Куди пацієнт – туди і гроші. Якою буде медицина з 2017 року

Хронічна хвороба
Щорічно з державного бюджету України витрачається 55 млрд грн на охорону здоров’я. Але це не надто допомагає українцям почуватися захищеними і здоровими. Більше того, за лікування в державних закладах вони платять із власної кишені, що створює величезний тіньовий ринок. За даними ВООЗ, кожного року 640 тисяч українських сімей у разі хвороби когось із членів родини зазнає катастрофічних фінансових витрат. Так відбувається тому, що кошти, які витрачають платники податків на охорону здоров’я, ідуть на утримання інфраструктури, незалежно від того, скільки послуг надається і яка їх якість. Такий висновок зробили в МОЗі та запропонували розв’язання проблеми. Ним стала нова концепція реформування медичної галузі, яку майже два роки розробляли експерти, медики та громадські активісти, у тому числі харківські. На засіданні Кабміну 30 листопада заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк презентував урядовцям і народним депутатам результат спільних розробок МОЗівців і громадськості.
Отже, нова концепція закріплює модель національного солідарного медичного страхування. Це ще не та медична страховка, яка поширена в усьому світі, а лише перший крок до її запровадження. Збори страхових внесків здійснюватимуться через загальну систему оподаткування та збиратимуться в державному бюджеті. Страхові виплати за лікування окремої людини не будуть прив’язані до розміру її індивідуальних внесків. Кожний громадянин здійснює передоплату за медичне обслуговування, сплачуючи загальні податки. Жодних додаткових податків чи платежів для громадян не вводиться.
– Система будується на зборі внесків через загальне непряме оподаткування. Кошти збираються не в якийсь фонд, де є корупційні ризики, а в державний бюджет. Створюється національний страховик, який є оператором, – Національна служба здоров’я. Головна основа системи – ми повинні платити ці кошти за конкретну послугу. Ми повинні в медицині поставити «лічильники» й рахувати кожну послугу, яку отримує громадянин, і платити лише за неї, – розповів Павло Ковтонюк.

Чого бажаєте?
Новостворений єдиний національний замовник регулюватиме відносини між лікарем (закладом) і пацієнтом. Він плануватиме та закуповуватиме медичні послуги для громадян, напряму контрактуватиме медичні заклади, оцінюватиме та контролюватиме якість послуг, підтримуватиме електронну систему збору та обміну медичною інформацією.
Але контракт (або договір) не означає, що пацієнт платитиме за всі послуги. Адже держава впроваджує поняття гарантованого пакету медичної допомоги. Йдеться про чітко визначений набір медичних послуг і ліків, право на отримання якого матимуть всі без винятку громадяни України. Гарантований пакет медичної допомоги щороку переглядатиметься та публікуватиметься. До таких гарантованих послуг, швидше за все, відноситимуться екстрена медична допомога, первинна допомога, пологи тощо.
Запропонована модель обов’язкового державного медичного страхування використовується в багатьох країнах, зокрема у Великій Британії, Іспанії, Італії, Ірландії, скандинавських країнах. Процес переходу на нову модель відбуватиметься поступово, остаточне запровадження – у 2020 році. На першому підготовчому етапі – у 2017 році – буде впроваджено нову модель фінансування меддопомоги на первинній ланці
– На «первинці» запроваджуватиметься вільний вибір лікаря. Ми відкріпляємо пацієнта від дільниці, за якою він закріплений, даючи вільний вибір лікаря та закладу охорони здоров’я. І пускаємо гроші за цим вибором на контрактній основі. Людина приходить до лікаря, укладає угоду, держава оплачує контракт, – розповідає заступник міністра.
Завдяки цьому й відбудеться перехід від фінансування лікарняних стін і ліжок до сплати результату – фактично пролікованого пацієнта. До речі, на Харківщині вже порахували, скільки ліжко-місць можна було б оптимізувати без втрати якості лікування. За інформацією в. о. начальника Управління здоров’я ХОДА Галини Сіроштан, у районах області можна надавати медичну допомогу зі збереженням її обсягів та доступності на 3802 ліжках. Оптимізовано може бути 1411 ліжок, або 27 % від розгорнутих на даний час.
За задумом урядовців, система первинної допомоги здатна за 20–30 % бюджету медицини вирішити до 80 % медичних проблем громадян. А одна гривня, інвестована у профілактику (яка стане головною частиною системи громадського здоров’я) економить 10 гривень, які витрачаються вже при лікуванні. Таким чином, буде вивільнено ресурси для лікування людей від складніших захворювань.

Сильні – вперед
Поки первинна ланка опановуватиме нові правила роботи, вторинна готуватиметься до змін. До 2018 року мережа спеціалізованих лікарень формуватиметься в госпітальні округи. Мало завантажені й погано оснащені лікарні буде перепрофільовано, додатково оснащено сучасним обладнанням, до роботи в них буде залучено висококваліфікованих спеціалістів. У кожному госпітальному окрузі буде сучасна багатопрофільна лікарня, в якій будь-хто, якщо потребує, зможе отримати якісну медичну допомогу.
Госпітальні округи формуватимуться навколо принаймні однієї лікарні інтенсивного лікування (першого чи другого рівня). Округ охоплюватиме територію з населенням мінімум 200 тис. осіб у разі наявності лікарні другого рівня або 120 тис. осіб у разі наявності лікарні тільки першого рівня. З будь-якої точки округу до лікарні інтенсивного лікування можна буде доїхати за 60 хвилин.
Пропозиції щодо складу та меж округів надають обласні державні адміністрації, а перелік округів буде затверджено Урядом.
На засіданні Кабміну, яке багато експертів називають історичним, було ухвалено низку постанов, зокрема про зміну принципу фінансування медичної галузі, концепцію громадського здоров’я, а також про утворення госпітальних округів. Але щоб система запрацювала і зміни стали незворотними, знадобляться відповідні закони. Тож МОЗівці покладаються на плідну роботу народних депутатів.

Тим часом
Експеримент триває
Пілотний проект з реформування первинної ланки медицини триває на Чугуївщині. У листопаді в райцентрі та сільських і селищних радах було проведено громадські слухання. У ході обговорення присутні намагались з’ясувати, чи покращиться якість медичних послуг для мешканців міста після проведення реформи, зокрема після реорганізації Комунального закладу охорони здоров’я «Чугуївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Чугуївської районної ради в комунальне неприбуткове підприємство. Жителі Чугуєва на громадських слуханнях підтримали проведення реформи і створення механізмів, які дозволять громаді контролювати розподіл медичної субвенції.
Бажання контролювати роботу первинної медицини підтримують і в мерії Чугуєва. Як нагадала заступник міського голови Тетяна Винник, зараз субвенція з держбюджету на первинне медичне обслуговування жителів міста передається до районної ради, і в міської громади фактично немає механізмів контролю за витрачанням цих коштів. Тепер же до наглядової ради реорганізованого КП «Чугуївський ЦПМСД» включать представників громади.
«Я не медик, я пацієнт. І я вперше почула, як у медичному закладі говорять про пацієнта, – зізналася Тетяна Винник. – Для мене це важливо. Коли лікар отримуватиме зарплату залежно від того, скільки в нього пацієнтів, він працюватиме так, щоб пацієнт був задоволений. Коли лікар чує пацієнта – так я сприймаю цю реформу, а не просто як переформатування окремого медичного центру».

Тамара Кіч