Воєнний стан та виїзд за кордон: що відбулося в Україні у серпні

17.08.2022 12:40 Суспільство

Верховна Рада продовжила термін дії воєнного стану, в Україні побудують фабрику з виробництва «Байрактарів», а головнокомандувач ЗСУ звернувся до Міноборони з проханням дозволити виїзд за кордон тим особам, які не підлягають призову під час загальної мобілізації. «Слобідський край» виділив найголовніші події для України у першій половині серпня.

Продовження воєнного стану та мобілізації

15 серпня Верховна Рада України на пленарному засіданні підтримала законопроєкт про продовження воєнного стану з 23 серпня на 90 діб. Відтепер воєнний стан діятиме до 21 листопада 2022 року. Також Верховна Рада проголосувала за продовження строку проведення загальної мобілізації з огляду на триваючу збройну агресію російської федерації проти України.

Обидва законопроєкти набрали 328 голосів «за» від народних депутатів. Наразі законопроєкти передані Президенту. Він їх має підписати, перш ніж закони набудуть чинності.

Нові члени Вищої ради правосуддя

На тому ж засіданні 15 серпня, Верховна Рада обрала двох членів Вищої ради правосуддя. Ними стали Роман Маселко та Микола Мороз. За обох кандидатів народні депутати віддали по 258 голосів.

Романа Маселка називають «адвокатом Майдану», оскільки він у часи Революції гідності безплатно захищав у судах приблизно 20 автомайданівців. Також Маселко є головою Ради громадського контролю НАБУ та членом Громадської ради доброчесності. За останні вісім років він ініціював понад 400 дисциплінарних справ проти суддів та добився звільнення 60 з них.

Іншим новим членом Вищої ради правосуддя є Микола Мороз. Кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого в Харкові.

Призначення членів Вищої ради правосуддя є важливою подією в Україні, оскільки це один з фундаментальних органів, без якого не може працювати судова система України. Вища рада правосуддя налічує в собі 22 члени. Напередодні широкомасштабного російського вторгнення 10 з 15 чинних на той момент членів цього органу пішли з посад, ще 6 посад залишалися вільними, отже, Вища рада правосуддя втратила кворум і не могла приймати рішення. А до її компетенції входила можливість призначати, відстороняти, притягати до відповідальності чи звільняти суддів, надавати консультативні висновки стосовно законопроєктів, які стосуються судоустрою.

Зараз цей орган фактично припинив роботу, а це також не дає можливості притягнути до кримінальної відповідальності суддів-зрадників, які пішли на співпрацю з російськими окупантами.

Ті члени Вищої ради правосуддя, які пішли з посад за власним бажанням, аргументують свої відставки діями Етичної ради, яка з 8 лютого почала оцінювати всіх членів ВРП, крім голови Верховного суду. З тих, що залишилися на посадах, лише четверо пройшли перевірку Етичної ради.

Тепер для функціонування органу необхідно заповнити інші вакансії Вищої ради правосуддя. Наразі свої посади обіймають 6 членів з 22, хоча кворум становить 15 членів. Ще залишаються вакантними посади за квотами Президента, прокурорів, наукових установ та з’їзду суддів.

Додаткові гроші на армію

Також Верховна Рада прийняла законопроєкт про виділення в державний бюджет додаткових витрат на 270 мільярдів гривень. Більшість коштів будуть перераховані на військові потреби, зокрема:

  • Міністерство оборони отримає додатково 241 мільярд гривень, понад 145 мільярдів з яких підуть на оплату праці;
  • Міністерство внутрішніх справ отримає ще 23 мільярди гривень;
  • Службі безпеки України додали до бюджету 2,5 мільярда гривень;
  • Головному управлінню розвідки виділили 2,2 мільярда гривень;
  • Держспецзв’язку додатково отримає 425 мільйонів гривень;
  • Управлінню державної охорони дістанеться 197 мільйонів гривень;
  • Службі зовнішньої розвідки ще виділять 139 мільйонів гривень.

Також на 715 мільйонів гривень збільшується резервний фонд Міністерства фінансів та додатково виділяють 10 мільйонів гривень для Міністерства економіки на мобілізаційну підготовку галузей економіки.

Крім того, планувалося виділити додаткові 12,7 мільярда гривень «Нафтогазу» для закупівлі газу за кредит уряду Канади, однак це положення у фінальну редакцію законопроєкту не включили.

Виїзд за кордон

12 серпня Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний звернувся до Міністерства оборони з проханням дозволити виїзд за кордон тим особам, які не підлягають призову під час загальної мобілізації, зокрема це стосується студентів.

Тепер рішення про дозвіл на виїзд для осіб, які не підлягають мобілізації, має бути ухвалене міністром оборони України Олексієм Резніковим та Кабінетом Міністрів України.

Наразі студенти денної чи дуальної форми навчання в національних закладах вищої освіти не підлягають мобілізації, однак також ця категорія не має права виїжджати за кордон на час воєнного стану.

Також Президент України Володимир Зеленський відповів на петицію щодо зняття обмеження на виїзд за кордон для чоловіків 18–60 років, які не мають військового досвіду.

За три місяці петицію підтримали понад 25 тисяч громадян, однак Президент відповів відмовою на таку ініціативу, нагадавши, що за Конституцією України захист Вітчизни є обов’язком громадян України. Також він зауважив, що в умовах воєнного стану держава має право обмежувати виїзд громадян за кордон. Зеленський обіцяє, що обмеження на виїзд з країни будуть скасовані після завершення дії правового режиму воєнного стану.

Вибухи на військових базах у Криму

9 серпня на аеродромі «Саки» поблизу селища Новофедорівка в окупованому Криму пролунала серія потужних вибухів. Міністерство оборони рф виступило із заявою, що на військовому об’єкті детонували декілька боєприпасів. Водночас вони заперечують, що по авіабазі були завдані удари.

Своєю чергою, заступниця міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що українська сторона «не може встановити причину займання» на території аеродрому.

Після вибухів окупаційна адміністрація оголосила евакуацію із Сакського району, а навколо аеродрому утворили п’ятикілометрову заборонену зону.

10 серпня у вечірньому зверненні до українців Президент Володимир Зеленський сказав, що в результаті вибухів росія втратила дев’ять військових літаків.

16 серпня в районі села Майське Джанкойського району в окупованому Криму виникла пожежа на майданчику з боєприпасами. Управління стратегічних комунікацій Збройних Сил України повідомило, що вибухи сталися поблизу залізничної станції Азовське, де росіяни розвантажували військову техніку та боєприпаси. Також неподалік знаходиться аеродром, де базувалися зенітно-ракетні комплекси рф.

Завод «Байрактарів» в Україні

Турецька компанія Baykar Makina, яка виготовляє ударні безпілотники Bayraktar, планує побудувати в Україні завод з виробництва безпілотних літальних апаратів нового покоління та безпілотних винищувачів. Наразі безпілотник Bayraktar TB2 використовуються Збройними Силами України для захисту держави. Запустити будівництво заводу планують у 2023 році.

Компанія Baykar уже зареєструвалася в Україні та придбала земельну ділянку для будівництва. Ще на початку лютого Україна з Туреччиною підписали угоду про розширення виробництва безпілотних літальних апаратів турецького виробництва. Наразі Кабінет Міністрів України затвердив угоду та передав на ратифікацію до Верховної Ради.

Генеральний директор компанії Халук Байрактар планує виробляти в Україні безпілотні винищувачі Bayraktar Kizilelma, а також безпілотники Bayraktar TB2 та Bayraktar Akinci. Останній безпілотний апарат уже використовує українські двигуни.

Компанія Baykar Makina, крім фабрики, також розпочала будівництво дослідницького центру та центру передового виробництва.

Зброя для перемоги України

Латвія безплатно передала Україні чотири вертольоти. Два Мі-17 та два Мі-2. Вони вже надійшли в розпорядження до Повітряних Сил ЗСУ і вже незабаром стануть на захист держави.

Також латвійці передали шість американських 155-міліметрових самохідних гаубиць М109, які успішно виконують бойові завдання на фронті.

«Ще шість гаубиць М109, які нещодавно прибули до України з Латвії, вже показують результати на полі бою. Я щиро вдячний своєму латвійському колезі Артісу Пабріксу і народу Латвії за непохитну підтримку», – написав міністр оборони України Олексій Резніков на своїй фейсбук-сторінці.

Крім того, нещодавно з Великої Британії надійшли додаткові реактивні системи залпового вогню М270. Їх кількість невідома.

У середині липня Олексій Резніков заявляв, що для ефективного стримування російських військ Україні потрібні як мінімум 50 систем HIMARS та MLRS M270, а для контрнаступу – не менше 100. Також, за його словами, Україні необхідні далекобійні ракети, які здатні стріляти на відстань понад 150 кілометрів, щоб повністю знищити логістику ворога та відрізати російські війська від підтримки.

Українське зерно прибуло до Стамбула

15 серпня до Стамбула прибуло перше судно з українською пшеницею. Судно «Сормовський» під прапором Белізу стало першим, яке перевезло пшеницю з України через Чорне море. Корабель вийшов з українського порту Чорноморськ.

Після широкомасштабного вторгнення росія блокували всі українські порти. Однак, за посередництва Туреччини та ООН 22 липня було підписано угоду про деблокування деяких українських портів для вивозу зерна.

Усього 18 кораблів вийшли з України за останні два тижні після угоди.