Робота під час війни: як працює новий «трудовий» закон

25.04.2022 11:00 Суспільство

Через бойові дії на території України багато наших громадян опинилися у «підвішеному» стані. Велика кількість людей залишилася без роботи та засобів для існування. «Слобідський край» розібрався, які головні зміни відбулися у трудовому законодавстві на час воєнного стану та як вони впливають на працевлаштування мешканців Харківщини.

Головним законом, що регулює трудові відносини між роботодавцем та працівником у період воєнного стану, є Закон України «Про організацію трудових  відносин в умовах воєнного стану». Він був прийнятий Верховною Радою України 15 березня та набув чинності 24 березня 2022 року. Закон буде чинним до повного скасування воєнного стану в Україні. Він є головним регулятором трудових відносин та має перевагу над Кодексом законів про працю України, якщо статті Кодексу не суперечать цьому Закону.

Основними змінами на час воєнного стану згідно з цим законом є обмеження конституційних прав громадян на працю та страйк. Тобто страйки будуть заборонені повністю, а право на працю буде реалізовуватися з деякими особливостями воєнного часу, які ми розберемо нижче.

Укладення трудового договору

У звичайних умовах трудовий договір укладається письмово, проте зараз цей обов'язок не працює. Сторони можуть самостійно вирішувати, в якій формі буде укладено трудовий договір на час воєнного стану.  Це може бути навіть усна домовленість. Проте, краще мати будь-яке підтвердження трудових відносин. Наприклад, лист на електронній пошті з умовами співпраці.

Скасовується заборона на встановлення випробувального терміну для деяких категорій громадян. Раніше було заборонено ставити умови про випробування для осіб з інвалідністю, неповнолітніх, молодих спеціалістів після навчання, вагітних жінок і так далі. Наразі, на період воєнного стану, випробування при прийомі на роботу може застосовуватися для всіх категорій населення. Можуть узяти на «випробувальний термін» і неповнолітнього, і вагітну жінку, і взагалі будь-кого.

Відтепер роботодавці можуть приймати нових працівників на період воєнного стану або на період заміщення відсутнього працівника. Це зроблено задля того, щоб ліквідувати кадровий дефіцит, адже багато людей через певні об'єктивні обставини не можуть розпочати виконання своїх службових обов'язків. Це означає, що начальник може взяти на роботу працівника лише на період воєнного часу, і навіть замість іншого працівника, який, наприклад, у відпустці за власний кошт.

Розірвання трудового договору

Трудовий договір, як і раніше, можна розірвати за ініціативи як роботодавця, так і працівника, проте деякі зміни все ж внесено на час воєнного стану.

Роботодавець може звільнити працівника, який за певних причин є тимчасово непрацездатним, наприклад, через лікарняний або відпустку. Винятком є лише відпустки у зв’язку вагітністю і пологами та відпустки для догляду за дитиною. Під час них неможливо звільнити працівника. 

Важливо підкреслити, що сама тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці не є підставою для звільнення, а має бути законне обґрунтування, такі як ліквідація чи перепрофілювання підприємства, недостатня кваліфікація, невиконання обов'язків працівником тощо. Звільнення відбувається наступного дня після повернення робітника до виконання обов'язків. Тож, якщо ви у відпустці, вас просто так звільнити не можуть. Роботодавець має об'єктивно обґрунтувати своє рішення. Якщо такого обґрунтування немає, це означає, що начальник порушує закон.

Водночас і працівник отримав право розривати трудовий договір, якщо підприємство знаходиться у зоні бойових дій і є загроза для його життя та здоров'я. Для звільнення згідно з цією умовою працівник також не має обов'язку попереджати роботодавця за два тижні. Проте, така опція доступна усім працівникам, крім тих, хто залучений до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану або ж на об'єктах критичної інфраструктури. Тобто це не стосується працівників, долучених до сфер транспорту, комунального господарства, охорони здоров'я, телекомунікацій тощо. 

Що робити якщо вас звільнили

У Харківській обласній службі зайнятості «Слобідському краю» пояснили, що у разі звільнення колишній працівник переходить до категорії незайнятого населення і має право зареєструватись у службі зайнятості як безробітний і отримувати послуги з підбору роботи та фінансову допомогу. Це право продовжує працювати й в умовах воєнного стану, проте тепер у контексті Харківської області з'явилися деякі особливості в роботі Державної служби зайнятості. Через активні бойові дії, які йдуть на Харківщині, надання послуг центрами зайнятості здійснюється тільки дистанційно та відповідно до оперативної ситуації, яка складається в конкретному населеному пункті. Відвідати центри зайнятості громадяни можуть тільки у разі, якщо виїдуть за межі Харківської області в ті регіони, які не охоплені бойовими діями. 

Відтак, тим людям, які залишаються на Харківщині та шукають роботу, є два шляхи:

  1. на сайті Державної служби зайнятості в розділі «Реєстрація безробітних» або самостійно заповнити Google-форму і відправити її;
  2. завантажити форму заяви, роздрукувати або написати від руки, сфотографувати та надіслати на пошту [email protected]  

— За результатами опрацювання поданої особою інформації з нею зв’язується кар’єрний радник для уточнення даних та подальшого консультування в дистанційному режимі, — пояснюють у Центрі зайнятості.

Станом на 1 квітня 2022 року в службі зайнятості Харківської області налічувалось близько 2 000 актуальних вакансій. На квітень 2021 року кількість вакансій становила понад 3 300, що у півтора раза більше, ніж цьогоріч. За березень 2022 року служба зайнятості Харківщини допомогла знайти роботу 840 особам.

Що робити, якщо шукаєте робітників

Проблема зайнятості, звісно ж, актуальна не тільки для працівників, але й для роботодавців. Для спрощення пошуку робітників запущено Telegram-канал «Робота зараз: Державна служба зайнятості».

— Через чат-бот @DCZWorkNowBbot роботодавці можуть комунікувати зі службою зайнятості та подавати інформацію про нагальну потребу в кадрах, яка в режимі реального часу доступна шукачам роботи, — розповідають у Центрі зайнятості.

У Харківській області через цей чат-бот було розміщено 38 вакансій, у тому числі заявлено термінові для укомплектування кадрів в умовах воєнного стану. Серед них вакансії менеджерів, бухгалтерів, лікарів, водіїв, медичних сестер, агрономів, ремонтників тощо. 5 вакансій було укомплектовано протягом тижня. 3 з них по місту Чугуїв, де наразі дуже складна ситуація.

Переведення та зміни умов праці

На час воєнного стану роботодавець може перевести працівника без його згоди на будь-який вид роботи, що не прописаний у трудовому договорі. Для цього роботодавцю потрібно дотримуватися чотирьох умов:

  • роботи, на які переводять працівника, мають бути спрямовані на відведення або ліквідацію наслідків бойових дій або інших умов, які загрожують життю чи нормальним життєвим умовам людей;
  • переведення неможливе на території, на яких тривають бойові дії. Але за згодою працівника це можливо;
  • заробітна плата має бути не нижчою за середню плату, яку працівник отримував на попередній роботі;
  • робота не має бути протипоказана працівникові за станом здоров'я.

Отже, роботодавець може відправити робітника, наприклад, прибирати наслідки обстрілів на території підприємства після того, як загроза бойових дій стане неможливою.

Також роботодавець не зобов'язаний попереджати працівника за два місяці про значні зміни умов праці. До значних змін законодавство відносить систему та розмір оплати праці, пільги, режим роботи тощо. Відтак, рішення роботодавця про істотні зміни умов праці набирає чинності відразу. Також роботодавець може перевести робітника на інший режим оплати або знизити чи підвищити заробітну плату без попередження.

Час роботи

На час воєнного стану збільшується кількість робочих годин на тиждень. Тепер замість максимальних 40 годин на тиждень працівник може працювати до 60 годин. А скорочений робочий тиждень складає 50 годин на тиждень. Варто зазначити, що це не є обов'язком. Роботодавець просто отримує право збільшувати робочі години на тиждень для працівників, однак він може цього і не робити.

Роботодавець має можливість самостійно визначати час початку і закінчення робочого дня та за рішенням військового командування може визначати п'ятиденний або шестиденний робочий тиждень.

Скоротився час безперервного відпочинку на тиждень. Раніше він складав не менше 42 годин, на час воєнного стану — 24 години. Важливим моментом є те, що такий відпочинок не обов'язково використовувати, якщо працівник цього не хоче. Але у будь-якому разі залишається право на добу вихідних на тиждень на час воєнного стану.

Також великих змін зазнали святкові та передсвяткові дні. Так, наприклад, більше не діють: 

  • скорочені робочі дні напередодні свят;
  • обмеження на понаднормову роботу;
  • перенесення святкових днів, які припали на вихідний;
  • заборони залучати до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні;
  • компенсації у разі залучення до роботи в неробочі дні.

Наприклад, на Великдень вихідний не буде переноситися на понеділок.

Оплата праці

Як і раніше, роботодавець має зобов'язання своєчасно виплачувати заробітну плату згідно з трудовим договором. Проте, відтепер він звільняється від відповідальності, якщо протермінує виплату заробітних плат робітникам. Це можливо лише в тому разі, коли порушення сталося внаслідок ведення бойових дій. Звільнення від відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати не означає, що роботодавець не має її виплачувати взагалі. Вона має бути відтермінована до відновлення роботи підприємства. Тобто, поки підприємство не працює, робітник теоретично може не отримувати гроші, проте має їх отримати, коли воно відновить свою роботу.

Відпустки

На час воєнного стану щорічні відпустки будуть надаватися максимум на 24 дні. Якщо працівнику доступні додаткові відпустки більше зазначених 24 днів, різниця не втрачається, а має бути надана вже після закінчення воєнного стану в країні. Водночас роботодавець може відмовити в наданні будь-якої відпустки, у разі залучення працівника до робіт на об'єктах критичної інфраструктури. Винятком є лише відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами та для догляду за дитиною до трьох років.

Також на період воєнного стану скасовується обмеження на відпустку за власний кошт. Раніше вона складала максимум 15 діб, тепер обмеження немає взагалі. Працівник за згодою з роботодавцем може взяти відпустку без збереження заробітної плати на будь-який термін. 

Призупинення дії трудового договору

Це нововведення у трудовому законодавстві. Раніше такого поняття, як призупинення дії трудового договору, взагалі не існувало. У Законі воно пояснюється таким чином:

 «Призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором», — сказано у статті 13 Закону України «Про організацію трудових  відносин в умовах воєнного стану».

Тобто фактично ви зі своїм роботодавцем ставите ваші трудові відносини «на паузу» на час військового вторгнення російської федерації. Роботодавець не надає працівнику умови для роботи, а працівник не виконує покладені на нього обов'язки. Головна умова призупинення — абсолютно неможливість надання і виконання роботи. Ініціатором призупинення може стати як роботодавець, так і працівник. Важливо тільки будь-яким чином зазначити свою готовність до призупинення трудових відносин письмово або через електронну пошту чи месенджери, щоб був певний доказ.

У випадку призупинення трудового договору роботодавець продовжує фіксувати заробітну плату та інші компенсації, які б мали бути виплачені працівнику, якби призупинення трудових відносин не відбулося. Це робиться для того, щоб потім, після завершення війни, держава-агресор відшкодувала заробітну та інші виплати робітнику з призупиненим трудовим договором. 

Також важливим моментом є те, що оскільки роботодавець не виплачує заробітну плату на час призупинення трудового договору, то і Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) не сплачується. Проте, має фіксувати розмір ЄСВ, який мав би виплачуватися із заробітної плати працівника.