Очільниця Краснокутщини розповіла про проблеми й перспективи громади - Відео

23.03.2021 12:05 Область Online
Після виборів 25 жовтня колишній Краснокутський район повним складом перетворився на Краснокутську громаду та увійшов до Богодухівського району. Як розв’язуватимуться старі проблеми та що новенького у перспективах громади – на запитання, що турбують мешканців Краснокутщини, відповіла голова селищної ради Ірина Карабут у прямому ефірі на Facebook «Слобідського краю».

Краснокутська територіальна громада була утворена згідно з Постановою Кабінету Міністрів України. Після виборів 25 жовтня 2020 року 13 сільських і селищних рад колишнього Краснокутського району були об’єднані в єдину громаду – Краснокутську селищну раду. Сьогодні громада займає площу близько 108 тисяч гектарів землі, на якій проживають 28 тисяч 177 жителів. Центр громади – селище Краснокутськ.

Мальовничий край, а дороги непроїзні

– Ірино Олександрівно, що змінилося для Краснокутщини після утворення громади?

– З моменту утворення громади вже прийнято майно в комунальну власність селищної ради: і первинна ланка медицини, і вторинна, школи й дитсадки, і терцентр. Із 1 січня 2021 року ми працюємо у повному режимі, всі люди переведені на відповідні посади. До того ж людей по об’єктах соціальної сфери не скорочено. Були скорочені лише працівники Краснокутської РДА, управління соцзахисту населення і деякі працівники колишніх сільрад.

Враховуючи те, що в селах люди повинні отримати повний пакет адміністративних послуг, у шести великих сільрадах введена посада адміністратора Центру надання адмінпослуг, працюють діловоди, 12 старост.

Тобто робота у селах налагоджується. Ми отримуємо документи на всі види соціальних послуг, потім ці документи опрацьовуються і передаються в управління соцзахисту Богодухівської райради. Звичайно, через це виникають проблеми, але ми поступово вирішимо ці питання. З 1 квітня ми підключимося під програму «територіальна громада», тобто всі адмінпослуги, які потрібні населенню громади, будуть надаватися в Краснокутську та інших населених пунктах.

Читайте також: Громадам віддають землі: як використають отримані гектари на Краснокутщині

– Чи є стратегія розвитку громади?

Ми працюємо над її розробкою. Зараз проводимо моніторинг, потім буде громадське обговорення, пройдуть сесії, і до 1 вересня 2021 року вже будемо зі стратегією соціально-економічного розвитку Краснокутської громади.

До речі, це питання нині знаходиться на особистому контролі нашої шанованої землячки – заступниці голови Харківської обласної ради Тетяни Біловол.

Протягом багатьох років Тетяна Володимирівна опікується різними питаннями життєдіяльності Краснокутської громади, за що користується заслуженою шаною і повагою серед людей. Підтвердженням цьому є неабияка довіра людей до неї й те, що вже неодноразово вони обирали Тетяну Володимирівну депутатом Харківської обласної ради. Ось і цього разу – на місцевих виборах, що відбулись у жовтні минулого року, – наші люди знову довірили саме Тетяні Біловол представляти їхні інтереси в обласній раді. І таку високу довіру їй висловили не лише краснокутчани, а й жителі Богодухівщини, Золочівщини, Валківщини та Коломаччини.

– Які пріоритетні напрями діяльності громади?

– Найперше і найголовніше – це здоровий спосіб життя. Цей напрям включає в себе і освіту, і спорт, і роботу з молоддю, і медицину.

Наступне – це залучення інвестицій. Ми зараз пишемо різні проєктні заявки, щоб залучити інвестора. Краснокутщина – це чудовий край, головною цінністю якого є люди. А саме ті люди, які хочуть працювати, хочуть, щоб їхня рідна земля була багатою і процвітаючою. У нашій громаді є молоді люди, які живуть проблемами громади, опікуються нею і хочуть залучити сюди інвестора.

Наприклад, у нас багато садів, люди самостійно займаються ягідництвом або бджільництвом. Існує безліч грантових програм, які можна було б залучити до нас. Є два фермерські господарства, що вирощують малину й ожину. Вони перейшли на прямі взаємовідносини з Євросоюзом, постачають свої ягоди в країни ЄС. Хочеться таким людям допомагати, і тому ми тісно співпрацюємо з ними. Ми зробили відділ соціально-економічного розвитку в селищній раді, який виходить на рівень різних фондів і пише грантові роботи.

Третій пріоритет – це дороги. У нас є дороги державного, місцевого значення і комунальної власності. Проблем з дорогами дуже багато. Більшість комунальних доріг у незадовільному стані.

Дякуючи моїм попередникам, які розробили проєкт, незабаром ми отримаємо перший транш у 100 мільйонів гривень на капітальний ремонт дороги державного значення Колонтаїв – Шелестове – Коломак. Також на цей ремонт передбачено в рамках співфінансування 1,5 мільйона гривень у місцевому бюджеті. Цією дорогою користуються багато населених пунктів – і Колонтаїв, і Рябоконеве, і Слобідка, і В’язова. Загалом на ремонт цієї дороги передбачено 300 мільйонів гривень, і я сподіваюсь, що до кінця року вона буде відремонтована.

Дуже багато проблем з дорогами між населеними пунктами. Наприклад, мешканці Качалівки пишуть, що шкільний автобус возить дітей з Китченківки до Качалівки дуже небезпечною дорогою, і начебто за цю дорогу вже відзвітували, що вона відремонтована. Це неправда. Ця проблема нагальна, її треба розв’язувати. За інформацією Служби автомобільних доріг у Харківській області та ДП «Дороги Харківщини», навесні там почнеться ямковий ремонт.

Так само з дорогою між Козіївкою і Каплунівкою, якою рухається шкільний автобус. Там великі ями, вона майже непроїзна. І ще низка проблемних доріг у громаді. Але є плани щодо їх ремонтів. Будемо залучати інвестиції, шукати інші джерела фінансування, щоб полагодити ці дороги.

У планах навіть – відкрити невеликий асфальтний завод. У нас є майданчик на Сонцедарівці, поряд з яким залізниця. Будемо писати проєктну заявку.

Дуже багато питань по дорогах у селищі Краснокутськ. Поки що ми почали з вулиці Горянської. Для ремонту решти доріг потрібен час, щоб підготувати документи. Ми створюємо своє комунальне підприємство з ремонту доріг, зараз закупили обладнання і техніку, аби поступово лагодити ці дороги.

Вулиця Ювілейна у Краснокутську

Ми навчаємося і переймаємо досвід інших громад. Наприклад, сподобався досвід Нововодолазької громади щодо соціального автобуса. У них шкільний автобус узятий на баланс відділу житлово-комунального господарства. А відтак – його можна використовувати для перевезення пільгового контингенту. В нас також є такі плани. У нас є свої перевізники, але треба проводити закупівлі на послуги перевезення. Соціальних маршрутів буде декілька за всіма напрямками громади.

Гроші на потреби і на розвиток

– Який бюджет громади?

– Бюджет нашої громади складає 190 мільйонів гривень. Левову частку бюджету складає податок на доходи фізичних осіб. Найбільшими платниками ПДФО є відділ освіти, Укргазвидобування, Укрнафтобуріння, ПСП «Явір», Приватна агрофірма «Ватал» і ПП «Цукровик-агро». Є також частка рентної плати, єдиний податок. Згідно з планами, бюджет селищної ради задовольняє потреби населення.

– Чи вистачає коштів на проєкти розвитку?

– Так, їх не так багато, але вони є. Насамперед, ми хочемо, щоб уся медицина Краснокутської громади – первинна і вторинна – була разом, в одному місці. Наприклад, первинна медицина розташована по вулиці Миру. Людині похилого віку важко дістатися від Центру медико-санітарної допомоги до поліклінічного відділення. Тому в планах перенести ЦПМД ближче до поліклініки і лабораторії. На це передбачені кошти, виготовили проєктно-кошторисну документацію і отримали експертний звіт.

До речі

Нещодавно (9 березня ц. р.) у Краснокутську під патронатом заступниці голови Харківської облради Тетяни Біловол та за участю голови Богодухівської райради Юрія Яцини, очільників медичних закладів Богодухівської, Краснокутської, Валківської, Золочівської та Коломацької громад відбулася зустріч з питань організації роботи закладів медицини на території громад Богодухівського району. Цей захід організований у рамках проєкту «Ефективна первинна медицина в громаді», який виконується згідно з програмою ЄС «Підтримка громадянського суспільства, місцевих влад та прав людини в Україні». Головна мета проєкту – допомогти всім громадам Харківщини зберегти і підняти на новий рівень первинну медицину у своїх громадах. У результаті домовились про спільну нараду в Харкові головних лікарів та очільників громад району з представниками НСЗУ.

Крім того, заплановано багато інноваційних проєктів, які ми фінансуємо з бюджету громади. Зокрема, у Качалівському ліцеї та деяких інших сільських школах зараз немає внутрішніх туалетів. Ми готуємо документи, і до 1 вересня вирішимо ці питання.

 

Доля сміття

– Багато запитань мешканців громади стосуються благоустрою територій, упорядкування та вивезення сміття.

– Проблема зі сміттям у нас дуже гостра. Вивозом сміття в Краснокутську займається управління ЖКГ. Але в селах сміття не збирається. На найближчій сесії будемо вирішувати цю проблему, за кошти бюджету вивозити сміття в Богодухів – укладемо договір з Богодухівським КП «Господар».

Є проблема баків: вони є тільки в Краснокутську і Любівці, в інших селах баків нема. Будемо проводити із старостами роз’яснювальну роботу з населенням, щоб збирали сміття поки що в мішки, а потім будемо ставити баки, будувати майданчики для збору сміття.

У деяких селах є паспортизовані тимчасові місця для видалення відходів. Там не всі санітарні норми дотримуються. Я бачу вихід у роздільному зборі сміття.

Щодо благоустрою, то ним у селищі Краснокутськ займається житлово-комунальне господарство, а по селах утворені невеликі бригади, які прибирають порослі на узбіччях, чистять цвинтарі, незабаром братимуть участь у ремонтах закладів.

Є проблеми благоустрою, які не розв’язувалися роками. Наприклад, аварійні дерева на провулку Затишному в Краснокутську. Я прошу мешканців цього провулку знову звернутися до селищної ради та пройти всю процедуру погодження, тому що на сьогодні всі документи потрібно оформляти по-новому.

Прибирати сміття в парку СХТ у Краснокутську будуть на суботнику 10 квітня

Водогони застарілі

– Як вирішується проблема неякісної води?

– Проблеми з водопостачанням у нас є по всій Краснокутській громаді. Водогони будувалися в селах ще при колгоспах. Труби там лежать азбестові. Вони не витримують тиску і часто рвуться. Та й самі артсвердловини вичерпали себе. У нас є проєкт на будівництво артсвердловини по вулиці Горянській. Зараз проводиться процес закупівлі цієї послуги, і буде будуватися артсвердловина, яка забезпечить жителів Краснокутська, Основинців і Чернещини питною водою.

До речі, завдяки підтримці голови Харківської облради Артура Товмасяна та заступниці голови облради Тетяни Біловол ми були включені до Програми соціально-економічного розвитку Харківської області. Ідеться, зокрема, й про те, щоб закільцювати водогін між Краснокутськом і Чернещиною та поліпшити якість водопостачання в цих населених пунктах.

На сьогодні взимку є проблема з водопостачанням Степанівки. Там артсвердловина дуже слабка: то мотор згорить, то розмерзнеться. Навесні будемо вирішувати це питання.

– Чи будуть ремонтуватися сільські клуби?

– У нас є клуби, в яких створені всі умови, і люди йдуть туди за декілька кілометрів, аби займатися творчістю. А є клуби невідремонтовані – Мурафський, Городнянський і Степанівський. Звичайно, клуби ремонтувати потрібно. Але треба, щоб і люди туди йшли. Перед тим, як проводити ремонт, нам треба точно знати, чи потрібен цей клуб дійсно людям.

Також у поганому стані Качалівський будинок культури. Але він не є на балансі Краснокутської селищної ради. Він належить до розпайованого майна СТОВ «Качалівське», і відремонтувати його ми не можемо. Тому творчі гуртки поки що можна розташувати в Качалівській школі або приміщенні колишньої сільради.

До речі, у Качалівці наразі будується спортивний зал, на який потрібно 15 мільйонів гривень. Уже є фундамент і завезена цегла. Ми просимо, щоб його включили в Програму соціально-економічного розвитку Харківської області. Можливо, частину коштів виділимо з місцевого бюджету на умовах співфінансування, можливо, залучатимемо інвесторів.

– Яка ситуація з освітою в громаді? Чи будуть закриватися старші класи в якихось школах?

– Дуже б не хотілося закривати школи в населених пунктах. До 2024 року, якщо будуть діти в цих населених пунктах, школи працюватимуть. Хочеться, щоб освітні послуги в школах надавалися якісно. І якщо постане питання закриття школи, воно обов’язково обговорюватиметься з громадою.

Найбільше дітей навчається в Краснокутській гімназії. Там велика проблема з покрівлею, ми розробили проєктно-кошторисну документацію та звернулися по допомогу до обласної ради, щоб капітально відремонтувати дах у цьому закладі.

Також багато дітей навчається у Пархомівській школі. До речі, цей заклад згідно з програмою «Велике будівництво» був реконструйований і готовий до прийняття. Минулого тижня до нас приїздили інспектори ДАБІ, які оглянули Пархомівську школу і Краснокутський ФОК. Я думаю, що всі зауваження фахівців будуть відпрацьовані, і школа та ФОК незабаром будуть введені в експлуатацію.

Пархомівська школа чекає на введення в експлуатацію

Дошкільні заклади всі передані в нашу власність. У нас є 10 ДНЗ, усі відвідуються на 50–60 %. З бюджету селищної ради виділяється 35 гривень на харчування одної дитини на день. Відділ освіти працює над тим, щоб створити єдине меню для харчування в школах і садках. Навіть у перехідний період у нас не було перебоїв із харчуванням.

 

Нові медичні послуги

– Чи не будуть закриватися амбулаторії, відділення або лікарні?

– Найближчим часом ми не плануємо закривати медичні установи. Найголовніше зараз – це профілактика захворювань. Наприклад, ми виділимо кошти з бюджету селищної ради на проведення профілактичних оглядів, щоб кожна людина мала можливість безкоштовно пройти профілактичний огляд.

Щодо ремонтів, то наразі в бюджеті селищної ради заплановані кошти на реконструкцію моргу Краснокутської лікарні.

Також у нас є спільний проєкт з Богодухівською, Валківською, Коломацькою і Золочівською громадами. У рамках співробітництва ми хочемо запровадити додатковий пакет медичних послуг для мешканців наших громад. Можливо, у Краснокутську відкриємо паліативну допомогу, у Валках – реабілітацію, а у Богодухові буде розширене геріатричне відділення.

Паліативна допомога нам дуже потрібна. Але щоб отримати цей пакет, потрібно виконати низку вимог. Гадаю, на наступний рік уже будемо готові ці вимоги виконати.

– Щодо ліків для онкохворих: чи буде в селищній раді ліцензія на них?

– У нас є багато діючих програм щодо доступних ліків. Але оскільки змінився засновник, тільки-но утворилися відділи, закупівлі тільки-но проведені і договори з аптеками тільки-но підписані. Згодом ми забезпечимо жителів нашої громади ліками згідно з нашими програмами.

 

Туристичні магніти

– Чи є перспективи розвитку туризму на території громади?

– У нас є активісти, які створили громадську організацію і займаються відновленням культурної спадщини Краснокутщини: Олександр Столовий, Микола Пазич, Артур Кучуренко – ці хлопці горять своїми ідеями. Вони пропагують культурну спадщину і тим самим виховують нашу молодь. На території Краснокутщини є прекрасна спадщина Харитоненків. Це історичні будівлі, деякі з яких розвалюються. Їх треба зберегти, щоб залучити до нас туристів. Улітку автобуси з туристами їздять безперестанку. Але треба це узаконити – щоб у нас був туристичний збір і поповнювався бюджет громади.

Усім відомі наші Пархомівка зі знаменитим музеєм, Наталіївка, Дендропарк, Співочі тераси. Але скільки ще невідомого й невивченого! Наприклад, можна розробити велосипедні маршрути нашим мальовничим краєм. Також у Городньому біля Співочих терас є місце, на якому відбувався бій московських військ зі шведськими 1709 року. Є проєкт, щоб зробити там оглядовий майданчик, з якого відкривається чудова панорама.

Краснокутський дендропарк влітку

Крім того, у нас є джерела з цілющою водою у Мурафі, Городньому, Любівці і Пархомівці. У них вода збагачена мінералами. Ці джерела упорядковані для того, щоб оздоровлювалися мешканці громади і приїздили туди туристи.

А ще наша молодь пропонує збудувати цікавий туристичний об’єкт на в’їзді в Краснокутськ: млин, який молотиме зерно на борошно, поряд пекарню, на якій буде пектися хліб із цього борошна, і там же поруч можна буде купити випічку з цієї пекарні.

На Співочих терасах у нас збережений старий винний завод. Можливо, там можна відновити якісь процеси, показати, як перероблюються ягоди на вино. Це буде пропаганда нашого краю, і я дуже хочу, щоб прийшов інвестор і побачив, яка у нас чудова земля. До того ж мені дуже хочеться створити в селищній раді молодіжну раду. У нас багато молодих людей, які «горять» і бажають щось робити, у них є інноваційні ідеї. Їх треба запроваджувати, і я всіх запрошую до співпраці.

Автор:
Тамара Кіч