Дітям - підгузки, хворим - інсулін. Як прийняли переселенців з Донбасу у харківському таборі

04.06.2014 12:59 Суспільство
фото Укрінформ фото Укрінформ

Втомлені від постійних перестрілок та ночівель у підвалах, жителі Донбасу їдуть до родичів і знайомих у сусідні області.

А кому нікуди – шукають прихистку в незнайомих людей. І всі сподіваються на швидке повернення в уже мирний регіон.

Близько 200 тимчасових переселенців з Донбасу вже освоюються на території Харківської області. Проте неофіційно таких людей значно більше. Перші саме офіційні переселенці зі Слов’янська прибули до Харківської області в неділю, 1 червня. На трьох автобусах на тимчасове проживання до дитячого табору «Прометей», що в Куп’янському районі, приїхали 96 осіб. Ще приблизно стільки ж прибули 2 червня.

Як розповіла прес-секретар голови Харківської облдержадміністрації Марина Шевченко, здебільшого це мами та бабусі з дітьми. Чоловіки залишилися вдома через роботу та щоб наглядати за родичами похилого віку й житлом. За словами самих переселенців, незважаючи на часті перестрілки, вони до останнього працювали, але вже втомилися жити в постійному страху й ночувати в підвалах. Донеччани дуже сподіваються, що зможуть якнайшвидше повернутися додому.

– Люди у стресовому стані. Вони переймаються своїми покинутими помешканнями. Бояться, що можуть взагалі не потрапити додому, якщо будинки зруйнують, – розповіла Марина Шевченко. – Їх хвилює те, чи не пропаде все, що вони надбали за все життя.
Усіх, хто прибув 1 червня на Куп’янщину, розселили у двомісних та п’ятимісних кімнатах. На гостей тут чекали: над вечерею старалися штатні кухарі табору, продукти туди завезли ще у п’ятницю ввечері – щоправда, їх закупили у борг. Проте, в облдержадміністрації запевнили, що ці витрати покриють.

Після того, як переселенці облаштуються на новому місці, вирішуватимуться питання їхнього більш комфортного проживання. А таких дрібниць чимало. Як розповів голова Куп’янської райдержадміністрації Микола Ситник, уже зараз на кімнати вішають замки, яких там раніше не було; також роздають переноски та перехідники, оскільки справні розетки є не в кожній кімнаті. Про якусь більш суттєву допомогу для переселенців поки що не просять. Зараз там саме складають список якихось індивідуальних побажань від гостей для того, щоб задовольнити потреби кожного. Адже серед них є маленькі дітки, а їм потрібні підгузки, іграшки, одяг. Також деяким людям необхідні ліки, зокрема, учора мав прибути переселенець із діабетом, якому потрібен інсулін.

Установили в таборі і телевізор, обіцяють привозити свіжу кореспонденцію. Та все це дрібниці, адже головне завдання – подарувати людям відчуття спокою.

– Будемо намагатися забезпечувати людей хоча б необхідним мінімумом, щоб вони не почувалися відірваними від дому. Люди повинні відчувати й розуміти, що вони приїхали на спокійну територію. У нас, до речі, дуже хороша природа, – каже Микола Ситник.
За його словами, з кожною людиною попрацює психолог, якщо в тому буде необхідність. Аби для лихих думок було менше часу, новим мешканцям табору запропонують трудотерапію – вони допомагатимуть кухарям на кухні, прибиратимуть тощо. Діти матимуть змогу гратися на ігрових майданчиках, розташованих на території «Прометея». Також поряд із табором є річка, куди донеччани зможуть ходити на відпочинок.

Інна Пирлик, матеріал з газети "Слобідський край" № 66 від 03.06.2014

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта