Повернувся в Україну, щоб бити окупантів: як боєць «Гарту» воює поблизу Вовчанська

Історію військовослужбовця на своїй сторінці у Facebook розповіла і виклала пресслужба прикордонної бригади «Гарт», повідомляє медіа «Слобідський край».

Позивні у військовослужбовців бувають звичайними, не зрозумілими для загалу й такими, що викликають посмішку або здивування. У бригаді «Гарт» є прикордонник на псевдо «Погранець». І тут справа не в оригінальності, а в тому, що чоловіка так називають ще з дитинства – пішло від прізвища. І в ТЦК, куди він прийшов добровольцем на другий день повномасштабного вторгнення, усміхнулися, мовляв, з таким прізвищем дорога тільки в прикордонники. 

«Але тоді мене у війська не взяли, бо охочих захищати Україну було на той час багато, а я – без військового досвіду. У військкоматі сказали, що зателефонують. Чекав на дзвінок аж до літа, тоді знову пішов. Ну і нарешті взяли. Як і обіцяли – в Держприкордонслужбу, в Донецький загін, який тоді укомплектовувався перед виїздом на бойові. Під час співбесіди запропонували посаду водія, оскільки у мене відкрито багато категорій. Але я захотів бойову посаду. Так і став протитанкістом. І не пожалкував. Коли в навчальному центрі почув, як стріляє СПГ, то дуже сподобалося», – ділиться військовий.

До повномасштабного вторгнення чоловік довго жив і працював за кордоном.

«У Німеччині, Швейцарії та Польщі займався будівництвом і логістичними перевезеннями. Постійно нові місця, нові колективи. Тому я звик до кочового життя», – додає Погранець.

У грудні 2022 року у складі Донецького прикордонного загону чоловік воював на Бахмутському напрямку. Там набув бойового досвіду, дістав перше поранення та втратив перших побратимів. Після Бахмута майже весь підрозділ протитанкістів поїхав на навчання до Великої Британії. Але «Погранець» каже, що набагато більше йому сподобалося на «Курсах лідерства» в українському навчальному центрі, де був після британського вишколу. Зазначає, що іноземні інструктори працюють здебільшого «по підручниках». А нинішня війна внесла серйозні зміни у військову науку. І наші бійці знають її краще, бо освоїли на практиці.

Наразі «Погранець» виконує бойові завдання на Вовчанському напрямку. Виріс до начальника розрахунку й керує своєю командою, а також навчає новоприбулих військовослужбовців.

«Попри те, що новачки проходять обов’язкові базовий загальний військовий вишкіл, а потім ще й фаховий, ми їх за необхідності тут також підтягуємо. І поки не переконаємося, що військовослужбовець готовий виконувати бойові завдання, на виїзди його не беремо. Бо роботу нам потрібно виконувати й точно. Інколи навіть вдається з першого пострілу ціль уразити. А як відстрілялися, потрібно хутко їхати. Кожна секунда важлива. Трохи забарився, по тобі відразу або міни полетять, або ворожі дрони. Я тепер несу відповідальність не лише за себе, але й за моїх хлопців. Узагалі у нас справжня сім’я, у всіх рівні права, всі разом і побутові питання вирішуємо, і службові обговорюємо. Не залежно від того, солдат ти чи офіцер», – говорить боєць.

Раніше ми писали про Юрія з позивним «Басист» — військовослужбовця 113-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Попри наявність «білого квитка», він став на захист України ще з першого дня повномасштабного вторгнення. Зараз чоловік воює на одному з головних напрямків оборони Харківщини та обіймає посаду заступника командира мінометної батареї.