Обстріли, життя у підвалах та постійні тривоги стали буденністю для дітей Харківщини. Від початку повномасштабного вторгнення Марія Зайцева разом з командою однодумців «Незламного Харкова» організували понад сотню заходів для дітей, також допомагають вагітним і матерям. Свою волонтерську діяльність жінка почала у перші дні великої війни, коли сама була вагітна.
Не могла сидіти склавши руки
Коли почалася повномасштабна війна, харків’янка Марія Зайцева була на п’ятому місяці вагітності. З перших днів окупанти сильно обстрілювали місто, у будинку Марії перестав працювати ліфт, а сім’я живе на 16 поверсі, тож ходити доводилося пішки, але виїжджати з міста вона навіть і не думала, бо треба було допомагати іншим.
Саме тоді до Марії звернулася головна лікарка дитячої лікарні. Медзаклад перебував під постійними обстрілами, тож персонал з дітьми сиділи у підвалі. Потреба була в їжі та одноразовому посуді. Тоді вона з чоловіком та на той момент восьмирічним сином їздила в супермаркети та аптеки, аби придбати все необхідне. Так все й почалося, каже Марія. До того ж тоді, на початку великої війни, було проблемно виїхати з міста. Тож вона разом з іншими волонтерами почала допомагати людям з евакуацією.
Марія Зайцева
директорка благодійного фонду «Незламний Харків»
Тоді була велика проблема з паливом, нам доводилося знаходити його в інших областях, возили з Дніпра в Харків, щоб евакуювати людей. Тоді таксі було по 5-7 тисяч гривень по місту. Щоб дістатися на вокзал, люди йшли пішки, ми забирали тільки людей похилого віку та жінок з дітьми.
Потреба в допомозі щоденно зростала, тож команда швидко почала збільшуватися. Тоді волонтери розвозили в небезпечні райони Харкова гарячі обіди та харчі людям, які не могли вийти з підвалів. Часто робити це доводилося під обстрілами. Влітку 2022 року «Незламний Харків» разом з іншими волонтерськими організаціями допомагали людям виїхати з тимчасово окупованих територій Харківської області.
Марія з волонтерами на складі
Тоді протягом літа волонтери змогли евакуювати з окупованих територій через піший перехід на Печенізькій дамбі понад 16 тисяч людей. Цей так званий «пункт пропуску» на вільні території працював протягом трьох місяців. Пропускали жінок, дітей і літніх людей. Чоловікам виїжджати окупанти не дозволяли. Окупанти часто відкривали вогонь по автівках.
Повернути вкрадене росіянами дитинство
У перші місяці повномасштабної війни у скрутному становищі опинилися й пологові будинки Харкова. Проте волонтерам вдалося доставити генератор та кисневий концентратор. А медичний центр, що допомагає подружжям стати батьками, потребував спеціального рідкого азоту, щоб врятувати п'ять тисяч ембріонів. Азот вдалося знайти на Дніпропетровщині, тоді його одразу привезли до медзакладу.
Обладнання для пологового будинку
Наразі у фонді «Незламний Харків» працюють понад 30 волонтерів. Марія каже, що звернень від людей дуже багато, тож допомагають чим тільки можуть.
Марія Зайцева
директорка благодійного фонду «Незламний Харків»
Зараз дуже багато звернень, що стосуються відновлення. Звісно, війна ще не закінчилася, але, щоб люди поверталися в Харків, у них, як мінімум, повинні вікна стояти. Нам вдалося в кінці січня замовити вікна на 12 квартир в місті Харкові й поставити їх. Це не OSB, а якісні вікна. Ці кошти нам допомогли зібрати харківські бізнесмени та донори з Америки.
Марія розповідає, що в поїздках по регіону найбільше зачіпала душу малеча, яка через росіян втратила дитинство та була змушена провести його у підвалах і під обстрілами. У волонтерів було велике бажання подарувати дітлахам позитивні емоції та нагадати, що життя може бути іншим – без вибухів і постійного страху. Так і з’явився проєкт «Нове життя».
З травня 2022 року таких заходів провели вже понад сотню в різних населених пунктах Харківщини. Це й деокуповані громади, а також ті, де є велике скупчення дітей-переселенців. Марія каже, це допомагає дітям соціалізуватися та знайти нових друзів. Волонтери організовують для малечі походи в зоопарк і свята з іграми й подарунками, а для їхніх батьків проводять тренінги, де психологи розповідають, як допомогти дітям позбутися травм війни.
Марія Зайцева
директорка благодійного фонду «Незламний Харків»
Діти в захваті й батьки в захваті, багато є населених пунктів, де не займаються дітьми зовсім, тому що громади часто обстрілюють, і діти вимушені здебільшого сидіти вдома. Коли ми приїжджаємо в маленькі села, наприклад, в Ізюмський район, то вдячні й дорослі, й малеча. Діти в захваті, бо мають можливість поспілкуватися, познайомитися з іншими, адже наразі в Харківській області не працюють школи та дитсадочки, тому їм дуже не вистачає комунікації. А якщо дитина переїхала зі свого дому в новий населений пункт, то вона там нікого не знає, а такі заходи допомагають познайомитись один з одним, поспілкуватися.
Жінка зізнається, що відвідуючи деокуповані території, завжди зустрічає історії, що западають в душу. Так, Марія потоваришувала з дівчинкою Ангеліною, яка тепер з нетерпінням чекає приїзду волонтерів і особисто Марії.
– Це дуже світла дівчинка, познайомилися коли привозили допомогу ще у 2022 році, й тепер ми до неї їздимо кожні пів року. Вона на ці зустрічі з нетерпінням чекає – це завжди емоційно й зворушливо. Ангелінці вже п’ять років, і мені дуже хочеться, щоб у цієї дитини склалося щасливе життя. Це Балаклійська громада, там є ще багатодітна сім’я, ми їх постійно підтримуємо, їздимо в гості, - ділиться Марія.
Харків’яни допомагають попри всі негаразди
Зараз фонд допомагає людям з Харківської та частково з Донецької областей. Основна категорія – внутрішньо переміщені особи. Проте не обходять увагою й інших – це люди з інвалідністю, самотні люди старшого віку та вагітні жінки й матері маленьких дітей.
– Ми розуміємо, що підгузки, дитячий одяг, харчування – це все багато коштує, і сім’ї не можуть себе самі забезпечити, тому ця допомога дуже важлива. Харків’яни, які живуть під обстрілами та не виїхали з міста, не отримують ніякої допомоги. І це теж проблема, бо в місті зараз не так багато роботи. Ще проблема в тому, що не працюють дитячі садочки й школи, тож у сім’ї хтось повинен бути з дитиною, а якщо жінка без чоловіка, то вона не може працювати, а підтримка таким жінкам дуже потрібна. Тож дізнаємося потреби й допомагаємо. Але наші матері теж готові ділитися, наприклад, якщо дитинка трошки підросла й уже не носить памперси або не їсть суміш, жінки телефонують нам і повідомляють, що є залишки, хочу поділитися з тими, кому потрібно, - розповідає Марія Зайцева.
Жінка зізнається, що зараз займатися благодійністю у прифронтовому Харкові дуже важко.
Марія Зайцева
директорка благодійного фонду «Незламний Харків»
Багато чого треба буде у Харківській області відбудовувати, люди повинні повертатися у свої домівки. Тому ми намагаємося цю сферу теж охопити, але дуже важко знаходити на це кошти, бо це все дуже дорого і великий обсяг. А таких звернень дуже багато. Тут комплексна робота має бути – фондів, місцевої влади й самих мешканців. Ми всі маємо об’єднатися.
Проте ті, в кого є можливість, готові підтримати волонтерів. Навіть харківський бізнес, який зараз переживає не найкращі часи.
– У благодійній сфері цивільній не так багато залишається фондів та організацій, що вижили, й наше завдання працювати далі, щоб допомагати людям. Всі розуміють, що таке зараз бізнес у Харкові та й взагалі у містах, де є «прильоти». Їм дуже важко, але вони молодці. Коли в тебе своя команда, тобі треба втримати бізнес, а ти ще й можеш допомагати далі. Такий бізнес у нас є, і це доводить, що харків’яни реально незламні, - каже Зайцева.
Влітку 2022 року Марія народила сина, ім’я сім’я вибрала без вагань – Мирон, на честь такого бажаного миру.
Марія з сином Мироном
Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.