Не закрити, а об’єднати: що буде з тубдиспансерами на Харківщині

01.04.2021 16:30 Суспільство
Фото: 24tv.ua Фото: 24tv.ua

У 2020 році в Харківській області було дев’ять протитуберкульозних спеціалізованих закладів. У 2021 році залишилося три: сім диспансерів об’єднали в єдиний Регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр. Таке рішення 4 березня під час позачергової сесії ухвалила Харківська обласна рада. Ми спробували розібратися, що це означає для медиків і пацієнтів.

«Нас закриють, хворі поїдуть у Харків»

Відповідно до рішення депутатів Харківської облради, до обласного протитуберкульозного диспансеру № 1 (Харків, вулиця Ньютона, 145) за кілька місяців мають приєднатися обласні туберкульозні лікарні № 1 (Харків) і № 2 (Липці) та обласні протитуберкульозні диспансери № 2 (Вовчанськ), № 4 (Ізюм), № 5 (Куп’янськ), № 6 (Лозова). Таким чином буде створено єдиний Регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр.

Районні тубдиспансери перестануть бути окремими юридичними особами, а правонаступником усього майна, прав та обов’язків зазначених вище закладів стане обласний протитуберкульозний диспансер № 1.

Читайте також: У Красноградській лікарні з'явився комп’ютерний томограф

У громадах області таке рішення облради сприйняли не відразу.

Проти реорганізації обласного протитуберкульозного диспансеру № 6 активно виступали в Лозівській громаді. І місцева влада, і лікарі, і пацієнти переживали, що диспансер реорганізують до рівня тубкабінету в поліклініці. Лозівська міська рада виступила з позицією, що таке рішення може взагалі зруйнувати систему захисту населення від зараження небезпечними інфекційними хворобами.

«Якщо місцевий диспансер все-таки реорганізують, то на Лозівську та Близнюківську громади залишиться 2,5 ставки фтизіатрів, які працюватимуть у поліклініках. Наразі в окремому приміщенні протитуберкульозного закладу працює п’ять медиків та ще немедичні працівники. У реорганізованій моделі також не буде окремого рентген-кабінету та лабораторії. Це ускладнить не лише виявлення та лікування туберкульозу», – повідомлялося на сайті Лозівської міської ради.

Фото: Лозівська міська рада

Очільниця диспансеру № 6 Ірина Кушнарьова зазначала, що у період поширення на Лозівщині COVID-19 її заклад допомагав діагностувати складні випадки пневмоній.

Також на сайті міськради йшлося, що, не маючи місцевого тубдиспансеру, лозівчани вимушені будуть їздити на обстеження до Харкова – це додаткові витрати, час та ризик розповсюдження хвороби в громадському транспорті. Задля збереження цього закладу громада готова була взяти на себе частину витрат з його фінансування. На утримання протитуберкульозного диспансеру необхідно 3,8 мільйона гривень на рік (у 2020 році медзаклад фінансувався з двох джерел – з Національної служби здоров’я України та обласного бюджету).

– Жодних приводів для паніки немає, – прокоментував «Слобідському краю» ситуацію заступник голови ХОДА Михайло Черняк. – Була проведена велика робота – ми збирали людей, працювали з депутатами, з профільною комісією, з керівниками всіх цих закладів. Найголовніше – не втратити цю медичну послугу для населення. НСЗУ може законтрактувати лише один заклад в області. Тому на сесії облради і було прийнято рішення про об’єднання семи протитуберкульозних закладів в єдиний Центр. Зберігаються всі місця, де надавалася медична допомога. Важливо, щоб люди не залишилися без роботи. І якщо будуть якісь скорочення, то вони не торкнуться медпрацівників. Можливо, зміниться статус керівників, і вони стануть керівниками відокремлених підрозділів нового єдиного Центру.

Водночас чиновник підкреслив, що в обласному бюджеті закладено кошти, щоб дофінансувати і закрити всі питання, пов’язані з протитуберкульозною службою на Харківщині.

Згодом і на сайті Лозівської міськради повідомили, що в Лозівському тубдиспансері не звільнятимуть медичних працівників – лише бухгалтера та економіста, оскільки розрахункову діяльність вестиме адміністрація єдиного Центру. Залишиться на місці й обладнання медзакладу.

Фінансове навантаження

В обласному департаменті охорони здоров’я реорганізацію протитуберкульозної служби пояснюють великим фінансовим навантаженням.

«Відповідно до оперативних розрахунків, потреба в додаткових фінансових ресурсах до кінця року тільки закладів охорони здоров’я, що надають амбулаторну та стаціонарну допомогу хворим на туберкульоз, за умови не укладання договорів з Національною службою здоров’я України, складатиме більше 158 мільйонів гривень», – ідеться у пояснювальній записці Департаменту охорони здоров’я ХОДА до проєкту рішення обласної ради «Про розвиток системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню Харківської області».

У департаменті наголошували, що приєднання кількох протитуберкульозних закладів до найпотужнішого – це ефективний варіант оптимізації фінансових ресурсів. За підрахунками фахівців, об’єднання зменшить потреби у додаткових фінансах до 80–90 мільйонів гривень з подальшою економією коштів у наступних бюджетних періодах.