Після окупації стала пілотом БпЛА: історія «Фурії» з харківської ТрО
Карина з позивним «Фурія» – військовослужбовиця 113-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Служити жінка пішла добровільно. Хоча рік тому в ТЦК її не хотіли брати до війська й довго відмовляли. Але Карина не здалася – наполягла й свого таки добилася.
Про це повідомляє «Слобідський край» з посиланням на 113-ту окрему бригаду Сил територіальної оборони ЗСУ.
Їй – 20 років, вона має сталеві нерви й сильний характер. Спочатку в рідному батальйоні її всіляко умовляли обрати більш безпечну посаду, але Фурія твердо заявила: як не допустять у пілоти БпЛА – неодмінно переведеться до іншої військової частини.
Тоді бажання Карини задовольнили й вже сьогодні вона шанований командирами та бійцями-побратимами пілот – з власним бойовим досвідом і гідними результатами роботи.
Вибір Карини йти до війська – цілком свідомий і виважений. Жінка сповна пізнала ціну «руського міра», адже родом вона з Луганщини, її родина два роки жила під рашистською окупацією. Саме той час докорінно змінив її погляди на життя, на людські стосунки та навіть дитячі мрії.
«До окупації я хотіла стати перукарем, а згодом передумала й прагнула опанувати фах лікаря, але після окупації запланувала стати водієм. Бо це буде практично й корисно як для тилу, так і для фронту. Техніку я люблю з дитинства. Після закінчення школи, коли вже з родиною вирвалася на «вільну Україну» до Черкас, вивчилася в профільному ліцеї на водія й автослюсаря», – розповідає Карина.
Тоді ж вона серйозно узялася за вивчення української мови. На зароблені у війську гроші Карина купила квартиру, щоб її родина мала власне житло. Жінка говорить, що справжні патріоти України повинні постійно вчитися, розвиватися, поглиблювати свої професійні навички – щоб після Перемоги ефективно й швидко відбудовувати країну.
«Як би важко не було, нам всім, українцям, треба не втрачати надію і віру в те, що ми таки переможемо у цій війні. Тільки не покладаймо рук! Всі разом працюймо на нашу майбутню Перемогу! Нехай нашим головним гаслом по життю зараз буде: «В ЗСУ! Або – на ЗСУ!», – говорить відважна Фурія.
Раніше ми писали про Івана з позивним «Еней» — лікаря-терапевта польового медпункту підрозділу «Скорпіон», що працює на одному з найгарячіших напрямків — Вовчанському.
