Про війну, кров та двох харків'ян, які донорський «двіж» організували

06.05.2022 13:45 Суспільство

З початком війни, мабуть, кожен ставив собі запитання – що я можу зробити для своєї країни, для людей, для перемоги? Двоє хлопців з Харківщини знайшли для себе відповідь на це запитання: допомогти лікарням у забезпеченні кров’ю.

По краплині

Майже кожний ранок у Андрія починається з того, що по дорозі на роботу він об’їжджає людей, з якими домовився напередодні. Хлопець саджає їх до своєї автівки та везе до пункту в Харкові, де приймають кров. Чекає їх там, розвозить по домівках, а потім уже їде на роботу. 
– У вихідні вдається зробити декілька поїздок, кожного разу в машині – чотири людини, – зазначає він.

Нашвидкуруч рахуємо: з кожного донора беруть по 450 мл, тобто за один раз він привозить людей, які здають майже два літри крові. «Крапля в морі» – скаже хтось, адже потреба в умовах війни набагато більша. Але це – кожен день, а іноді Андрій робить по декілька «ходок». 

Андрій та одна з його "ранкових" груп. Фото із соцмереж

Андрію – за тридцять. Він  засновник охоронного агентства, живе у Харкові. Донорством ніколи не займався. Але війна все змінила. 
– Після початку війни я десь два тижні не міг отямитись. У мене друзі – волонтери, я спитав, чим можу допомогти, сказали, що будуть мати моє бажання на увазі... 24 березня вирішили з мамою поїхати здати кров – ну щоб хоч чимось допомогти... Я ніколи цього не робив, хвилювався дуже... Приїжджаємо – а там нікого немає. Я дівчат-медсестер розпитав, вони сказали, що кров потрібна постійно, але навіть ті, хто міг би її здати, не можуть дістатися до пунктів, адже транспорт у Харкові не ходить. Я поміркував, чим можу допомогти, та написав пост у Фейсбук, – розповідає Андрій.
Він зібрав декілька груп та відвіз їх до лікарень, де приймали кров, але справа йшла не так швидко, як треба. А потім зв’язався зі своїм давнім знайомим Ігорем, і той взяв на себе «інформаційну частину» – оголошення в соцмережах, роз’яснювальну роботу, координацію та створив телеграм-канал для тих, хто хоче їм допомогти. 

Андрій та Ігор починали цю справу вдвох. Фото надано героями публікації

Віддати частку себе для інших

Хлопці познайомилися декілька років тому, коли Ігор працював журналістом, а Андрій створив програму «Споживач» для захисту прав людей. Ігор – донор зі стажем, здавав кров з 2017 року,  знає всі дрібниці цієї справи та охоче розповідає про них новачкам. 

Ігор – донор зі стажем. Фото надано героєм публікації

– Зараз я бомж із Північної Салтівки, мій дім на 90 %  піде під знос. Живу між містом Харковом та областю, де є прихисток, – говорить Ігор. – Роботи немає, грошей відповідно теж, але бажання волонтерити є. Я розумію, що разом з Андрієм можу зробити корисну справу, тому взяв на себе організаційно-інформаційну частину та просвітницьку роботу.

Хлопці розповідають, що стикатися доводиться і з недовірою до них особисто, і взагалі з різними «жахалками». 
– Одна жіночка, наприклад, перед тим, як сісти в машину, сфотографувала її з номерами та відправила чоловіку – про всяк випадок, – розповідає Андрій.  На своїй особистій сторінці у Фейсбуці після поїздок він викладає фото з людьми, які здали кров, – і це теж працює на довіру.