Важкий процес – солодкий результат. Як неврожай вплинув на вартість цукру
Виробництво цукру – один з найскладніших і найбільш витратних процесів у переробній галузі сільського господарства. Попри те, що для рентабельності цукрових заводів необхідні чималі фінансові вкладення, недешево вирощувати й саму сировину для майбутніх солодких кристалів. Особливо коли плани руйнують погода та ринок, як сталося цього року.
Менший урожай, проте більша цукристість
На полях Харківської області завершують збирання цукрового буряку. Роботу аграрії розпочали ще в середині вересня. Загалом, за інформацією Департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації, цього року загальна площа посівів цукрового буряку сягає 24,5 тис. га. До осінніх дощів аграрії встигли зібрати понад 70 % урожаю. Проте буряк на приблизно 4,5 тис. га все ще залишається на полі. Робота кипить у господарствах Балаклійського, Богодухівського, Великобурлуцького, Вовчанського, Золочівського, Краснокутського та Коломацького районів.
Активне збирання призупинили опади, які значно обтяжують ґрунт і стають на заваді високій продуктивності навіть сучасної техніки.
– На нашому полі зараз працюють два комбайни. За добу збираємо буряк на 20–22 га, – розповів заступник директора по рослинництву ПП «Цукровик-Агро», що у Краснокутському районі, Віктор Ревак. – Проте дощі трохи знизили можливості техніки, через важкий ґрунт сьогодні збираємо буряку приблизно з 8–10 га на добу.
Загалом у господарстві цьогоріч засіяли цукровим буряком 4200 га, збільшивши посіви майже на 1000 га. За інформацією заступника директора підприємства, урожайність у цьому році знизилася та становить від 450 ц/га до 520 ц/га.
– У зв’язку з тим, що не вистачило влітку опадів, цього року урожай менший, аніж у минулому, – додав Віктор Ревак. – Та якщо за урожайністю ми дещо програємо, то за цукристістю, навпаки, виграємо, адже в цьому році через меншу кількість опадів цей показник покращився.
На всіх вистачить
Втрати врожаю через відсутність дощів торкнулися не тільки Краснокутського району. За словами директора Департаменту агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації Олександра Нездюра, цього року багато районів, починаючи з травня, продуктивних опадів не бачили.
– Це відбилося на врожайності, і десь на 100–150 ц/га вона зменшилася, – додав він.
Так, минулоріч у середньому по області показники цукрового буряку з гектара були на рівні 500 ц/га, а цього року – 350 ц/га.
– В інших областях ситуація з опадами має кращу картину, адже засуха, до речі, зачепила тільки Харківщину, – додав генеральний директор господарської асоціації «Харківцукор» Юрій Ільченко. – Тому врожаю цього року по області недобрали приблизно на 30 %.
Та хоч урожайність буряку зменшилася, за прогнозами фахівців, Харківщині вистачить цукру. За інформацією Юрія Ільченка, всього на Харківщині планують зібрати близько 1 млн тонн буряку, а виробництво цукру прогнозують на рівні 120 тис. тонн.
– Річна потреба області сягає 104–110 тис. тонн, тому область буде забезпечена цукром повністю, – додав він.
Загалом в Україні цього року цукор вироблятимуть на 44 заводах. Квота виробництва в країні на цей рік (мінімум, необхідний, щоб забезпечити потребу українців) становить 1 млн 670 тис. тонн цукру.
– Я думаю, що квота буде виконана. І з цукром Україна буде, – упевнений Юрій Ільченко.
Нагадаємо, у минулому році в Україні виробили близько 2 млн тонн цукру.
Ризикована, але солодка
На Харківщині у цьому сезоні працюють шість цукрових заводів. Це ТОВ СП «Білий Колодязь» (Вовчанський район), ПАТ «Первухінський цукровий завод» (Богодухівський район), ТОВ «Цукрове» (Кегичівський район), ПП «ЦукровикАгро» (Краснокутський район), ТДВ «Новоіванівський цукровий завод» (Коломацький район) та ТОВ «АПК «Савинський» (Балаклійський район).
– Для роботи цих шести заводів потрібно, щоб в області було близько 700 тис. тонн сировини, – розповів Олександр Нездюр. – За прогнозами, сировини в нас достатньо.
Також він додав, що найбільше цукрових буряків сіють у тих районах, де є цукрові заводи. Більше того, із 24,5 тис. га буряку, посіяного в області, близько 17 тис. га сіяли саме господарства, які володіють цими заводами.
Все тому, що коли зосередити в одних руках вирощення сировини, її переробку та готову продукцію, з’являється можливість отримати більшу рентабельність. Окремо ж ці процеси досить затратні. Приміром, за словами Юрія Ільченка, аби достигнути урожайності в 500 ц/га, затрати аграрія на один гектар становлять близько 30 тис. грн.
– Тобто якщо врожайність 400 ц/га, то виробник виходить у нуль. Усе, що більше, приносить прибуток, – додав генеральний директор асоціації «Харківцукор». – До того ж, компенсації за втрати немає. Приміром, цього року через погоду буряк не дав очікуваних результатів. Тому багато фермерів скаржаться, що зазнали затрат, а буряку не отримали на потрібному рівні.
Окрім зниження врожайності, є й інші тенденції, які вже диктує світовий ринок. Цього року ціна на солодкий продукт впала. Тому, якщо минулого року за кордон українські та, зокрема, харківські заводи продавали цукор за ціною від 470–500 доларів за тонну з нульовим ПДВ, то цього року вартість знизилася до 320–360 доларів.
– Фактично у цьому році ціна на цукор знизилася через світову ціну. Згідно з постановою Кабміну, мінімальна ціна на цукровий буряк цього року становить 757 грн за тонну з ПДВ, а на цукор – 11 000 грн за тонну з ПДВ, – розповів Юрій Ільченко. – Заводи, які закупляють буряк, за тонну сировини віддають 1000–1050 грн.
Тобто оптова ціна цукру на сьогодні встановлена на рівні 14,50 грн за кілограм. Але оскільки в цьому році держрегулювання на основні продовольчі товари скасували, торгові мережі можуть робити свою націнку. Нагадаємо, Кабінет Міністрів запровадив держрегулювання цін на основні продовольчі товари понад 20 років тому. Націнка виробників на них не могла перевищувати 15 %. А в липні цього року держрегулювання скасували.
– Раніше за кожне підвищення вони (Торговельні мережі. – Авт.) мали відзвітувати й довести доцільність цінового підвищення, зараз – ні, – додав Юрій Ільченко.
Через це, за словами фахівця, прогнозувати ціну на цукор досить важко.
Виробництво за добу
А поки ринок диктує свої правила, харківські заводи всі свої зусилля, у тому числі й фінансові, спрямовують на сучасні технології, які покликані знизити вартість витрат на переробку, дозволити зекономити на паливі, а головне – підвищити якість.
– Сьогодні практично всі харківські заводи виробляють цукор другої категорії – тобто цукор європейського зразка, – розповів Олександр Нездюр.
Серед них і підприємство «Цукровик-Агро» (колишній Пархомівський цукровий завод).
– За останні два роки на реконструкцію заводу ми витратили до 100 млн грн, – розповів директор цукрового заводу Олег Шандиба. – Закупили дві французькі центрифуги, які тепер працюють замість восьми, а також автоматизували вакуумні апарати. Модернізація вплинула на енергоощадність і на якість самого цукру.
Сьогодні завод переробляє переважно свою сировину та виробляє цукор І та ІІ категорії. Потужності дозволяють за день переробити близько 300 тонн буряку. А з моменту, як буряк потрапляє на кагатне поле та гідротранспортером доправляється на завод для заключного етапу – пакування в мішки, – проходить доба.
– Загалом процес виробництва цукру має сім етапів, – розповіла головний технолог заводу Світлана Плехова. – Це бурякорізка, дифузія, сокоочищення, фільтрація, випарювання, повторна фільтрація, кристалізація.
Далі цукор висушують та направляють у пакувальне відділення. Загалом у цьому сезоні на заводі планують виготовити близько 25 000 тонн цукру.
