Українців переводять на страхову медицину. Хто від цього виграє?

02.06.2014 09:07 Суспільство
http://rus.delfi.lv/ http://rus.delfi.lv/

Чиновники хочуть перекласти принаймні половину витрат на охорону здоров'я на плечі населення.

Проект Кабміну щодо реформування української медицини вже з'явився на сайті Міністерства охорони здоров'я. На думку чиновників, без внесення радикальних змін у принципи фінансування істотно підвищити якість наданих послуг буде неможливо. Одним з варіантів вирішення проблеми в Уряді називають запровадження загальнообов'язкового державного медичного страхування.

Зараз в Україні діє бюджетна система охорони здоров'я, за якої явище страхування майже повністю відсутнє. Така модель передбачає фінансування закладів охорони здоров'я за рахунок податкових надходжень. В ефективності “безкоштовної” медицини вже переконався на собі кожний. Тим більше, що виділення коштів на охорону здоров'я напряму залежить від політичної і економічної ситуації в країні.

Як розповідає начальник управління реформ медичної допомоги Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги МОЗ України Костянтин Надутий, у 2014 році на охорону здоров'я було виділено трохи більше 3,5 % ВВП України. Для нормального функціонування системи необхідно принаймні 6-7 %.

- Це значно менше, ніж ті параметри, які у всьому світі визнані, як такі, що можуть задовольнити потреби галузі. Це відчуває на собі кожен медпрацівник, - говорить Костянтин Надутий.

Згідно з новою концепцією реформування медицини, за рахунок загальнообов’язкового соціального медичного страхування можна буде створити своєрідний пул коштів, з якого гроші виділятимуться на всі види медичної допомоги. Чиновники планують стимулювати населення і до добровільного медичного страхування, а також сподіваються на те, що пацієнти візьмуть на себе частину оплати від наданих медичних послуг. У свою чергу це не означатиме, що припиниться бюджетне фінансування. Досвід країн із соціально орієнтованою ринковою економікою доводить, що навіть при страховій моделі медицини держава і органи місцевого самоврядування компенсують не менше половини витрат охорони здоров’я.

- Сьогодні, за оцінками спеціалістів, система охорони здоров'я фінансується лише на 52-53 % з бюджету і фонду соціального страхування. Решту оплачуємо ми з вами і наші близькі. Тому говорити зараз про безкоштовну медицину неможливо. Цей закон себе пережив, - вважає директор Департаменту охорони здоров'я Харківської облдержадміністрації Олександр Галацан.

Після реформи українці мають отримати щось на кшталт європейської моделі медицини: людина, яка має страховку, приходить у лікарню і вже не платить з власного гаманця за ліки і надані послуги. Проте, навряд чи це запрацює у найближчий час.

- В ідеалі має вийти саме так, але одразу перейти на такий механізм роботи, скоріше за все, буде неможливо. Необхідний підготовчий період, а також прийняття цілої серії підзаконних актів, - розповідає Олександр Галацан.

На що ж зможуть сподіватися українці у разі ухвалення нової концепції реформи? Чиновники прогнозують затвердження державного соціального стандарту в охороні здоров'я або, якщо простіше, — гарантійного мінімуму медичної допомоги. Тобто людина, потрапивши у лікарню, отримає поміч, але у межах “мінімальних стандартів і протоколів”. Існуватиме також і сектор так званих додаткових можливостей. Маються на увазі більш дорогі препарати, кращі умови перебування, більш дороге харчування тощо. За все це вже доведеться платити живими грішми.

Концепція реформи передбачає також і зміни у принципах управління галуззю. Так, в Україні має з'явитися самостійне від медзакладів самоуправління медпрацівників. За аналогією спілки адвокатів чиновники вже обговорюють заснування спілки лікарів. У компетенції цієї організації буде видача ліцензій медикам, акредитація лікарень тощо. Також спілка зможе надавати рекомендації щодо працевлаштування конкретних спеціалістів, з якими мають укладатися трудові контракти. А от самим медикам обіцяють збільшення зарплат - як прописано у документі, “на рівні не нижчому середнього розміру заробітної плати у промисловості”. Зробити ж це зможуть за рахунок збільшення кількості хворих, розрахованих на одного лікаря. Для забезпечення контролю за цим вже подейкують про створення реєстру пацієнтів.

Не відмовляються у концепції реформи і від сімейної медицини. На таких лікарів загальної практики буде збільшене держзамовлення. Збільшується увага також і до первинної та екстреної медичної допомоги. Для цього, зокрема, у сільській місцевості має відкритися більше амбулаторій, оновитися автопарк машин швидкої допомоги, запрацювати центральна диспетчеризація і маршрутизація.

- В цілому, на мою думку, логістична лінія реформи побудована правильно. Зроблений акцент на розвиток первинної медико-санітарної допомоги, чим Харківська область якраз активно і займалася в останні три роки. Пріоритет надається також екстреній медичній допомозі. Харківщина у цьому питанні була піонером в Україні, - сказав Олександр Галацан. - Розвиток екстреної медичної допомоги є каталізатором, який дозволить реформувати і модернізувати усі рівні медичної допомоги — і первинну, і вторинну, тобто багатопрофільні лікарні районів і міст, а також спеціалізовані заклади третього рівня.

Та все це лише на папері, а от що ми з вами отримаємо в результаті, покаже лише час.

Ірина Гудзь

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта