Не пустив «русскій мір» у Харків: історія бійця, який воює за рідне місто
Харків’янин Дмитро за фахом інженер-теплоенергетик, він працював на підприємствах рідного міста, однак війна двічі змусила його змінити креслення та виробничі цехи на бронетехніку і передову.
Про це повідомляє Слобідський край із посиланням на пресслужбу 5-ї Слобожанської бригади «Скіф».
Свій перший бойовий досвід Дмитро отримав ще у 2015 році, коли пішов до війська під час Антитерористичної операції на сході України. Перші серйозні випробування чекали на Луганщині — в районах Попасної та Новозванівки.
За словами військового, одного разу підрозділ вночі змінив позицію, а вже вранці точку, яку вони щойно залишили, російська артилерія зрівняла із землею. Ворог працював безперервно, не даючи часу навіть закріпитися на новому рубежі.
Згодом Дмитро почав виконувати завдання у складі екіпажу бронетранспортера. Однією з найнебезпечніших місій стало підвезення боєкомплекту десантникам на терикон. Уже під час першого заїзду по машині відкрили вогонь із кулемета. Кулі били по броні, однак екіпаж прорвався до побратимів і так само на максимальній швидкості вирвався назад.
Після демобілізації у 2016 році Дмитро повернувся до цивільного життя та знову працював інженером у Харкові. Але ранок 24 лютого 2022 року змінив усе. Уже за кілька годин він був у військкоматі, а невдовзі повернувся до рідної 5-ї Слобожанської бригади.
Спочатку були бої на харківській окружній дорозі. Потім — захист критичної інфраструктури, будівництво укріплень і виїзди на лінію бойового зіткнення. Під час Слобожанського контрнаступу доля звела його з колишнім командиром роти часів АТО. Той коротко сказав: «Є вільна машина». Так Дмитро знову повернувся до броні.
Пізніше військовий провів пів року на Вовчанському напрямку. Там він не лише виконував бойові завдання, а й навчав молодих піхотинців взаємодії з бронетехнікою та готував протидесантний резерв.
Головна мотивація Дмитра проста й водночас сильна: не допустити, щоб Україна стала схожою на росію. Він згадує, як колись бачив там злидні, занедбані будинки та повну відсутність нормальних умов життя. Саме тоді, каже боєць, зрозумів: такого майбутнього для Харкова він не хоче.
Нагадаємо, що раніше ми писали про військовослужбовця 6-го батальйону 113-ї окремої Харківської бригади територіальної оборони Ігор (Колот), який не виконує штурмових завдань, але без його роботи неможливе утримання позицій. У 2023 році Ігор долучився до лав територіальної оборони. Сьогодні він обіймає посаду техніка стрілецької роти 6-го батальйону 113-ї окремої Харківської бригади ТрО. Його зона відповідальності — забезпечення підрозділу всім необхідним для виконання бойових завдань.
Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».
Читайте також:
На межі життя і смерті: історія бійця, який отримав важке поранення, але повернувся на фронт