Харківський гвардієць розповів про оборону Балаклії та бої під Кремінною

22.09.2023 14:50 Суспільство
Фото: Східне територіальне управління НГУ Фото: Східне територіальне управління НГУ

Командиру взводу 5-ї Слобожанської бригади з Харкова «Ключу» вдалося повернутись з тривалої ротації у Серебрянському лісі без втрат загиблими. 

Історію військовослужбовця медіа «Слобідський край» розповіли у Східному територіальному управлінні Національної гвардії України.

Чоловік добровільно приєднався до лав Нацгвардії ще на самому початку повномасштабного вторгнення. Його підрозділ брав участь у звільненні Балаклії та Ізюма.

— Коли почалося повномасштабне вторгнення ми пішли спершу з групою товаришів учотирьох в ОДА, там брали людей здебільшого, у яких було УБД уже, або щось уміли вони. Двоє його були з УБД, їх забрали, дали зброю, а ми вдвох ще з приятелем залишилися чекати. У мене було звання, але досвіду не було, а він служив у частині пожежників, і теж досвіду спілкування зі зброєю не було. І нам запропонував ще один приятель піти до Нацгвардії, — розповідає «Ключ».

гвардієць

Рік тому військовий брав участь у Слобожанському наступі.

— Ще в березні ми одразу зайняли рубежі оборони на Балаклійському напрямку, стояли там в очікуванні, коли підтягнуться всі наші сили, щоб піти вперед на Балаклію. Довелося чекати аж пів року, до початку вересня. Все почалось абсолютно несподівано для нас, тому що нічого ми не знали про цей контрнаступ. Все було максимально секретно. Навіть танки, які мали їхати спочатку у бік Криму, розвернулися й поїхали до Харкова. І тоді ми розділилися на три групи, і пішли на Балаклію, — говорить боєць.

нацгвардія

Він зазначає, що, коли підрозділ стояв у селі Пришиб, бачив, як російський «Град» бив не по позиціях ЗСУ, а по окупованій на той час Балаклії.

— Вони дуже агресивні. Ми стояли перед Балаклією, село називається Пришиб. І там був якраз нуль. І справа, і зліва, я знаю, у нас стояли наші суміжники. І коли російський «Град» виїжджає, стріляє в наш бік, його дуже добре видно вночі. Це просто як феєрверк. І один раз виїхав «Град», десь за кілометри два попереду від нас, і почав стріляти не в наш бік, а в сторону Балаклії. Я так здивувався, думаю, невже це наш «Град»? Може, Україна пішла уперед? Може, я щось не знаю? Вранці запитав. Ні, нікуди ніхто не пішов, тобто як були рубежі, так і залишилися, і виходить просто це був російський «Град», який просто обстріляв Балаклію. Я думаю, це робиться задля красивої картинки в телевізорі. Тобто просто показати, що ось українська сторона обстріляла там школу, дитячий садок, житлові квартали або щось ще. І все. Їм байдуже. Це ж не їхні міста, це ж не їхні жителі, –говорить військовий.

війна

«Ключ» з побратимами зайшли у звільнений Ізюм.

— Місто було дуже розбите. Зайшли трохи пізніше й були там кілька днів. Картина, яку ми там побачили, звичайно, дуже жахлива. Дуже багато розбитих будинків. Бачиш дев’ятиповерхівку, де посередині діра. Тобто це авіабомба туди потрапила, і просто під’їзди склалися. Моторошна картина, — згадує гвардієць.

Пізніше військовий потрапив під Кремінну, де бої виявилися набагато жорсткішими.

— Кремінна... Це було, звичайно, набагато все жорсткіше, ніж на Балаклії. Там уже справжні зіткнення, близький контакт. Якщо на Балаклії ми просто тримали оборону під обстрілами, то на Кремінній нас уже штурмували. Там зосереджені й танки, й міномети, зараз з’явилися різні дрони-камікадзе, «Ланцети», постійно літають безпілотники типу «Мавіка», скидають ВОГи, — каже «Ключ».

гвардійці

Повернутися без втрат загиблими його підрозділу вдалося завдяки злагодженим діям, говорить боєць.

— Працюю з людьми, намагаюся їх підготувати. Люди розуміють, вони теж один одного підтримують. Це робота командна. Ти тут утримаєш, сусід твій утримає, справа, зліва, то рубіж вдається зберегти. Потрібно, щоб люди були разом, одне одного знали, розуміли, навіщо вони це роблять. Багато перечитав військової літератури. Починав зі статутів, інженерної підготовки, зараз зосередився на психології бою. Я — командир, я маю розуміти, що казати людям у потрібний момент, — зазначає чоловік.

Харківський гвардієць

Раніше ми розповідали про нацгвардійця бригади «Спартан» на псевдо Ранок, який поділився своїми спогадами про Слобожанський контрнаступ.

А також про гвардійця Олексія з позивним «Малий», який отримав важке поранення у боях за Соснівку Харківської області, але навіть після протезування повернувся на службу та боронить Україну.

Та про спогади гвардійців про Харківський контрнаступ.

Головні новини Харківська область читайте на нашому сайті.

Автор: Ксенія Карпенко