Медсестра Віталій, або Професія, в якій досі немає чоловічого роду

Спецпроєкт
28.04.2020 14:56 Область Online
Фото: з архіву Віталія Вініченка Фото: з архіву Віталія Вініченка
Робочий день 21-річного Віталія Вініченка розпочинається о 7-й годині ранку. Він, вдягнувшись у звичну для себе форму – білий халат, – зустрічає всіх дітлахів, які приходять у садок села Оскіл. Тут медик обіймає відразу дві посади – старшої медсестри та сестри з дієтичного харчування. Окрім цього, молодий фахівець контролює харчування й у місцевому ліцеї.

В Україні чимало професій, які офіційно мають лише один рід. У Національному класифікаторі професій більшість професій зазначена в чоловічому роді і лише незначна кількість – у жіночому. І «медична сестра» – саме із цього переліку, хоча ці функції виконують і чоловіки.

Виправити ситуацію, принаймні в українській медицині, намагалася колишня очільниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун. У 2018 році вона ініціювала електронне голосування, під час якого понад 90 % респондентів висловилися за зміни назв професій. За підсумками цього опитування у квітні 2019 року МОЗ внесло зміни до переліку медичних професій. Відповідно до цих нововведень, в Україні мала б офіційно з’явитися поряд з професією медсестри й професія медбрата. І загалом усі професії та посади у медичній галузі в офіційні документи вносилися б у жіночому або чоловічому роді.

«Чоловіки у медичній професії є, але відповідні назви для своєї роботи у Національному класифікаторі професій мали далеко не всі. Це цілий пласт робіт, про які чоловікам у трудові книжки та інші документи записували як «сестра-господиня», «головна медична сестра» і «акушерка». Чи подобалося їм таке?», – процитувало Уляну Супрун видання «ZN.UA».

Проте офіційні зміни у назвах цих професій так і не відбулися.

Читайте також: Науковиця Анна Соіна стала першою харків’янкою, яка подалася в річну експедицію в Антарктику

Шлях у садок

Працювати в оскільські садок і ліцей Віталій Вініченко прийшов у жовтні 2019 року. У його трудовій книжці вказано, що він – «старша медична сестра».

За освітою Віталій – фельдшер, закінчив Ізюмський медичний коледж. Змалку мріяв працювати в медичній галузі. Якийсь час думав, що після навчання піде у «швидку», але після проходження практики у лікарні зрозумів, що може дуже швидко знаходити підхід до наймолодших пацієнтів.

– Мені з дитинства вважалося, що білий халат – це так круто! Після закінчення школи вступив до Ізюмського медичного коледжу – на фельдшера. В нашій групі навчалося 10 хлопців та 16 дівчат. А на сестринській справі навчалися переважно дівчата, – згадує Віталій Вініченко. – Практику проходив в Ізюмській центральній районній лікарні, був на санпропускнику в дитячому відділенні, травматології, хірургії. Там я і зрозумів, що надалі хочу працювати не на «швидкій», а з дітьми.

Читайте також: (Не)твій вид спорту: як харківські хокеїстки і синхроніст руйнують гендерні стереотипи

Посадові обов’язки

Після закінчення медичного коледжу хлопець декілька місяців не міг знайти роботу за фахом. А потім дізнався, що медсестра з дитячого садка йде у декретну відпустку. І подумав: а чого б і ні, тим паче, що це його рідний садок, у який він сам ходив.

– Село в нас не дуже велике, всі одне одного знають. Тож, коли я дізнався, що медсестра йде у декретну відпустку, зателефонував директорці опорної школи, яка колись була в мене першою вчителькою, і запропонував свою кандидатуру. Мене запросили на співбесіду, а за її результатами запропонували роботу, – розповідає Віталій.

Хлопець зізнається, що спочатку йому було не все зрозуміло в роботі сестри з дієтичного харчування, але через кілька днів розібрався.

– У колективі мене дуже класно прийняли. Замість привітання казали: «Нарешті в колективі чоловік з’явився». Багатьох виховательок і нянечок я з дитинства знаю, – зазначає Віталій.

В обов’язки медика входить щоранку зустрічати і перевіряти дітлахів. І якщо виявляє проблеми зі здоров’ям, відправляє дитину до лікаря. Також в обов’язки старшої медичної сестри входить нагляд за прибиранням у приміщеннях.

– Медсестра наглядає за кварцюванням приміщень, готує мильно-содові розчини, якими обробляються різні поверхні та іграшки, стежить за прибиранням, миттям посуду. Якщо у дитини в садку з’явилися нежить або кашель, то приміщення обов’язково потрібно кварцювати, щоб знешкодити всі віруси. А хвору дитину відправляємо додому. Потім таку дитину в садок допускаємо тільки з довідкою від лікаря, – розповідає Віталій.

Наразі заклад на карантині, але медик усе одно моніторить, з якими проблемами до лікарів звертаються його підопічні. І якщо хтось із дітей у цей період хворітиме, то в садок обов’язково потрібно буде принести довідку про стан здоров’я. Перед виходом дітей з карантину всі приміщення будуть кварцювати та обробляти спеціальним розчином.

А от як сестра з дієтичного харчування Віталій складає меню, стежить за тим, щоб дітлахи правильно харчувалися, щоб усі продукти були якісні, а порції – відповідної калорійності.

– Меню складаю ввечері і передаю його кухарям, а вранці знімаю проби їжі. Заповнюю журнал бракеражу готової продукції. Веду його щодня, записую все, що їдять діти. Проби зберігаю добу. Це на той випадок, якщо з кимось щось сталося. Приїжджає санстанція і перевіряє проби та журнали. Також є журнал списання сирої продукції – м’яса, риби, яєць, сиру, сметани. Стежу за тим, як ці продукти зберігаються, коли і в якій кількості їх списують, – пояснює фахівець.

Читайте також: Підполковниця Оксана Іванець: Жінка на службі – не «берегиня домашнього вогнища»

Друг у білому халаті

За оцінками керівництва, зі своєю роботою Віталій справляється дуже добре.

– Це не перший наш досвід, коли медсестрою у наших закладах (садку та ліцеї) працює чоловік. Близько трьох років тому наша основна медсестра пішла у декретну відпустку, тоді на її місце взяли хлопця. Але до своїх обов’язків він поставився не дуже відповідально, а з Віталієм нам дуже поталанило. Зараз він у нас незамінний, – таку характеристику співробітнику дає директорка Оскільського ліцею Наталія Загоруйко (в структуру навчального закладу входить і дитячий садок).

До речі, в Оскільському ліцеї серед педагогічного складу найбільший відсоток чоловіків по Ізюмському району – понад 30 %.

Не тільки колектив, але й діти та їх батьки добре сприйняли новину, що у садку медсестрою працюватиме чоловік.

– Із цього приводу хвилювання великого не було. З дітлахами відразу спільну мову знайшов. Підхід до них різний – з кимось малюю, з кимось машинками граюсь, з кимось – ляльками, комусь про медицину розповідаю. Дітям цікаво дізнатися, наприклад, як працює термометр. Обстеження дітей зазвичай відбуваються в ігровій формі, – ділиться своїми професійними напрацюваннями медик.

Найвідданіші шанувальники медсестри Віталія – вихованці молодшої групи. Як тільки він там з’являється, хтось на руки проситься, хтось – на плечі, хтось кубики відразу приносить, щоб разом їх поскладати. В цьому садку нікого білий халат не лякає.

– Як діти зазвичай мене називають? Хтось каже просто «Віталик», але виховательки їх відразу виправляють на «Віталій Володимирович». Як на мене, для зовсім малих дітлахів це складно вимовляти, тож вони називають мене просто «Володимирович», – з посмішкою розповідає Віталій.

А щодо того, який саме запис у його трудовій, Віталій не переймається. Каже, що головне – як працювати.

У суспільстві досі існує стереотипний поділ на «жіночі» й «чоловічі» професії. Однак життя змінюється, і кожна людина має займатися тим, що їй дійсно до душі. Тоді і якість роботи буде на високому рівні. Наразі чоловіки і жінки усе менше звертають увагу на гендерні стереотипи й опановують різні, не типові для них раніше, професії. А отже – чому б не завершити справу, яка розпочалася рік тому, і не внести зміни у Класифікатор професій?

Юлія Шматченко, кореспондентка


 Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews.

Автор: Юлія Шматченко