Подолала онкологію і повернулась на службу: історія військової, яка служить на Куп’янщині

Історію військовослужбовиці розповіли у пресслужбі 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, передає «Слобідський край».

Аліна — військова з бригади, що нині служить на Куп’янському напрямку, яка пройшла непростий особистий і професійний шлях: лікування від онкології, повернення до армії, бойова підготовка та служба на передовій.

Дівчина — випускниця військової кафедри Луцького національного технічного університету. Після навчання отримала звання молодшого лейтенанта запасу, а у цивільному житті працювала менеджеркою в логістичній компанії. З початком повномасштабного вторгнення відчула, що знову готова вдягнути піксельну форму, аби захищати своє та наближати перемогу.

Перед поверненням до війська вона зіткнулась із серйозним випробуванням — у дівчини виявили злоякісну пухлину. Попереду були операція, реабілітація, а згодом — дві важливі новини: успішне завершення лікування та зарахування до лав одного з механізованих батальйонів Князівської бригади.

«Рекрутингове відділення допомогло швидко оформити документи й потрапити на бажану посаду. Я знала, куди йду й що мене чекає», – згадує Аліна.

На бригадному полігоні проходила бойову підготовку: усе — максимально наближено до реальних умов фронту.

«Одне з найприємніших відчуттів – коли стріляєш із гранатомета і влучаєш у ціль. І це після ранкової смуги перешкод – в амуніції, зі зброєю. Тоді на нас скидали навчальні боєприпаси з БПЛА, імітували ворожі атаки, навчали влучно стріляти та кидати гранати. Було важко, але ми знали: на фронті буде ще складніше. Інструктори пояснювали все дуже докладно, допомагали зрозуміти на практиці навіть найменші деталі. Тоді ще раз переконалася, що зробила правильний вибір», – пригадує військова.

Аліна не приховує шрам після операції, адже для неї це символ перемоги — як над хворобою, так і над обставинами. У складні моменти сили повертає підтримка близьких із Волині. Кілька хвилин розмови телефоном нагадують, заради чого варто боротися.

«Щодня відчуваю підтримку родини, яка мною пишається. Вони знають: іншої Аліни не могло бути. Ще однією моєю опорою є старший брат, з яким ми приєдналися до війська одночасно. Зараз він служить на іншому напрямку», – розповіла Аліна.

У лавах Князівської бригади за віддану службу Аліна нещодавно отримала звання лейтенанта.

Раніше ми розповідали про військовослужбовицю 41-ї ОМБр, яка пройшла шлях від гранатометниці до операторки ударних дронів. Побратими дали їй позивний «Торнадо» – за силу, рішучість і характер.

Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».