Її мистецтво підкорило італійців: історія переселенки з Ізюма (фото)
У селі Іванчуківка Куньєвської громади живе Валентина Баліцька, переселенка з Ізюма. З ящиків з-під «гуманітарки», джугата, декоративних матеріалів жінка створює справжні витвори мистецтва. Одна з її робіт відправилася навіть за кордон.
Про це кореспондентці медіа «Слобідський край» розповіла сама Валентина Баліцька.
За словами майстрині, у дитинстві вона дружила з пензлем і фарбами. Творчий підхід знадобився і в професії: пані Валентина працювала швачкою. На пенсії знайшла себе у виготовленні казкових героїв, будиночків для них, вишуканих скриньок, ляльок, подібних до ляльок-мотанок, бо наносила їм обличчя.
«Для мене це віддушина, велика внутрішня потреба. Особливо після того, як ми з чоловіком втратили можливість проживати у рідному домі в Ізюмі. Був прямий «прильот», ми в погребі встигли заховатись. Було це під час окупації у 2022 році. Досі триває відновлення будинку. Творчість відволікає мене від сумних думок», – розповідає Валентина Баліцька.
Починала пенсіонерка з вишивки бісером, а коли вихідні матеріали для цього виду рукоділля помітно зросли в ціні, перейшла на більш бюджетні.
«У роботі використовую картон, джугут, фоаміран – щось на зразок кольорового паперу, тільки на дотик як оксамит і легко піддається термічній обробці. Ідеї підкидає життя. Взимку зробила будиночок Святого Миколая, провела до нього освітлення і навіть умеблювала мініатюрними меблями. Онукові дуже сподобався, тож дістався йому в подарунок», – ділиться секретами творчості майстриня.
Нещодавно до Іванчуківки завітали волонтери з Італії. Побували вони в гостях і у Валентини Баліцької. З-поміж усіх робіт їм найбільше сподобався вітрильник. Жінка з радістю подарувала його італійцям.
«Я собі майже нічого не залишаю. Усе роздаровую – рідним, друзям, сусідам, хорошим знайомим. Мене наснажує те, що люди отримують естетичне задоволення від моїх робіт. Мені цього більш ніж досить», – зауважує Валентина Баліцька.
