав, що у Барвінківській громаді відкрили сучасний дитячий творчий простір.
Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».
