Жити по-новому. Родина програміста переїхала жити з Харкова на хутір (ФОТО)
Лишатися на плаву і при цьому бути в гармонії із собою і зовнішнім світом для багатьох стає непосильним завданням. Тому деякі «діти асфальту» оселяються подалі від цивілізації.
Оселитися вдалині від міста, на хуторі Беспаловка у Зміївському районі, вирішили Ганна та Денис, подружжя з Харкова. Чоловік працює програмістом і має можливість гідно забезпечувати сім’ю, до того ж, його професія дозволяє виконувати роботу віддалено, не просиджуючи в офісі. Дружина Дениса не працює, але заради хобі займається розведенням породистих собак. Свій куточок молодята знайшли наприкінці літа 2010 року, просто взявши до рук карту області та перебравши невеликі села, розташовані поблизу водойм і лісів.
– Цей хутір сподобався нам одразу, там надзвичайна природа: ліс, ставки – усе, як хотілося. До того ж, нас влаштовувала віддаленість від траси. І найголовніше – там мало людей, немає магазинів, кіосків і сільського клубу, а значить, немає і тих, хто вештається в пошуках різних пригод, – розповідає Ганна.
За словами жінки, нову екологічну оселю вони з чоловіком ще не добудували, хоча з часу придбання землі минуло чотири роки. Вони зводять двоповерховий будинок площею близько 90 кв. м і гараж. На сьогодні витратили менше 20 тис. доларів. Поки в будиночку із саману немає вікон і не всюди постелена підлога, живуть із чоловіком та дитиною у відремонтованій хаті, що була придбана разом із землею. 
На життя поза цивілізацією подружжя не скаржиться. За словами Ганни, живучи в єдності з природою, неможливо нудьгувати – сільськогосподарські справи, окрім задоволення, приносять ще й урожай. Але деякі моменти все ж дошкуляють.
– Основні труднощі з мобільним зв’язком, дорогим Інтернетом і з поганою дорогою – її постійно розмивають дощі, проїхати іноді практично неможливо. Якщо буде потрібно раптом викликати «швидку допомогу» або пожежних, може статися так, що вони не зможуть до нас швидко дістатися, – розповідає про негаразди Ганна. 
Таке занепокоєння цілком зрозуміле, адже в молодої мами на руках зовсім мала дитина. Зараз синочку всього півроку, і поки що жодних труднощів батьки не відчувають. Дуже допомагає ергорюкзак: дитина перебуває постійно поряд з мамою, навіть під час робіт в саду або прогулянок із собаками.
– Вважаю, що це корисно для дитини: він багато часу проводить на свіжому повітрі й розвивається, спостерігаючи за моєю роботою. Він органічно вписався в наше життя і не росте тут подібно Мауглі в джунглях, – додає Ганна.
Христина Островська, Роман Шупенко, матеріал з газети "Слобідський край" №40 від 04.04.2015