Як бліцкриг армії рф захлинувся на Харківщині. Фото, відео

03.06.2022 19:21 Суспільство
Фото: НГУ Фото: НГУ

Нацгвардійці розповіли, як удалося зупинити ворога на підступах до Харкова.

Російські окупанти розраховували на швидкоплинну наземну операцію, яка, зокрема, мала повністю підірвати спротив сил оборони в Харкові та області. Як зазначають у Східному територіальному управлінні Національної гвардії України, ворог декілька років поспіль на навчаннях відпрацьовував перекидання сил до будь-якої точки своєї країни з подальшим розгортанням повномасштабних наступальних операцій. Саме ця тактика на першому етапі вторгнення  дозволила російським військовим захопити величезні території в Україні. Вони намагалися максимально далеко перенести бойові дії вглиб країни, не створюючи традиційних ліній фронту. Однак бліцкриг ворога обламав собі зуби об Харків.

– О п’ятій ранку мене будить Женя «Гром»: «Сєрий, вставай, почалася війна!». Я тоді подумав, що це невдалий жарт. Тоді чую, що працює ворожа «арта», і усвідомлюю – війна таки почалася. Близько восьмої ранку ми були на ВОП, – згадує нацгвардієць «Холодний».

Гвардієць "Холодний"

Кадри величезних спалених колон російської техніки в районі харківської окружної облетіли світ уже на другий день війни. Проте, деякі з них прорвались і у саме місто, зокрема на в’їзді до П’ятихаток, які спільно боронили бійці ЗСУ, НГУ та добровольці.

–  Горіла колона, звісно, прекрасно. Ми взагалі чекали на колону танків, але з’явились “Гради”, МТЛБ та машина забезпечення. Проте, я думав лише про те, щоб усі вижили та вийшли до своїх, адже нас розділяла колона техніки, що палає, – розповідає «Холодний».

Перший бій на підступах до Харкова добре пам’ятає і гвардієць «Пітбуль». Він очікував, що повномасштабне вторгнення рано чи пізно відбудеться, проте думав, що почнеться воно на його рідному Донбасі, а не на Харківщині

– Нас було тридцять чоловік. Ця траса виходить просто на Бєлгород. Ми розуміли, що вони підуть цією дорогою. І тому ми на перехресті на них чекали. О 22.00 пішла колона. Орки змогли прорватися через окружну. А ми їх тут зустріли. Спалили одну колону – два «Гради», МТЛБ, машину забезпечення з боєприпасами. Їх почало розривати, як у фільмах. Ще була колона, яка змогла обійти наші позиції трохи нижче, але їх там зупинили наші побратими.

Гвардієць "Пітбуль"

Боєць каже, що на той момент ситуація була п’ятдесят на п’ятдесят. Українські захисники розуміли, що можуть втримати ворога, але не знали, на скільки вистачить сил. Але впертість українців та їхня здатність мобілізуватися заради спільної мети зробили свою справу – бліцкригу не вийшло.

Того дня гвардійці взяли у полон одного російського військовослужбовця. Він був з 200-ї окремої мотострілецької бригади.

– Ми тоді взяли першого полоненого. Він був з Мурманська. З вигляду ми спочатку думали, що він безхатько. Ще й був п’яний, – зазначає «Холодний». – Потім полонений розповів, що в них було завдання прориватися до центру, але вони не очікували такого опору. Взагалі, до цього етапу війни я був кращої думки про бойові якості російських військовослужбовців. У 2009-му я на строковій службі у морській піхоті зустрічався з ними на навчаннях з висадки десанту. Але виявилось, що все це просто показуха.

Відео: Східне оперативно-територіальне об'єднання НГУ

У Східному територіальному управлінні НГУ припускають, що ворог намагався придушити супротив оборонців Харкова, реалізуючи традиційну радянську концепцію «глибокого прориву». Так хоч можна раціонально пояснити, чому російські «Гради» опинились у щільній міській забудові без належного захисту та можливостей маневру відходу. Натомість українські військовослужбовці – навчені, високомотивовані, автономні та мобільні – високопрофесійно виконали свою роботу.

Нагадаємо, вже 100 днів Харківщина тримає оборону.