Між війною та нормальним життям: чим запам’ятався 2024 рік на Харківщині
Добігає кінця ще один рік великої війни – третій. Прикордонна Харківська область залишається одним з регіонів, які зазнають найбільших втрат. Але завдяки Силам оборони, партнерам та її людям життя в регіоні продовжується. Триває відновлення домівок та інфраструктури, школярі повертаються за парти, спортсмени встановлюють нові рекорди та вирує культурне життя.
Терор проти цивільних
На третій рік війни війська агресора не змінили свою тактику щодо мирного населення, намагаючись вбити якомога більше людей, а інших – залякати і зламати, залишивши їх без тепла, світла, зв’язку.
З перших днів 2024 року Харків вкотре відчув на собі, в який варварський спосіб веде війну росія. Внаслідок обстрілу міста, що відбувся 2 та 3 січня, за даними міської ради, було пошкоджено 62 будинки. Хвиля масованих обстрілів почалася ще 29 грудня 2023 року, і загалом пошкоджень зазнали 138 будинків. Постраждали 53 людини, одна жінка загинула.
Вирва, що залишилася після влучання ракети в центрі Харкова 2 січня. Фото: Харківська ОВА
Навесні ворог почав масово застосувати авіаційні бомби, які приносять ще більше жертв і руйнувань. КАБи та ФАБи ворожі літаки випускають за кілька десятків кілометрів від кордону.
Серед цілої низки російських злочинів проти мирного населення можна згадати трагедію в будівельному гірпермаркеті «Епіцентр». Ворог завдав удару двома авіабомбами в суботу 25 травня, коли у торговельному центрі були десятки відвідувачів. Загинули 19 осіб, серед них – дві дитини. Того ж дня російські окупанти завдали ударів по середмістю Харкова.
Наступ на Харківському напрямку
На лінії бойового зіткнення ворог продовжував тиснути з Куп’янського напрямку. А 10 травня російські війська почали наступ на Харківському напрямку, вдершись через державний кордон у Вовчанську та Липецьку громади. Завдяки Силам оборони ворожий наступ просунувся лише на кілька кілометрів і зупинився. Але внаслідок жорстоких боїв чимало населених пунктів наразі майже зруйновані.
– Населені пункти просто стирають з лиця землі. У громаді було 10 шкіл, не залишилося жодної. Було 8 медичних установ – також усе знищено. Магазини й ті порозбивали. У нас було чотири підстанції високовольтні, два КАБи знищили останню. Розбивають усе, не розбираючи, – так характеризував у жовтні ситуацію у своїй громаді начальник Липецької СВА Олексій Слабченко.
Більш ніж за пів року запеклих боїв майже повністю перетворився на руїни Вовчанськ. Російські окупанти намагалися закріпитися у приміщеннях агрегатного заводу. Наприкінці вересня він перейшов під контроль Збройних сил України. Ворог не припиняє атакувати українські позиції, застосовуючи ракетні та авіаудари, артилерію та дрони.
Агрегатний завод у Вовчанську, жовтень 2024. Скриншот з відео ГУР
Під постійними ворожими обстрілами перебувають населені пункти Куп’янської громади. Як розповів начальник Куп’янської МВА Андрій Беседін, ворог застосовує FPV-дрони для ударів по адмінцентру громади.
– Це не дає можливості здійснювати багато речей для забезпечення життєдіяльності громади. Насамперед це завезення гуманітарної допомоги, тому що мікроавтобуси чи більш габаритні автівки – першочергова ціль для FPV-дронів, – каже Андрій Беседін.
За словами начальника Борівської селищної військової адміністрації Олександра Тертишного, ситуація у громаді ускладнилася через постійні бої на лінії зіткнення, що проходить поруч. У результаті ворожих авіаційних та артилерійських ударів значних руйнувань зазнає житловий фонд.
Евакуація
Через погіршення безпекової ситуації в понад 300 населених пунктах Харківської області оголошена обов’язкова евакуація. Йдеться про Богодухівську, Борівську, Вовчанську, Дворічанську, Дергачівську, Золочівську, Липецьку, Циркунівську, Великобурлуцьку, Вільхуватську, Кіндрашівську, Куп’янську, Курилівську та Петропавлівську громади.
Евакуацію проводять безкоштовно. Втім за певних причин є люди, які відмовляються залишати свої домівки навіть там, де ворог постійно завдає ударів.
Евакуація Куп’янської громади. Фото: Гуманітарна місія «Проліска»
Станом на 23 грудня, починаючи з травня, з небезпечних населених пунктів Харківщини було евакуйовано 25 242 жителі, з них 2062 – діти та 300 – маломобільні люди.
Усього в період із серпня 2022 року з деокупованих територій області евакуйовано близько 56 тисяч населення, з них понад 6 тисяч дітей і понад 1 тисячу людей з інвалідністю.
На Харківщині для евакуйованих осіб облаштували 76 локацій для тимчасового компактного проживання. Таким житлом забезпечено 8087 людей, серед яких 1100 дітей та 536 людей з інвалідністю.
Для всіх, хто бажає евакуюватися, діє безкоштовна гаряча лінія: 0 800 33 92 91.
Для евакуйованих у Харкові працює Координаційний гуманітарний центр, де можна централізовано отримати різні види допомоги. Також відкрилися гуманітарні ХАБи для жителів з Вовчанської, Курилівської, Липецької та Куп’янської громад. Тут люди можуть одержати системну підтримку: матеріальну, юридичну, психологічну допомогу тощо.
Відбудова в громадах
Попри бойові дії та обстріли, у громадах Харківщини триває відновлення інфраструктури та житла.
На ремонт багатоквартирних будинків у Харківській області за програмою «єВідновлення» Уряд виділив понад 600 мільйонів гривень, повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Ідеться про житло для більш ніж 26 тисяч родин.
За даними ХОВА, станом на кінець 2024 року в Харківській області руйнувань зазнали 35 тисяч житлових будинків. За програмою «єВідновлення» в регіоні подано близько 46 тисяч заяв на грошову допомогу для ремонту пошкодженого житла. Її отримали більш ніж 28 тисяч заявників у сумі, що перевищує 2,8 мільярда гривень. Ще понад тисячу жителів регіону отримають компенсацію на загальну суму 94 мільйони гривень: кошти вже передані для виплати.
Майже 4 тисячі сертифікатів з надання компенсації за повністю знищене майно на суму 5,4 мільярда гривень сформовані у 36 громадах.
Будівництво укриттів
Одним з головних викликів воєнного часу стала безпека населення. Тож у Харківській області триває процес будівництва, ремонту та облаштування сучасних укриттів. Зокрема, їх влаштовують у закладах освіти та охорони здоров’я. Йдеться не просто про безпечні приміщення, де можна перечекати обстріл у більш-менш комфортних умовах, а про такі, що дозволяють організувати повноцінний навчальний або лікувальний процес, мають належні меблі та устаткування.
Будівництво укриття. Фото: ХОВА
У Близнюківській громаді у 2024 році підготували проєкт будівництва підземної лікарні, яка зможе вмістити понад 400 людей. Там будуть кабінети лікарів, операційна, палати інтенсивної терапії, стаціонар на 200 ліжок, працюватимуть понад 70 медиків.
Будівництво укриттів відбувається ще в низці громад, зокрема Старосалтівській, Золочівській, Мереф’янській, Зміївській.
Вже побудоване укриття в Дергачівській міській лікарні, де є можливість відкрити операційну та стаціонар. У 2024 році приміщення забезпечили безперебійним електропостачанням, водопостачанням, опаленням.
У разі небезпеки 250 осіб – пацієнтів і медичного персоналу – готове прийняти укриття в Богодухівській центральній районній лікарні, відремонтоване за кошти місцевого бюджету.
– До кордону – двадцять кілометрів, тож ми розуміємо всі можливі ризики й хочемо убезпечити пацієнтів – жителів громади й тих, хто приїжджає сюди лікуватися. У нас мають бути безпечні умови хоча б на кілька діб, доки пацієнтів і співробітників не евакуюють. Тому відремонтували укриття в лікарні, кошти на це виділили з місцевого бюджету, – зазначає Богодухівський міський голова Володимир Бєлий.
Завершується облаштування укриття в Берестинській міській лікарні.
– Після завершення робіт приміщення буде облаштоване меблями, і я запропонувала використовувати його для офлайн-занять або занять у змішаній формі в медичному коледжі. Це було б цілком логічне рішення, – підкреслює Берестинський міський голова Світлана Кривенко.
Знову сіли за парти
У 2024 році школярі кількох громад Берестинського та Лозівського районів повернулися за парти у своїх навчальних закладах. Спочатку Рада оборони Харківської області дозволила проводити уроки у школах Берестинського району – його територія не належить до зони можливих бойових дій. Умова – у навчальному закладі має бути принаймні просте укриття, що відповідає державним будівельним нормам.
Тож 1 вересня 2024 року свої місця за шкільними партами зайняли майже чотири тисячі дітей у 12 школах. Працювати з дітьми офлайн також почали два дошкільні заклади Берестинського району.
Укриття у навчальному закладі Берестинської громади. Фото: Берестинська міська рада
Наприклад, у Берестинській громаді в першому півріччі кількість дітей, які на змішаній формі навчання (офлайн та дистанційна), зросла з 472 до 731. У другому півріччі кількість ще збільшиться, бо відкриється ще одне шкільне укриття.
Урок у шкільному укритті, Берестинська громада. Фото: Харківська обласна рада
На початку листопада у Близнюківській громаді Лозівського району навчання офлайн почалося для 600 учнів ліцею.
На початку нового навчального року в обласній військовій адміністрації повідомили про будівництво шести підземних шкіл у регіоні, зокрема в Лозівському та Харківському районах. Проєкти ще 16 таких шкіл – на етапі розробки.
У Харкові навчальний рік почався у шести школах на станціях метрополітену. Нова метрошкола відкрилася на станції «Імені О. С. Масельського» Холодногірсько-Заводської лінії. За даними міської влади, з 50 тисяч школярів, які перебувають у Харкові, лише для п’яти тисяч є можливість організувати навчання у змішаному форматі. Одна підземна школа в місті вже є, триває будівництво ще трьох.
Перейменування громад і вулиць
У 2024-му Харківщина пройшла ще один етап декомунізації та деколонізації. Упродовж року в громадах буди прийняті рішення про перейменування десятків топонімів. Як правило, нові назви були ухвалені після громадських обговорень.
Нові назви майже тридцяти населених пунктів Харківської області Верховна Рада затвердила у вересні 2024 року. У тому числі назви змінили адмінцентри громад – селище Чкаловське на Пролісне, місто Первомайський на Златопіль, місто Красноград на Берестин. Відповідно Красноградський район отримав назву Берестинський.
Перейменування топонімів Харківщини триває. У жовтні обласна рада підтримала перейменування села Московка Кіндрашівської громади на Мирне. Нову назву має затвердити парламент.
Також обласна рада присвоїла Харківському академічному драматичному театру ім’я видатного харківського літератора та громадського діяча Григорія Квітки-Основ’яненка. Він був одним із засновників та першим директором Харківського професіонального театру.
Культурне життя
30 серпня в Індустріальному районі Харкова авіабомба влучила у житловий будинок, виникла пожежа. Серед загиблих під час того обстрілу була вісімнадцятирічна харківська художниця Вероніка Кожушко.
У памʼять про Вероніку та всіх талановитих дітей, які загинули на російсько-українській війні, восени створили премію «Генерація Ніки». Її ініціаторами стали батьки загиблої дівчини, Харківський ЛітМузей і фонд Сергія Жадана.
У конкурсі можуть брати участь українські художники та літератори віком від 16 до 21 року.
Щорічна премія для молодих митців «Генерація Ніка»
Знаковою культурною подією року став перший з початку повномасштабного російського вторгнення концерт у Харківському національному академічному театрі опери та балету ім. Миколи Лисенка, приурочений до Міжнародного дня театру.
Також у прифронтовому Харкові пройшов KharkivMusicFest 2024. Гостям фестивалю була представлена творчість українських музикантів і композиторів, а також митців з інших країн.
– Попри непрості умови, в яких ми вже котрий рік живемо і працюємо, наш фестиваль щороку відбувається. І я глибоко переконаний, що так і має бути. І це не тільки про культуру спротиву, а про демонстрацію того, що прифронтовий Харків живий і залишається культурним центром, у якому відбуваються фестивалі та концерти, куди приїжджають зірки зі світовим ім’ям, – заявив президент фестивалю KharkivMusicFest Сергій Політучий.
У грудні стало відомо, що до шорт-листа премії «Оскар», оприлюдненого американською кіноакадемією, увійшов фільм про Харків. Стрічка «Порцелянова війна» режисерів Слави Леонтьєва та Брендана Белломо розповідає про художників-керамістів, які були в Харкові у перші дні війни. «Порцелянова війна» змагатиметься за звання кращої стрічки року в номінації «Повнометражний документальний фільм».
Спортивні досягнення
У 2024 році літні Олімпійські ігри приймав Париж. Україну представляли вісім спортсменів з Харківщини у таких дисциплінах: бадмінтон, бокс, брейкінг, важка атлетика, артистичне плавання, теніс.
2024 рік багатий на рекорди для видатної харківської спортсменки Катерини Садурської. Впродовж року вона встановила три світові рекорди з фридайвінгу. У жовтні вона без ластів, з постійною вагою, занурилася на 80 метрів, наприкінці листопада досягла глибини 82 метри, а у грудні – 84 метри. Також харків’янка встановила новий національний рекорд у змаганнях з пірнання на моноласті з постійною вагою – 107 метрів.
Катерина Садурська на змаганнях Кубка світу з фридайвінгу. Фото: ХОВА
У щорічних міжнародних змаганнях Strong Spirit’s Games серед ветеранів та військових, які отримали поранення, у складі української збірної взяли участь бійці 5-ї Слобожанської бригади. За звання кращих вони змагалися з представниками США, Нідерландів, Ірландії, Естонії та інших країн. Усього слобожанські гвардійці вибороли 27 медалей.
А двоє військових з Харківщини представлятимуть Україну на Іграх нескорених у Канаді. Турнір пройде в лютому 2025 року.
Також з медалями повернулися харківські спортсменки з чемпіонату Європи з фехтування на візках у Парижі. В їх активі – 2 золоті, срібна та 2 бронзові медалі.
По 50–60 немовлят щотижня
За даними Харківської міської ради, за 10 місяців 2024 року в Харкові народилося 2663 дитини, це близько 50–60 дітей на тиждень. У 2023 році в обласному центрі на світ з’явилося 2814 немовлят. А загалом за тисячу днів війни – 7733.
Новорічний Харків
Цього року Харків уперше з початку повномасштабного вторгнення засяяв новорічними вогнями не лише в підземці, а й на міських вулицях. Святкова ілюмінація прикрашає сад Шевченка, територію біля оперного театру та сухий фонтан на площі Свободи.
Для оформлення новорічних зон використали близько кілометра енергоощадних гірлянд, які вдалося зберегти ще з довоєнних часів. Святкова ілюмінація вмикається разом з вуличним освітленням.
Окрім цього, святкова атмосфера панує і в підземці. Головна ялинка Харкова встановлена на станції метро «Університет», яка стала символом незламності міста.
Раніше «Слобідський край» розповідав, як у 2024 році змінилися ціни на продукти для популярної страви.
Читайте також:
Допомога ЗСУ, розвиток культури та підтримка молоді: ким пишаються в Малинівській громаді