Бізнес-ініціативи переселенців Харківщини
У багатьох громадах Харківщини ВПО з більш небезпечних територій починають нове життя, іноді з нуля. Але, мабуть, рекордсменом є Коломацька громада, в якій за час великої війни було зареєстровано більше ніж 80 нових бізнесів.
Багато хто із ВПО працездатного віку, які зараз знаходяться на Харківщині, не можуть дібрати себе до купи та знайти роботу або почати щось своє. Навіть ті, хто раніше мав власний бізнес. Але є люди, які розпочинають активно будувати життя на новому місці та мотивують інших не опускати руки. Немало прикладів цього серед тих, хто через бойові дії опинився у Коломацькій громаді. І кількість таких людей там росте.
Не сидять на місці
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Коломацька громада стала прихистком для тисяч людей. За словами очільника громади Володимира Гуртового, при офіційному населенні у 6900 осіб сюди приїхало 5400 переселенців — понад 70% від кількості місцевих мешканців.
«Ми заселяли все, що могли. І в будинки, які пустували роками, і дуже багато наших людей прийняли переселенців до себе», — згадує він.
Попри стрес і вимушений переїзд, більшість новоприбулих виявилися надзвичайно активними та налаштованими будувати нове життя.
«Переселенці в основному приїхали ініціативні. Вони не сидять на місці, а займаються справами та шукають можливості», — каже Гуртовий.
ВПО для ВПО
За час великої війни в громаді з’явилося понад 80 нових ФОПів, а також кілька нових бізнесів і виробництв. ВПО об’єднувалися, отримували від громади приміщення й запускали власні проєкти.
Так, група переселенців відкрила салон краси. Ще одні придбали приміщення та відкрили два виробництва, одне з яких спеціалізується на створенні дерев’яних виробів.
«Вони роблять лавочки, альтанки, будь-які дерев’яні вироби під замовлення. Постачають людям дрова. А ще відкрили автомайстерню й надають послуги з ремонту автомобілів», — розповідає голова громади.
Важливо, що нові підприємці намагаються брати на роботу саме переселенців — тих, хто також шукає можливість заробити.
Ще одна ініціативна група також відкрила магазин дерев’яних виробів і товарів для поховання. Громада надала їм приміщення в оренду.
«Вони згуртувалися, взялися за роботу, навіть похованнями займаються. Це люди, які не сидять без діла, а хочуть щось робити», — додає Гуртовий.
Деякі підприємці з-поміж ВПО виготовляють дерев’яні вироби під замовлення / Фото: Володимир Гуртовий
Неочікувана популярність
У громаді з’явилися і такі послуги, яких раніше не було. Наприклад, дві клінінгові фірми.
«У нас такого раніше не було — для нас це було дико. А зараз вони їздять, прибирають, працюють. І мають попит», — каже Гуртовий.
Переїхав до громади й підприємець із Харкова: там він змушений був закрити свій бізнес, тому відкрив один м’ясний магазин в Коломаку. У планах – ще один.
М'ясний магазин, який відкрив підприємець із Харкова / Фото: Володимир Гуртовий
Також багато людей працюють удома — виготовляють сири, кондитерські вироби, в’язані речі, вироби з бісеру.
«Коротше, пожвавішало. Більшість переселенців енергійні, думають, як жити й виживати», — говорить голова громади.
Звідки приїжджають люди
Географія ВПО майже повністю повторює лінію бойових дій. За словами Гуртового, це легко можна побачити по місцевому гуртожитку.
«Дивлюся, хто зараз в гуртожитку — і бачу, де йдуть важкі бої. Спочатку їхали з Харкова, потім з Куп’янська, потім з Вовчанська, з Шевченкового. Їхали з усієї області», — говорить він.
Сьогодні в громаді офіційно зареєстровано близько 4500 переселенців. Частина людей виїжджає, проте їхнє місце одразу займають інші.
Населення вперше не скорочується, а зростає
До повномасштабно вторгнення населення громади щороку зменшувалося на 300–400 осіб. Але за останні роки ситуація змінилася.
«Минулого року додалося 400 людей. Значить 700 людей, в основному переселенців, придбали житло, зареєструвалися й залишилися тут жити», — підкреслює Гуртовий.
«Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду»
