«Після війни мрію про доньку, а може, й двійню»: історія гвардійця, який боронить Харківщину
Гвардієць із позивним «Зот»
Михайло з позивним «Зот» до війни виготовляв взуття, а після вторгнення почав допомагати військовим і згодом приєднався до 5-ї Слобожанської бригади НГУ. Тепер він служить на Харківщині й мріє про дітей після перемоги.
Історію військовослужбовця розповіли у пресслужбі 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ, передає «Слобідський край».
На околиці одного з прифронтових селищ неподалік Куп’янська можна побачити усміхненого Михайла з позивним «Зот». До війни він працював у приватній фірмі, займався виготовленням взуття. Саме звідти й походить його позивний.
До війська Михайло потрапив улітку 2024 року. До цього він допомагав волонтерам – купував ліки та власноруч доправляв їх до прифронтових населених пунктів Золочівщини. Згодом евакуював родичів до Полтави, а сам повернувся, щоб допомагати – облаштовував рентген-кабінет для військових та укриття для біженців.
«Я просто сказав начальнику, що буду йти. Бо в Харкові у мене родичі, хрещениця, та й моя квартира. Не можна, щоб рашисти до Харкова дійшли. У мене товариш вже служив у 5-й Слобожанській бригаді на той час, то і я вирішив не мати справ із ТЦК, а поїхав відразу до частини. Там мене одразу взяли, і вже через день я їхав вчитися військовій справі», – згадує Михайло.
З перших днів служби відчув, що головне у військовій справі – підтримка побратимів і розуміння, заради чого виконуєш наказ. Перші бої для нього, як і для більшості новачків, були непростими. Але поряд завжди були товариші, з якими легше долати страх і виконувати завдання.
«Мені було страшно. Ми вдвох із побратимом на всю посадку, окопи треба рити. Боялися всі, це нормально. Але коли поруч є побратим, то весь страх вже ділиться на двох і стає легше. А коли два побратими, то ще краще», – розповідає гвардієць.
Нині Михайло продовжує службу та мріє про мирне життя. Після перемоги планує разом із дружиною виховувати дітей.
«Хочеться дівчинку. А як повезе, то, може, двійня буде?!» – мріє «Зот».
Раніше ми розповідали про військовослужбовицю 41 ОМБр, яка пройшла шлях від гранатометниці до операторки ударних дронів. Побратими дали їй позивний «Торнадо» – за силу, рішучість і характер.
Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».
