Три роки пекла і шлях додому: Барвінкове зустріло захисника ЗСУ

Про це кореспондентці медіа «Слобідський край» розповів сам Микола Коломійцев.

За словами захисника, контракт із ЗСУ він підписав ще під час проходження строкової служби у 2012 році. За два роки був уже в зоні АТО. Під час повномасштабного вторгнення боронив Маріуполь. 17 травня 2022 року, виконуючи наказ, вийшов до полону.

«Полон – це голод, холод, постійні приниження, моральний тиск, електрошокери. Окупанти намагалися зламати як морально, так і фізично. Вистояв. «Чіплявся» спогадами за домівку, маму, батька. Це мене підтримувало. Дуже шкодую, що батько мене не дочекався – загострилася давнішня хронічна хвороба. Наразі проходжу реабілітацію і розмірковую, чим займатись далі», – говорить Микола Коломійцев.

Як зазначає Тетяна Ільченко, мама героя, звістку про те, що син у полоні, отримала ще у 2022 році від Червоного Хреста. Жінка рятувалася від тяжких переживань волонтерською діяльністю. Допомагати захисникам вона не припиняє і сьогодні.

«Спершу готувала їжу оборонцям Барвінкового. На початку війни нас сильно обстрілювали, але місто залишилось вільним. Спасибі нашим військовим. А зараз що маю, тим і ділюся із захисниками – городиною, садовиною, медом, вдається – донатю. Вже ближче до звільнення подзвонили з Координаційного центру по роботі з полоненими та сім’ями зниклих безвісти і сповістили, що мій син незабаром буде вдома. Так і сталося», – розповідає жінка.

Микола – мужній чоловік. У дорослому житті ніколи не давав собі слабинки, та, коли вперше більш ніж за три роки почув голос матері, не втримався.

«Мій ти синочку! Тільки-но я промовила ці слова у відповідь на його, як тільки він опинився на українській землі, і відразу почула глухі схлипування… Тепер усе добре. Син удома», – ділиться пережитим Тетяна Ільченко.  

Раніше ми писали, що 24 серпня на Батьківщину повернулись українські захисники та вісім цивільних громадян, серед яких журналісти та медик з «Азовсталі».