Після Перемоги у мене буде велика родина: історія медикині, яка врятувала десятки життів
Ірина з позивним «Вода» – капітан медичної служби у 113-й окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ. Служить жінка з початку повномасштабного вторгнення, і наразі на її особистому рахунку – десятки врятованих життів поранених Героїв. Нині для неї найголовніше робота, але після Перемоги Ірина мріє про велику родину та трьох дітей.
Про це повідомляє «Слобідський край» з посиланням на 113-ту окрему бригаду Сил територіальної оборони ЗСУ.
Ірина приєдналася до українського війська 16 березня 2022 року. За фахом та освітою жінка дитячий хірург. Освіту здобула у Дніпропетровській державній медичній академії, там і закінчувала військову кафедру, отримавши звання молодший лейтенант медичної служби.
«Патріотизм, людські цінності закладаються у людини ще з дитинства у родині. Я люблю свою країну, свій народ, тому і приєдналася до війська з самого початку війни», – розповідає Ірина.
Жінка говорить, що позивний «Вода» вибрала не випадково.
«Вода – це моя стихія. Вода – це життя. Вона може бути гладкою, коли спокій, і, навпаки, бурхливою у шторм. І я теж така – можу бути тихою, а можу стати штормом, за певних обставин. Тому і Вода. І людина, до речі, на 70 % складається з води», – ділиться медикиня.
Вона розповідає, що дуже любить дітей, і додає, що саме це привело її у лікарську професію.
«Складність роботи дитячого хірурга в тому, що він повинен знати особливості розвитку людського тіла з немовляти до дорослої людини, а звичайний хірург просто знає людське тіло. Універсальний та найцінніший професійний досвід хірург отримує на війні, бо військовий хірург поєднує в собі спеціальності ще десяти інших фахівців – хірургів», – каже військова.
За понад три роки військової служби Ірина пройшла всі етапи служби від лікаря медичного пункту до начальника медичної служби бригади.
«Випадкові люди не можуть бути у нашій професії, бо ми відповідаємо за рятування життів наших побратимів і посестер, а це найвідповідальніша робота у часи війни. Окрім своєчасного надання невідкладної медичної допомоги, потрібно прорахувати декілька шляхів для евакуації поранених, встигнути у ту, як у нас кажуть, «золоту годину», щоб урятувати людські життя», – говорить жінка.
Під час роботи хірургом на стабпункті бригади, у доставлених у стані клінічної смерті поранених, Ірині неодноразово доводилось розкривати грудну клітку та робити прямий масаж серця. На особистому рахунку «Води» десятки врятованих життів українських Героїв.
«Зараз Збройним Силам не вистачає фахових медиків у військових підрозділах, нам дуже потрібні медичні працівники, бо наша праця є критичною – ми рятуємо життя кращих представників нашого народу, від професійності та досвіду наших медичних фахівців залежить: буде жити людина чи ні», – додає Ірина.
Наразі жінка повністю занурена у роботу, проте це не заважає їй планувати майбутнє.
«Після Перемоги у мене обов’язково буде велика щаслива родина – троє діточок, і один з них обов’язково хлопчик», – ділиться медикиня.
