Евакуація на Харківщині: вивозять кожен день, зараз більшість заявок – з Куп’янська

Більшість евакуйованих – похилого віку

Благодійна організація «Координаційний гуманітарний центр» у Харкові займається координацією евакуації не лише в Харківській, а й у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій областях, а зараз КГЦ є модератором та учасником консорціуму STEEL, який має 6 броньованих авто. За потреби саме вони вирушають у «найгарячіші» місця.

Згідно з даними аналітики БО «Координаційний гуманітарний центр», лише протягом липня 470 жителів Харківської області були евакуйовані, 179 з них вивозили волонтери. Серед них 173 чоловіки, 297 жінок, 27 дітей, 277 людей похилого віку. З евакуйованих 205 людей – жителі Куп’янська, 148 з них вивезли волонтери. Зараз близько 90 відсотків заявок про бажання евакуюватися надходить саме з цього міста.

Щодо інших «гарячих» громад, то, за словами волонтерів, майже весь фронт Харківської області неспокійний, тож ті, хто хотів виїхати з небезпечних територій, уже це зробили. Але люди ще залишаються на цій території, зокрема у Дворічанській або Золочівській громадах, і коли хтось звідти звертається, людину будуть намагатися вивезти. Навіть якщо населений пункт на кордоні, його постійно обстрілюють і їхати туди волонтерам дуже ризиковано.

Волонтери вивозять людей з небезпечної території

«Допомагає налагоджена співпраця з місцевими адміністраціями, поліцією та ДСНС. Люди можуть залишити заявку, зателефонувавши на гарячу лінію, в будь-який момент. Якщо вони хочуть евакуюватися, ми знайдемо спосіб їх евакуювати. Іноді заявку роблять родичі, бо переживають за близьких, які залишаються на небезпечній території та з якими немає нормального зв’язку. До речі, саме коли заявку роблять родичі, люди, буває, відмовляються їхати. Мовляв, у нас усе добре, ми не хочемо. Але останнім часом таких відмов стало менше, бо жити на прифронтових територіях стає все складніше та небезпечніше», – розповідає керівник команди евакуації КГЦ Владислав Крамаренко.

До речі, сам Владислав – з Донецької області. Він виїхав з рідної Дружківки більше року тому, тож проблеми евакуйованих йому зрозумілі та добре знайомі. Зараз вдома у нього не залишилося нічого – усе розбите. 

ВАЖЛИВО

Гаряча лінія «Координаційного гуманітарного центру» працює цілодобово. Оператори отримують у жителів області, які хочуть евакуюватися з небезпечних територій, необхідну інформацію, формують заявки та передають їх екіпажам, що будуть вивозити людей. Зателефонувати щодо евакуації можуть родичі, близькі або знайомі, але вивозити людину будуть лише за її бажанням.

Гаряча лінія КГЦ: 0 800 33 92 91 (цілодобово).

Або звертайтеся у WhatsApp / Viber/Telegram : 098 7 505 505 (Час роботи: 08:00–20:00).

Волонтери з евакуйованими

Вивозять бронемашинами

По інших прикордонних територіях області, кажуть волонтери, темпи евакуації наразі суттєво не змінилися. Навіть незважаючи на те, що в деяких громадах Куп’янського району безпекова ситуація погіршилася.

«Ми постійно проводимо роботу з населенням на небезпечних територіях, роздаємо листівки та банери, інформуємо через SMS-повідомлення. Розповідаємо, які умови отримують люди після евакуації, на яку допомогу можуть розраховувати. Також розповідаємо про проєкти інших організацій, які теж займаються евакуацією», – каже Владислав Крамаренко.

Гаряча лінія «Координаційного гуманітарного центру» працює цілодобово. Після того, як оператори прийняли заявку, саме команда Владислава займається логістикою: складають маршрути, визначають, хто з екіпажів куди поїде та на якому транспорті. Бо, наприклад, маломобільних людей не можна евакуювати сидячи, їм потрібен спецтранспорт швидкої допомоги.

«Зараз у Куп’янськ заїжджають лише учасники консорціуму STEEL на броньованому транспорті та Товариство Червоного Хреста України. Ми працюємо разом із ДСНС та поліцією, які мають свій ресурс такого транспорту та екіпажів, також залучено ТЧХУ. Щодня на Куп’янському напрямку працюють екіпажі STEEL – зведеної групи з 6 броньованих машин. До складу консорціуму входять БФ «Хаустов», ГО «Рух «Вільний Харків», БФ «Єдність та сила», БО «Координаційний гуманітарний центр», БФ «Шлях України» та БФ «БазаЮА». Намагаємося якомога раніше виїжджати, щоб встигнути всіх забрати», – розповідає керівник команди евакуації КГЦ.

Людей вивозять з їхніми тваринами

Ситуація з тваринами складна

Багато людей відмовляються виїжджати через своїх домашніх тварин. Волонтери кажуть, що тут проблем немає – евакуюють разом з тваринами, навіть великими. Проблеми, на жаль, виникають пізніше, бо поселення з домашніми улюбленцями в гуртожиток під великим питанням: тварини не прилаштовані до життя з іншими людьми, у сусідів по кімнаті чи поверху може бути алергія тощо. Тож варіант один – винаймати житло, але й тут часто господарі не хочуть мати справи з орендарями з тваринами.

«Ми намагаємося якось вирішити це питання, бо розуміємо, наскільки важливі для людей їхні улюбленці. Інколи вдається знайти таке поселення для евакуйованих, де господарі готові прийняти до себе людей з тваринами. Але в основному допомагають дружні організації, наші партнери, які беруть тварин на перетримку, незважаючи на те, що вже давно переповнені. У два рази, у два з половиною, тому постійно шукають, де та як розмістити нових тварин. Скажу відверто: знаходять, на жаль, не завжди. Але забираємо всіх тварин і завжди намагаємося знайти для них нове місце», – каже Владислав Крамаренко. 

Більшість евакуйованих – люди похилого віку

На вулиці ніхто не залишиться

Більшість евакуйованих зараз – люди похилого віку. Вони до останнього не хочуть виїжджати, і лише коли жити вдома вже стає неможливим – постійні обстріли, немає засобів існування, погоджуються. Це досить емоційно вразливий контингент, підкреслюють волонтери. Вони дуже бояться, що залишаться на вулиці, будуть нікому не потрібні на новому місці – багато з цих людей одинокі, не мають рідних.

«На вулиці не залишиться ніхто. Нещодавно була ситуація, коли ми вивезли з Куп’янська дідуся 98 років. Удома він був на обслуговуванні в терцентрі і за станом здоров’я сам у гуртожитку проживати б не зміг. Тож його розмістили в державному геріатричному закладі в Харкові, де за дідусем буде медичний догляд», – пояснює Владислав Крамаренко.

Саме так і працює алгоритм для людей похилого віку, які не мають поряд родичів. Якщо вони можуть самостійно себе обслуговувати, їх розміщують у гуртожитках. Там своїх підопічних відвідують соцробітники їхніх громад або волонтери, які допомагають цій категорії.

Якщо людина маломобільна, вона буде проживати в геріатричному або іншому спеціалізованому закладі. Волонтери підкреслюють, що всі випадки з поселенням, навіть дуже складні, вирішуються. Можливо, на це просто буде витрачено більше часу та ресурсів. «Координаційний гуманітарний центр» плідно співпрацює з Департаментом соціального захисту ХОВА щодо організації поселення одиноких маломобільних осіб, евакуйованих із зон бойових дій. Завдяки злагодженій системі розміщення в геріатричних закладах ці вразливі люди змогли отримати належний догляд і турботу.

З регіону виїжджати не хочуть

БО «Координаційний гуманітарний центр» має систему поселення евакуйованих по всій Україні. Якщо людина не хоче залишатися в Харкові та області, їй можуть організувати логістику в інші регіони. Місця тимчасового проживання, де можуть поселити жителів Харківщини, зараз є в 11 областях.

Але волонтери також відмічають тенденцію, характерну саме для Харківської області: більшість евакуйованих їхати далеко від дому відмовляються. Як розповідає Владислав Крамаренко, спочатку люди пояснювали це тим, що чекають на швидке повернення додому, коли ситуація покращиться. Вона не покращилася, але тенденція зберігається.

«Наприклад, коли навесні цього року загострилася ситуація у Вовчанську, жителі міста відмовлялися їхати далеко, хоча ми пропонували такі варіанти. «Все це скоро закінчиться, – казали вони, – і ми поїдемо додому». На жаль, зараз повертатися вже нікуди – місто знищене, але поки в Харкові та області є місця, ми людей поселяємо тут, бо вони так вирішили», – розповідає Владислав.

Та й ті, хто погоджується змінити регіон, часто хочуть залишитися недалеко від дому. Ось зараз триває пошук місця проживання для жінки з дитиною, яка вирішила оселитися в Полтавській області біля кордону з Харківщиною.

Крім того, працює проєкт поселення для маломобільних осіб від організації Save Ukraine: таких людей можуть влаштувати в європейських країнах. Там черга на розміщення, але схема налагоджена та працює. Також є проєкт для родин з дітьми: на новому місці в інших областях України сім’ї отримують повний соціальний супровід, поселення та відновлення. Тобто все, щоб люди могли почати нове життя і для дітей це не було стресом. 

Транзитний центр у Харкові

ВАЖЛИВО

«Координаційний гуманітарний центр» у Харкові у співпраці з обласною військовою адміністрацією, представниками Національної поліції та органами місцевого самоврядування продовжує здійснювати координацію евакуаційних заходів.

З початку 2025 року в транзитному центрі в місті Харків зареєструвалося 2512 осіб. Сюди кожного дня прибувають люди з «гарячих територій» регіону.

У зв’язку з погіршенням безпекової ситуації та ускладненням логістичних шляхів частина евакуйованих з інших прикордонних областей зараз також прямує саме до Харкова. Завдяки скоординованим спільним діям державних та неурядових організацій усім евакуйованим надається:

– медична та гуманітарна допомога, включно з непродовольчими товарами;
– психологічна підтримка;
– юридичні консультації;
– грошова допомога.

У транзитному центрі працюють 16 організацій, кожна з яких відповідає за окремий напрямок. 

У транзитному центрі

Краще не чекати до останнього

Іноді людину можуть вивозити неодноразово. Хтось із уже евакуйованих вважає, що можна повернутися додому, бо там нібито стало спокійніше. Або треба поїхати перевірити, що та як там удома з майном, чи все ціле. Та й городи ніхто не відміняв – люди вважають, що їм вдасться безпечно посадити, а потім і зібрати врожай. Бо вони ж удома не живуть, просто їздять туди періодично доглядати за господарством.

«Таких випадків через безпекову ситуацію стає все менше, крім того, місцеві адміністрації постійно нагадують людям, що повертатися зараз не потрібно. Ми теж усіх до цього закликаємо. Але якщо людина опинилася в біді, їдемо евакуювати хоч у десятий раз», – кажуть волонтери КГЦ.

Звісно, евакуюватися чи ні та коли саме, кожен вирішує для себе самостійно. Але якщо ситуація загострюється, у населеному пункті стає вкрай небезпечно залишатися, людина наражає на небезпеку і себе, і тих волонтерів, які по неї приїжджають. Тож у БО «Координаційний гуманітарний центр» закликають не чекати до останнього, не ускладнювати евакуацію для себе та тих, хто її проводить, щоб зберегти і своє, і чужі життя та здоров’я.

Уже неодноразово були випадки, коли волонтери гинули під час евакуації протягом 2022–2024 років. Цього ж року вже були випадки, коли вони під час евакуації отримали поранення. І під обстріли евакуаційні машини потрапляють доволі часто, особливо останнім часом.

«Буває таке, що після прильоту в будинок власника везуть з пораненнями до лікарні, а вже звідти після лікування ми його вивозимо. Буває, людей привозять до транзитного центру з легкими пораненнями після прильотів, там їх оглядає швидка допомога. Коли телефонують ті, у кого розбили житло, намагаємося вивозити їх якнайшвидше. Якщо забирати з дому небезпечно, поліція та рятувальники доставляють людей, наприклад, у пункти незламності, а звідти ми вже їх евакуюємо. Тобто евакуація буде в будь-якому випадку, але не треба чекати, доки цей випадок трапиться», – закликають у КГЦ. 

ВАЖЛИВО

Незважаючи на обставини, евакуаційні екіпажі їдуть у небезпечні населені пункти і ризикують своїм життям. Коли потрібна термінова евакуація, найчастіше вона відбувається наступного дня після оформлення заявки на гарячій лінії. 

Людей у біді ніхто не залишить, але волонтери дуже просять: не чекайте до останнього, не наражайте на небезпеку себе, залишаючись удома біля лінії фронту, та поліцейських, рятувальників і волонтерів, які у надскладних умовах мають проводити евакуацію.

У транзитному центрі надають багато послуг

Взяли консервацію, а верблюд утік

Раніше на евакуацію їздили великими бусами, тож люди могли вивозити багато речей. Волонтери згадують, як їх просили забрати консервацію. Банки в машині билися, але без заготовленого на зиму люди виїжджати відмовлялися. Зараз велика автівка їхати не може – небезпечно. Тож кількість речей суттєво зменшилася.

Серед того, що беруть із собою люди, волонтери, крім консервації, запам’ятали мотоцикл та квіти у вазонах. Вивозили до інших областей велику худобу, забирали з небезпечної території лебедів, а ось верблюда вивезти не вдалося. Він втік.

«Ще був такий емоційний момент, коли 98-річний дідусь з Куп’янська зібрав усі свої нагороди, які отримав за довгі роки. Вони для нього важливі, бо це все його життя. Звісно, їх взяли і привезли на нове місце проживання чоловіка», – каже Владислав Крамаренко. 

Евакуація відбувається якнайшвидше

На гарячу лінію «Координаційного гуманітарного центру» в Харкові цілодобово телефонують з декількох прикордонних областей. Зараз у Харківській області заявки на евакуацію найчастіше залишають жителі Куп’янська. Також днями були заявки з Великобурлуцької та Вільхуватської громади.

«Є люди, які просять їх вивезти не сьогодні чи завтра, а, наприклад, через три дні. А є такі, у кого, наприклад, поруч з будинком або в їхній будинок був прильот, тож вони телефонують, плачуть: «Заберіть нас, будь ласка, зараз», – розповідає керівник гарячої лінії КГЦ Олександра Бондаренко.

Вона працює на гарячій лінії трохи більше року. Каже, що за цей час характер дзвінків до них змінився. Набагато менше стало так званих «пустих», коли люди телефонували, просто щоб отримати інформацію про евакуацію або гуманітарну допомогу. Оператори перенаправляли їх до організацій, які займаються видачею гуманітарки. Зараз більшість дзвінків – це заявка, щоб вивозили.

Владислав Крамаренко та Олександра Бондаренко

ВАЖЛИВО

Для заповнення заявки на евакуацію, крім іншої інформації, треба назвати точну адресу, звідки забирати людей. Дуже важливо: треба називати адресу, де ви фактично перебуваєте, а не де зареєстровані, щоб волонтери не шукали вас.

Також в узгоджені дату та час евакуації треба залишатися на місці, звідки вас будуть вивозити. Часу на пошуки заявників може не бути, і тоді евакуація не відбудеться.

«Буває таке, що приїжджають волонтери, а людей по заявці немає. Далі телефонують їх рідні і кажуть, що за ними не приїхали. А потім виявляється, що екіпаж приїжджав, але людей за вказаною адресою не було. Тож треба називати не місце реєстрації, як у паспорті, а місце, де людина перебуває», – пояснюють волонтери.

Іноді людина вимушена телефонувати кілька разів, бо почався обстріл чи переривається зв’язок. Оператори розуміють ситуацію у прикордонні, тож спілкуються стільки, скільки необхідно, щоб зібрати всю інформацію. Можуть і самі перетелефонувати за потреби. Для заповнення заявки треба назвати прізвище, ім’я та по батькові людини, яку треба евакуювати, номер телефону, за яким з нею можна зв’язатися, точну адресу, звідки забирати.

«Буває таке, що приїжджають волонтери, а людей по заявці немає. Далі телефонують їх рідні і кажуть, що за ними не приїхали. А потім виявляється, що екіпаж приїжджав, але людей за вказаною адресою не було. Тож треба називати не місце реєстрації, як у паспорті, а місце, де людина перебуває, і залишатися там до приїзду волонтерів», – пояснює Олександра Бондаренко.

Оператори шукають координати цього місця на карті, додають до заявки, щоб екіпаж точно розумів, де воно знаходиться. Також з’ясовується кількість людей, чи всі зможуть їхати сидячи, чи, можливо, є маломобільні, яким потрібен спецтранспорт. Дізнаються, чи будуть евакуюватися тварини, тому що деякі люди відмовляються виїжджати без своїх улюбленців. «Цю інформацію також прописуємо, всіх кішечок та собачок обов’язково забирають», – каже Олександра.

Гаряча лінія КГЦ працює цілодобово

Потім волонтери дізнаються, чи потрібно людям поселення. Також питають про документи, тому що вони потрібні для реєстрації у транзитному центрі. Якщо документи втрачені, людей консультують, як саме можна їх відновити, та надають необхідну інформаційну підтримку.

«Документи в людини можуть бути знищені або згоріти через обстріли. Щоб їх відновити, треба звертатися до спеціалістів транзитного центру, куди волонтери привозять евакуйованих з області. Можна звертатися до нас і тим, хто виїхав самостійно. У транзитному центрі працюють представники організацій, які спеціалізуються на відновленні документів, вони допоможуть вирішити це питання», – розповідає Олександра.

Після того, як заявка прийнята та оброблена, людям телефонують та кажуть, коли саме слід чекати на евакуацію. Якщо дата не запланована або евакуація термінова, максимум можна чекати декілька днів. Але так трапляється дуже рідко і лише у зв’язку зі складною безпековою ситуацією. Найчастіше вивозять наступного дня, бо залишати людей у біді – то не по-людськи, впевнені волонтери КГЦ.