Українська мова у побуті школярів Харківщини: що показало дослідження
У 2023 році фахівці Державної служби якості освіти України провели в Харківській області дослідження, яке, зокрема, визначало чинники, що впливають на мову спілкування школярів у повсякденному житті та зафіксувало зміни, які відбулися у свідомості старшокласників після початку повномасштабного вторгнення.
Як розповіла медіа "Слобідський край" начальник управління Державної служби якості освіти у Харківській області Світлана Вольянська, у Харківській області дослідження відбувалося шляхом онлайн-анкетування школярів-старшокласників, їх батьків та вчителів закладів загальної середньої освіти 16 громад регіону: Балаклійської, Богодухівської, Дергачівської, Зміївської, Лозівської, Мереф’янської, Первомайської, Чугуївської, Близнюківської, Донецької, Зачепилівської, Золочівської, Новопокровської, Сахновщинської, Солоницівської та Наталинської.
Усього дослідженням було охоплено 1433 учасники освітнього процесу (вчителі, учні/учениці та їхні батьки) закладів загальної середньої освіти, у тому числі було опитано 705 старшокласників.
Раніше ми писали, як в умовах війни зменшити освітні витрати на Харківщині
Загалом дослідження показало, що 93 % учителів, 84 % старшокласників і 84 % батьків вважають українську мову рідною, що в середньому на 10–11 % більше порівняно з 2022 роком.
За спостереженнями вчителів, більшість школярів між собою на уроках спілкуються тільки українською мовою, що свідчить про суттєве переважання україномовного середовища. Серед загальної кількості опитаних учнів та учениць під час перерв 43 % спілкуються лише українською мовою (у 2022 році таких було лише 11 %). Водночас лише 4 % старшокласників зазначили, що під час перерв розмовляють переважно російською мовою (у 2022 році цей показник становив 28 %).
Отже, якщо діти у школі активніше використовують державну мову, то за межами школи цей відсоток значно знижується. За результатами опитування, серед старшокласників близько 10–11 % учнів/учениць із сіл та 6–7 % учнів/учениць із міст спілкуються лише українською мовою в колі друзів та вдома (цей показник майже не змінився порівняно з 2022 роком). Проте до 35–38 % школярів спілкуються як українською мовою, так і російською однаковою мірою (у 2022 році цей показник сягав 38–39 %).
До речі, 6 % старшокласників зауважили про упереджене ставлення свого оточення до української мови.
Зрозуміло, що мова, якою спілкуються батьки в родині, має суттєвий вплив на мовний розвиток дітей. Проведене серед батьків опитування показало, що більшість із них розмовляють зі своїми дітьми та на роботі українською мовою. Однак 21 % респондентів зазначили, що в родинному колі спілкується як українською мовою, так і російською (у 2022 році було 15 %), а приблизно 10 % використовують переважно російську (у 2022 році було 11 %).
Також ми писали про виклики та здобутки освіти Харківщини в умовах війни.
Вибір мови спілкування та контенту в Інтернеті також відіграє важливу роль у повсякденному житті старшокласників. Дослідження показало, що у 2022 році 17 % учнів/учениць спілкувались у мережі Інтернет українською мовою і 48 % споживали тільки україномовний або переважно україномовний контент. У 2023 році ці показники зросли до 41 % та 57 % відповідно. Одночасно 7 % школярів ще й досі віддають перевагу онлайн-спілкуванню російською мовою і 13 % – використанню російськомовного контенту.
Для підвищення рівня володіння українською мовою, на думку старшокласників, потрібно:
- перебувати в україномовному середовищі;
- соціальні мережі мають бути україномовними;
- застосунки та налаштування на ґаджетах мають бути україномовними;
- літературне читання має відбуватися українською мовою.
Водночас 69 % старшокласників висловили бажання додатково розвивати або покращувати свої знання з української мови, однак тільки 42 % із них фактично скористалися такою можливістю.