«Родина пишається мною, я не можу їх підвести»: як гвардієць «Майкл» боронить Харківщину

Історію військовослужбовця на своїй сторінці у Facebook розповіла і виклала пресслужба 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ, повідомляє «Слобідський край».

Гвардійці 5-ї Слобожанської бригади НГУ «Скіф» продовжують захищати Харківщину, утримуючи передові позиції та відбиваючи атаки противника. Один із бійців бригади, Михайло (позивний «Майкл»), служить стрільцем у бойовому батальйоні. 

Військовий не приховує: попри домінування безпілотників у сучасній війні, саме піхота все ще забезпечує просування та утримання позицій на землі. За словами бійця, його підрозділ нещодавно захопив передовий спостережний пункт, утримував його 22 доби й відбив численні контратаки — за цей час підрозділ зафіксував близько 28 знищених окупантів.

«Уявіть: дощ, маскування, окопна багнюка і тут бачу — хтось у мультикамі. Запитую, мовляв «Хто такий?», а у відповідь російською «Сваі». Ну, я без сорому для першого знайомства відразу в нього випустив «магазин». Потім вже друге знайомство — знов-таки «сваі», і знов «ваня» залишився там, де намагався пройти», — пригадує Майкл.

Мотивація Майкла — родина і рідний край. Він народився в Полтавській області, проте в нього «вся рідня живе на Харківщині»: тітки, бабуся — і саме це рішення стало однією з причин, чому він наполіг на переході до харківської бригади. Родичі намагалися відговорити, але чоловік відповів: «Я розумів, що мушу захистити саме їх».

Військовий розповідає, що війна змінила його цінності, зробивши його більш зібраним і цілеспрямованим, а також посилила відчуття відповідальності за побратимів та близьких. Також під час війни він одружився, виховує четверо дітей та планує збільшити родину після завершення бойових дій.

«Для мене дуже важливі родинні зв’язки та підтримка з боку рідних. Я знаю, що дружина, мати, діти — всі зараз пишаються мною. І я не можу не виправдати їх очікувань», — розповідає Михайло.

Михайло змінив кілька підрозділів у процесі служби, пройшовши через танкові частини на Полтавщині, перш ніж стати піхотинцем у 5-й Слобожанській бригаді. Тут він знайшов бойових товаришів, які стали для нього другою родиною. За мужність, самовідданість і вірність військовій присязі він отримав медаль бригади.

Серед планів Майкла після завершення війни — відвідати поховання загиблих побратимів, підтримати поранених товаришів та провести час із сім’єю, відвідуючи Карпати.

Раніше ми розповідали про історію «Борзяка» – прикордонника бригади «Гарт». Нині чоловік пілот підрозділу розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів «Фурія». На початку повномасштабного вторгнення він пішов у тероборону. А згодом, 2023 року, вирішив приєднатися до лав Держприкордонслужби.

Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».