Перші ворожі удари були по П’ятихатках - життя найпівнічнішого району міста на третій рік війни

12.04.2024 18:10

На самій півночі Харкова, уздовж Харківського шосе, розташований мікрорайон П’ятихатки. Селище будувалося з 1950-х років як супутник Харківського фізико-технічного інституту. Його вчені у тридцятих роках минулого століття розщепили ядро атома. Згодом у П’ятихатках розташувався фізико-технічний факультет Харківського університету. Тож мікрорайон завжди був своєрідним академічним містечком.

Вранці 24 лютого 2022 року мешканці П’ятихаток прокинулися від потужних вибухів – ворог бив по житлових будинках. Наслідком російського терору стали масштабні руйнування, поранені та загиблі серед мирного населення. Так, на початку березня російським «градом» накрило чергу у продуктовий магазин, загинули люди – усі мирні.

Ворог не зміг вдертися в Харків, а восени 2022 року була звільнена майже вся область. Тільки тоді життя почало повертатись у мікрорайон, що разом з Північною Салтівкою став одним з найбільш постраждалих у місті.

Важка весна 2022 року

Найважчими були перші тижні бойових дій, коли російські підрозділи стояли упритул до окружної дороги. Розгублені мешканці масово залишали свої домівки. Вже у травні населення П’ятихаток скоротилося до майже п’ятисот осіб – приблизно двадцята частина від довоєнної кількості.

– Наприкінці березня – початку квітня 2022 року, після потужних обстрілів, у П’ятихатках залишилося найменше людей. Електрики, води у мікрорайоні не було 43 доби, а подекуди не було й газу. Нормального зв’язку також не було, тільки на даху багатоповерхівок з’являлась можливість під’єднатися до сотової мережі, – згадують про найскрутніші часи у мікрорайоні волонтери ГО «П’ятихатки – БАМ» Тіна Пироженко та Андрій Тагаєв.

Трохи підживити телефони, ліхтарики, все інше можна було лише від генераторів. Вони стояли біля деяких будинків і в колишньому дитячому садку, який став одним з осередків життя мікрорайону, що перетворювався на селище-примару. Там на вогні щоденно готували до двохсот порцій гарячих обідів.

– Це був справжній гуманітарний хаб. Готували гарячу їжу, іноді майже з нічого, але смачно та якісно – перша страва, друга, компот. Туди підвозили гуманітарну допомогу. Разом з їжею роздавали засоби гігієни, певні ліки. Якщо комусь потрібно було виїхати – також зверталися в дитячий садок до волонтерів. Працював парамедик, – розповідає Тіна Пироженко.

З їжею та водою допомагала міська влада. Мешканці, які залишилися та мали машини, також підвозили найнеобхідніше.

Масштабні руйнування через обстріли  Наслідком російського терору стали масштабні руйнування

Волонтери згадують, як вивозили людей з відрізаного від зовнішнього світу мікрорайону.

– З початку вивозили хаотично. Потім налагодили контакт з такими, як ми, не сповна розуму, у Харкові. Знайомилися, домовлялися про спільні дії. Формувалася волонтерська мережа, вона й зараз працює. Бувало, по п’ять разів на день виїжджав до міста. Туди везеш людей, звідти – гуманітарну допомогу, – розповідає Андрій Тагаєв.

Вивозили людей не тільки у більш безпечні райони міста, а й в область, а також у Дніпро, на Полтавщину. Зв’язувалися там з місцевими волонтерами, які знаходили, де розмістити людей. Скільки саме людей вивезли, п’ятихатські волонтери точно сказати не можуть. Але напевне понад триста.

– Найскладнішим було виїхати та заїхати у П’ятихатки – як по Харківському шосе, так і по окружній. Обидва маршрути були дуже небезпечні. Багато проблем виникало через відсутність нормального зв’язку, – згадує Тіна Пироженко.

Ворог бив по житлових будинках та інфраструктурі  Зруйнована внаслідок обстрілів інфраструктура 

У більшості п’ятихатських домів були масово вибиті вікна. Спочатку волонтери закривали їх плівкою, а потім знайшли можливість привозити фанеру. Проблеми почалися взимку, коли саме через відсутність нормальних вікон виходила з ладу система опалення. Проблема із заміною вікон у П’ятихатках залишається й сьогодні. У будинках більшість вікон (а в деяких майже всі) й досі забрані фанерою.

Восени 2022 року мешканці почали повертатися у рідні П’ятихатки. Поступово відновлює роботу інфраструктура, повертається торгівля, є транспортне сполучення. Частково відбудовані розбиті будинки. Зрозуміло, що повне відновлення – питання багатьох років, як і в усьому Харкові. П’ятихатки – під постійною загрозою російських ракет і КАБів, але життя йде своїм чином.

Частково відбудовані розбиті будинки Будинок, відбудований після влучання 


Найпівнічніша в мікрорайоні

Якщо П’ятихатки розташовані на самій півночі міста, то будівля навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет» Національного університету імені Каразіна – найпівнічніша в мікрорайоні. Повз неї проходить Харківське шосе. Це бєлгородський напрямок, один зі шляхів, яким окупанти намагалися прорватися в Харків. Наприкінці лютого 2022 року напроти фізтеху наші захисники зупинили колону техніки агресора.

Розташована в цьому місці будівля факультету зазнала значних руйнацій. З розтрощених лабораторій співробітники евакуювали унікальне обладнання – те, що збереглося.

Будівля Фізтеху у нинішньому стані Так виглядає головний корпус Фізтеху сьогодні 

Директор навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет» Пилип Кузнєцов розповідає, що саме у 2022 році вони мали відзначати шістдесятиріччя заснування Лабораторії № 1 атомного проєкту, з якої, власне, й починався Фізтех, де працював академік Ігор Курчатов. Сьогодні його ім’ям названа вулиця, де розташована ця будівля.

Найжорстокіших ударів зазнали північне крило та фасад, одна з лекційних аудиторій зруйнована майже вщент.

Пилип Кузнєцов

Пилип Кузнєцов

Директор навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет», кандидат фізико-математичних наук

Північна частина найбільш постраждала, саме по ній бив ворог. Евакуювали все, що змогли. Залишилося лише обладнання, яке неможливо рухати. Разом зі співробітниками закривали фанерою вибиті вікна. Прибирали з даху сніг, щоб вода не потрапляла до приміщень. З південного боку будівлі ураження не такі критичні, там навіть працюють лабораторії. Тобто наука попри війну!

Справді, у південній частині будівлі все не так сумно – у коридорах горить світло, чутно роботу устаткування.

– Тут у нас три установки, усі в робочому стані. На одній намагаємося розпиляти тугоплавкі матеріали. Відпрацьовуємо методики, альтернативні тим, що є. У нас термоіонне напилення. Поки що все на стадії розробки. Інша установка – обробка матеріалів пучками високих енергій заряджених частинок. Ще на одній установці відпрацьовуємо методику отримання негативних іонів водню, – показує свою лабораторію доцент кафедри прикладної фізики та фізики плазми Ігор Середа.

<i>Доцент кафедри прикладної фізики та фізики плазми </i><i>Ігор Середа</i> Ігор Середа, доцент кафедри прикладної фізики та фізики плазми 

А от у лабораторію кафедри медичної фізики та біомедичних нанотехнологій було пряме влучання. Тут тільки обгорілі стіни та залишки меблів.

– Новітнє обладнання тут було тільки-но завезене, та нічого не лишилося, все втрачено. Але немає сумнівів, що все буде відновлене повністю: ми співпрацюємо з міжнародними партнерами, отримаємо грантові кошти, – розповідає директор інституту.

<i>Лабораторія кафедри медичної фізики та біомедичних нанотехнологій після влучання</i> Знищена прямим влучанням лабораторія кафедри медичної фізики та біомедичних нанотехнологій

Навіть за умов війни факультет у структурі Національного університету імені Каразіна є одним з основних виконавців науково-дослідних робіт, фінансованих МОН України, НФДУ та іншими вітчизняними грантодавцями. На міжнародній арені факультет представлений у таких альянсах, як Європейська мережа ядерної освіти (ENEN) та Європейська освітня мережа термоядерного синтезу (FuseNet). Ведеться проєктна робота в колаборації з інститутами Франції, Польщі, Сполучених Штатів Америки та інших країн-партнерів.

300 мільйонів у майбутнє

У навчальній аудиторії з пустими, вкритими пилом партами, вибитими вікнами Пилип Кузнєцов підходить до дошки.

– Пам’ятаю, як у цій аудиторії сиділи студенти в мене на лекції, а зараз ми зустрічаємося в зумі. Буду дуже радий, коли вони знов прийдуть сюди, – каже він.

Пилип Кузнєцов чекає, коли повернуться студенти Пилип Кузнєцов: Буду дуже радий, коли повернуться студенти

Освіта в навчально-науковому центрі для понад 120 студентів зараз відбувається дистанційно. Для наукової діяльності потрібна робота в лабораторіях, тому вчені знаходять різні можливості, у тому числі через доступ до обладнання інститутів-партнерів в Україні та за кордоном.

Пилип Кузнєцов

Пилип Кузнєцов

Директор навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет», кандидат фізико-математичних наук

– Я знаю, що ми знаходимося в першій черзі, коли у держави з’являться бюджетні кошти на відновлення. Освіта, вважаю, має бути у пріоритеті. Взагалі війна йде за те, щоб українська молодь мала можливість здобути сучасну освіту на передовому рівні. Ті, кому зараз трохи за двадцять, невдовзі будуть рушійною силою нації. А ми повинні створити їм належні умови для розвитку, – переконаний науковець.

Завдяки зусиллям адміністрації університету вже готовий проєкт реконструкції будівлі на суму 300 мільйонів гривень.

– Ці 300 мільйонів гривень – інвестиції у майбутнє. Кошти вкладаються не просто в будівлю, а в технологічний центр, де вчені працюють над цілими комплексами наукових задач, виховується нове покоління спеціалістів, – пояснює керівник.

Також інститут і далі популяризує науку серед шкільної молоді, формуючи новий імідж вченого-фізика.

– Ми спілкуємося зі старшокласниками. Показуємо, що наука – це цікаво, що фізичні технології – це майбутнє. І відгуки від дітей бувають неочікувані. Так, ми робили майстер-клас з терапії елементарними частинками, яку застосовують для лікування онкології. В Україні таких установок поки що немає, але є віртуальні можливості. До нас по відеоконференції підключалися закордонні партнери. Діти розповідають про те, чого навчилися у школі. На завершення я запитав про враження, одна дівчинка сказала: «Отака фізика мені подобається!» – каже Пилип Кузнецов.

За його словами, у результаті такої роботи вдалося збільшити набір на факультет навіть під час воєнного стану.

Рушники ХІХ століття

В одну ніч школа зазнала п’ять бомбових ударів  У ніч 8 квітня 2022 року росіяни завдали п’ять бомбових ударів по школі
Олександр Гряник

Олександр Гряник

Директор Харківського ліцею №62, Заслужений працівник освіти України

Найбільше руйнування школи сталося у ніч на 8 квітня 2022 року – було завдано п’ять бомбових ударів. Бомби лягли по одній лінії: перед центральним входом, у вестибюль, у двір та дві біля спортивного майданчика. Цієї ж ночі два російські снаряди влучили у третій поверх, зруйнувавши 21 кабінет і коридор. На щастя, тоді людей у школі не було

Ще до бомбардування, наприкінці березня, зі школи, що опинилася просто на «червоній лінії», вивезли техніку. Врятували бібліотеку. Частина книжок досі зберігається тут.

Школа залишалася у прицілі ворожої зброї, аж поки окупантів не відкинули від Харкова.

Сьогодні тут навчається 949 дітей, з них 414 зараз живуть у П’ятихатках. До війни було 1121 учень. У школі працюють 85 педагогічних працівників.

– Менш ніж за пів року до початку повномасштабної війни ми отримали новий кабінет біології, устаткований найсучаснішим обладнанням на більш ніж мільйон гривень. Обладнання ми зберегли, унікальною дошкою з цього кабінету сьогодні користується метрошкола, – говорить Олександ Гряник.

Єдине приміщення, яке зовсім не постраждало, – музей української етнографії. В експозиції предметів українського національного побуту представлені експонати, яким понад сто років.

– У нас тут є рушники, зіткані наприкінці XIX або на початку XX століття. Їх передали школі онуки та правнуки українських майстрів. Є також предмети, виготовлені самими учнями у шкільних гуртках. Наприклад, плетіння з лози або вироби гончарного ремесла. До речі, гончарний гурток у школі працює для дітей і зараз. Ми навіть дозволяємо собі раз на квартал вмикати піч для обпалювання, – розповідає директор ліцею.

Олександр Гряник з гордістю нагадує, що їхньою випускницею є Василіса Степаненко, журналістка та продюсерка, яка працювала над фільмом «20 днів у Маріуполі», відзначеним премією «Оскар».

– Місяць тому прийшла радісна для нас новина. Повідомили, що ліцей увійшов до трійки шкіл Київського району Харкова, для яких планується відновлення на 2025 рік. Зокрема, передбачається будівництво підземної частини школи – справжнього бомбосховища. Звісно, ми можемо почекати, тим більше що в нас є неушкоджений корпус. Краще нехай швидше забезпечать Харків засобами протиповітряної оборони, щоб місто було більш безпечним, – каже Олександр Гряник.

Попереду відбудова Ліцей готується до відбудови

«Футболісти бігають, їм тепло»

У П’ятихатках продовжує працювати дитячо-юнацька спортивна школа Харківського фізико-технічного інституту. Її директорка Лілія Самсонова розповідає, що ДЮСШ відновила роботу взимку 2023 року.

дитяча футбольна команда Заняття з футболу відвідує багато дітей

– Був грудень 2022 року, коли я повернулася у П’ятихатки. Зібрала дітей та майже усіх тренерів. З того часу ми вже провели чотири змагання. На жаль, футбольна команда майстрів виїхала, але заняття з футболу відвідує багато дітей, тож будемо з них готувати зміну, – говорить Лілія Самсонова.

Зараз на тренування у спортивній школі ходять понад триста вихованців, з ними займаються 16 тренерів. Діти, зокрема, займаються скелелазінням, тхеквондо, сумо, футболом, кікбоксингом.

Школу відвідують понад триста дітей  У спортивній школі понад триста вихованців, з ними займаються 16 тренерів
Лілія Самсонова

Лілія Самсонова

Директор Дитячо-юнацької спортивної школи «ХФТІ», Заслужений працівник фізичної культури і спорту України

– Опалення взимку у великій залі не було. Тут тренувалися лише футболісти, бо вони бігають, їм завжди тепло. Інші займалися у маленькій залі, де підтримували температуру обігрівачем, а це чималі кошти за електрику. А що робити, діти ж ходили усю зиму. Дах, який протік, ладила майже власноруч за допомогою друзів і небайдужих людей

З 2023 року вихованці ДЮСШ відновили участь у регіональних, національних і міжнародних змаганнях і знову посідають призові місця.

Діти обирають здоровий спосіб життя Здоровий спосіб життя – правильний вибір

– Команда футболістів посіла третє місце в міській першості на «Металісті». Є третє місце на європейській першості зі скелелазіння. Зараз наша команда сумоїстів із шести спортсменів виступає на світовій першості, очікуємо високих результатів. Команда з одинадцяти скелелазів різних вікових груп готується взяти участь у чемпіонаті України, що відбудеться з 9 по 13 травня, – розповідає Лілія Самсонова.

У 2022 році шість вихованців спортивної школи отримали звання майстрів спорту і вже є один майстер спорту цього року.

<i>Скелелази готуються до змагань</i> Тренування скелелазів 

– Можливо, через те, що у воєнні часи для дітей не так багато варіантів, чим займатися, вони й ходять на спортивні секції та показують високі результати, – жартує Лілія Самсонова.

Але в будь-якому разі здоровий спосіб життя – це правильний вибір, впевнена вона. Тим більше що після перемоги можливостей для фізичного розвитку та спорту у дітей буде набагато більше.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Читайте також