У Студенку та Яремівці під обстрілами залишаються близько 70 людей
Близько 70 жителів Студенка та Яремівки Оскільської громади залишаються у прифронтових селах, які майже щодня атакують FPV-дрони, КАБи та реактивна артилерія. Попри небезпеку, людям продовжують доставляти гуманітарну допомогу, воду й медикаменти. Для цього бракує найнеобхіднішого — броньованого транспорту.
Про це журналістці видання «Слобідський край» розповів староста Студенокського старостинського округу Сергій Кохан.
Як зазначає посадовець, населені пункти округу регулярно опиняються під ударами FPV-дронів, керованих авіабомб та реактивних систем залпового вогню. Евакуація зі Студенка та Яремівки триває вже понад пів року, та, попри це, близько 70 місцевих жителів залишаються на місці. Влада та волонтери, незважаючи на високий ризик потрапити під обстріл, забезпечують людей гуманітарною допомогою.
«Сьогодні залишатися у Студенку та Яремівці небезпечно навіть удень. Працюють FPV-дрони, КАБи, РСЗВ. Буває, що через день, але обстріли не припиняються», — говорить Сергій Кохан.
Попри це частина людей відмовляється від евакуації. Переважно це літні мешканці, які не хочуть залишати свої домівки або не можуть адаптуватися до нового життя.
Сьогодні місцева влада разом із поліцією та волонтерами продовжує доставляти людям продукти, питну воду, медикаменти, забезпечує роботу пошти та допомагає отримати медичну допомогу.
За словами старости, кожен такий виїзд залишається небезпечним.
«Беремо бронежилети, вантажимо гуманітарну допомогу на звичайний пікап і їдемо. Ніяких броньованих автомобілів у нас немає», — каже Сергій Кохан.
Двічі на місяць жителям доставляють продуктові набори від гуманітарних організацій, завозять воду та іншу необхідну допомогу. Не забувають навіть про домашніх тварин — волонтери передають корм для котів і собак.
Найскладніша ситуація — з комунікаціями. У селах відсутнє електропостачання, практично немає мобільного зв'язку. Людям доводиться виїжджати у місця, де ще ловить мережа, щоб повідомити рідним, що вони живі.
У Студенку проблем із питною водою немає, тоді як у Яремівці питання водопостачання існувало ще до повномасштабного вторгнення. Тому сюди регулярно завозять питну воду.
Попри постійні заклики до евакуації, не всі погоджуються виїжджати. Водночас, за словами старости, після особливо інтенсивних обстрілів ситуація змінюється.
«Наймасовішу евакуацію вдалося провести після серії російських ударів близько двох місяців тому, коли люди дивом залишилися живими. Тоді з Яремівки приблизно за два тижні виїхали близько 40 людей. Після пережитого вже не треба було нікого вмовляти», — говорить посадовець.
Після евакуації людей доставляють до транзитного центру в Харкові, де вони можуть отримати фінансову допомогу від міжнародних гуманітарних організацій, а за потреби — тимчасове житло.
За оцінкою старости, нині організація евакуації загалом налагоджена. Найгострішою проблемою залишається відсутність спеціального транспорту.
«Для ефективної евакуації та доставки гуманітарних вантажів нам найбільше не вистачає саме броньованого транспорту», — наголошує Сергій Кохан.
Що отримують люди після евакуації
Після виїзду із небезпечних населених пунктів жителів доставляють до транзитного центру в Харкові, де вони можуть:
• отримати одноразову грошову допомогу від міжнародних гуманітарних організацій;
• скористатися тимчасовим безкоштовним житлом;
• отримати консультації щодо подальшого розселення;
• оформити необхідну гуманітарну підтримку.
Раніше ми писали, що жителі Харківщини можуть самі обрати місце проживання після евакуації.
Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».
Читайте також:
«Безпекова ситуація погіршилася»: голова Краснокутської громади прокоментувала атаку по центру селища