Суспільне мовлення в Україні: з чим мають зіткнутися місцеві ТРК
Однак не всі учасники вітчизняного інформпростору раді таким перетворенням. Головним чином – через нерозуміння і чутки.
Україна – одна з останніх країн у Європі, де ще немає суспільного мовника. Це система телебачення і радіомовлення, яка працює в інтересах громади. Прикладом може послужити славнозвісна BBC, фінансування якої здійснюється громадянами на 80 %, а решта коштів надходять від спонсорів і суспільних фондів.
В Україні реформа державних телерадіокомпаній отримала поштовх із прийняттям 17 червня 2014 року Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». За документом, на базі державних телерадіокомпаній, у тому числі обласних, утворюється нова юридична особа публічного права «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (НСТУ). Фінансування її в перші чотири роки після набрання чинності Закону здійснюється з державного бюджету, а далі – за рахунок продажу власної продукції, плати за користування авторськими та суміжними правами, державного і місцевих бюджетів, добровільних і благодійних внесків та інших надходжень.
Та, окрім схвалення в депутатських колах, Закон викликав невдоволення з боку ОДТРК. Побоювань у регіональних медійників багато: начебто мовитимуть вони 10 хвилин на день, у них відберуть фінансування і можливість працювати. Утім, ці думки ґрунтуються винятково на чутках, наголосив під час круглого столу у Харкові генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія.
– Компанії не припинять мовлення і будуть далі робити все, що роблять на місцевому рівні. Що ми будемо створювати спільно – ось це вирішуватимемо з колективами обласних телерадіокомпаній. Зараз 7700 осіб працює в цій системі. Чи можливо вижити в таких умовах? Я непевний. Але якщо потрібно буде Суспільному, то працюватиме і 10 000, і 1000. Скільки продукту будемо виробляти, так і будемо працювати, – зазначив Зураб Аласанія.
Те, що головна перепона на шляху створення суспільного мовлення є держава в особі ОДТРК – це міф, вважає перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак. Адже у цих дискусіях громадськість часто забуває про майно, яке перебуває в державній або в комунальній власності. У процесі реформування воно має бути впорядковане.
А генеральний директор Харківської ОДТРК Сергій Гулевський додає, що місцеві журналісти підтримують ідею суспільного мовлення, але хочуть зрозуміти механізми, за допомогою яких це відбуватиметься. Він також висловив стурбованість тим, що у Харкові немає жодної радіостанції з місцевим контентом, хоча попит на таку інформацію значний. Тривалий час не розв’язується проблема виходу місцевого радіо на FM-частоту. Щодо телебачення, то ОТБ позиціонує себе як відкритий майданчик для всіх, хто прагне висловити свою позицію із суспільно значущих приводів.
– Ми намагаємося не порушити законів і при цьому дотриматися всіх стандартів суспільного телебачення. Це дуже складно, бо всі наші дії дуже сильно регламентовані, – наголошує генеральний директор ОДТРК.
Тамара Чуриліна, матеріал з газети "Слобідський край"