Комунальники Ізюма запровадили нововведення: секрет квітучих клумб міста (фото)
Підприємство КП «Благоустрій міста Ізюм» запровадило виробництво декоративної щепи. Нововведення дозволить суттєво заощаджувати бюджетні кошти на озелененні Ізюма. Частина клумб у центральній його частині буде засаджена квітами, частина – оформлена щепою.
Про це кореспондентці медіа «Слобідський край» розповів директор КП «Благоустрій міста Ізюм» Юрій Бриль.
«Ізюм – прифронтове місто, яке залишається квітучим усупереч труднощам. Наші комунальники висаджують і доглядають квіти у центральній частині міста. Це стало вже традицією і символом незламності ізюмчан. З метою збереження традиції і заощадження бюджету КП «Благоустрій міста Ізюм» запровадив нововведення – власне виробництво декоративної щепи. В хід іде суха деревина, яку ми зрізаємо, пропускаємо через подрібнювач і фарбуємо. Готовою щепою засипаємо клумби», – розповідає Юрій Бриль.
Як зазначає директор комунального підприємства, центральні клумби тепер поєднують живі квіти та декоративну щепу. Частина клумб залишається під квітами, решта – оформлюється фарбованою тріскою.
«Такий підхід дозволив у рази скоротити витрати на озеленення і скерувати їх на більш нагальні потреби. Скажімо, раніше тільки на одній центральній клумбі ми висаджували квітів на суму близько 95 тисяч гривень. Замінивши її частину декоративною тріскою, витратили всього до шести тисяч гривень. При цьому місто не втратило у зовнішній привабливості, а набуло нових сучасних акцентів», – зауважує Юрій Бриль.
За словами керівника комунального підприємства, для колективу це абсолютно новий досвід. Були вагання, сумніви, консультації з колегами з інших міст, але, зрештою, все вийшло. Декоративна щепа частково замінить насадження, але не гордість міста – герб, який «проріс» квітами, і дивовижного квіткового метелика, який «розлетівся» соцмережами.
«Краса – не розкіш, а спосіб зберегти дух міста і показати дітям та самим собі, що майбутнє є», – запевняє Юрій Бриль.
Раніше ми писали, як харків’яни прикрашають двори багатоповерхівок.
Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».
