Українців переводять на страхову медицину. Хто від цього виграє?
Проект Кабміну щодо реформування української медицини вже з'явився на сайті Міністерства охорони здоров'я. На думку чиновників, без внесення радикальних змін у принципи фінансування істотно підвищити якість наданих послуг буде неможливо. Одним з варіантів вирішення проблеми в Уряді називають запровадження загальнообов'язкового державного медичного страхування.
Зараз в Україні діє бюджетна система охорони здоров'я, за якої явище страхування майже повністю відсутнє. Така модель передбачає фінансування закладів охорони здоров'я за рахунок податкових надходжень. В ефективності “безкоштовної” медицини вже переконався на собі кожний. Тим більше, що виділення коштів на охорону здоров'я напряму залежить від політичної і економічної ситуації в країні.
Як розповідає начальник управління реформ медичної допомоги Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України Костянтин Надутий, у 2014 році на охорону здоров'я було виділено трохи більше 3,5 % ВВП України. Для нормального функціонування системи необхідно принаймні 6-7 %.
- Це значно менше, ніж ті параметри, які у всьому світі визнані, як такі, що можуть задовольнити потреби галузі. Це відчуває на собі кожен медпрацівник, - говорить Костянтин Надутий.
Згідно з новою концепцією реформування медицини, за рахунок загальнообов’язкового соціального медичного страхування можна буде створити своєрідний пул коштів, з якого гроші виділятимуться на всі види медичної допомоги. Чиновники планують стимулювати населення і до добровільного медичного страхування, а також сподіваються на те, що пацієнти візьмуть на себе частину оплати від наданих медичних послуг. У свою чергу це не означатиме, що припиниться бюджетне фінансування. Досвід країн із соціально орієнтованою ринковою економікою доводить, що навіть при страховій моделі медицини держава і органи місцевого самоврядування компенсують не менше половини витрат охорони здоров’я.
- Сьогодні, за оцінками спеціалістів, система охорони здоров'я фінансується лише на 52-53 % з бюджету і фонду соціального страхування. Решту оплачуємо ми з вами і наші близькі. Тому говорити зараз про безкоштовну медицину неможливо. Цей закон себе пережив, - вважає директор Департаменту охорони здоров'я Харківської облдержадміністрації Олександр Галацан.
Після реформи українці мають отримати щось на кшталт європейської моделі медицини: людина, яка має страховку, приходить у лікарню і вже не платить з власного гаманця за ліки і надані послуги. Проте, навряд чи це запрацює у найближчий час.
- В ідеалі має вийти саме так, але одразу перейти на такий механізм роботи, скоріше за все, буде неможливо. Необхідний підготовчий період, а також прийняття цілої серії підзаконних актів, - розповідає Олександр Галацан.
На що ж зможуть сподіватися українці у разі ухвалення нової концепції реформи? Чиновники прогнозують затвердження державного соціального стандарту в охороні здоров'я або, якщо простіше, — гарантійного мінімуму медичної допомоги. Тобто людина, потрапивши у лікарню, отримає поміч, але у межах “мінімальних стандартів і протоколів”. Існуватиме також і сектор так званих додаткових можливостей. Маються на увазі більш дорогі препарати, кращі умови перебування, більш дороге харчування тощо. За все це вже доведеться платити живими грішми.
Концепція реформи передбачає також і зміни у принципах управління галуззю. Так, в Україні має з'явитися самостійне від медзакладів самоуправління медпрацівників. За аналогією спілки адвокатів чиновники вже обговорюють заснування спілки лікарів. У компетенції цієї організації буде видача ліцензій медикам, акредитація лікарень тощо. Також спілка зможе надавати рекомендації щодо працевлаштування конкретних спеціалістів, з якими мають укладатися трудові контракти. А от самим медикам обіцяють збільшення зарплат - як прописано у документі, “на рівні не нижчому середнього розміру заробітної плати у промисловості”. Зробити ж це зможуть за рахунок збільшення кількості хворих, розрахованих на одного лікаря. Для забезпечення контролю за цим вже подейкують про створення реєстру пацієнтів.
Не відмовляються у концепції реформи і від сімейної медицини. На таких лікарів загальної практики буде збільшене держзамовлення. Збільшується увага також і до первинної та екстреної медичної допомоги. Для цього, зокрема, у сільській місцевості має відкритися більше амбулаторій, оновитися автопарк машин швидкої допомоги, запрацювати центральна диспетчеризація і маршрутизація.
- В цілому, на мою думку, логістична лінія реформи побудована правильно. Зроблений акцент на розвиток первинної медико-санітарної допомоги, чим Харківська область якраз активно і займалася в останні три роки. Пріоритет надається також екстреній медичній допомозі. Харківщина у цьому питанні була піонером в Україні, - сказав Олександр Галацан. - Розвиток екстреної медичної допомоги є каталізатором, який дозволить реформувати і модернізувати усі рівні медичної допомоги — і первинну, і вторинну, тобто багатопрофільні лікарні районів і міст, а також спеціалізовані заклади третього рівня.
Та все це лише на папері, а от що ми з вами отримаємо в результаті, покаже лише час.
Ірина Гудзь
