Життя після евакуації: як куп’янчанин допомагає землякам, які втекли з окупації

10.09.2022 17:06 Куп’янськ
Фото надане автором Фото надане автором

Куп’янщина Харківської області – в окупації вже понад шість місяців. Частина населення змогла евакуюватися. Говорять, що найважче – це зважитися покинути все і зібратися в дорогу. Надалі більшість евакуйованих покладається на допомогу волонтерів.

Для куп’янчан працює окрема гуманітарна програма від Сергія Овсяннікова. Ще на початку широкомасштабного вторгнення чоловік разом з іншими активістами створив волонтерський логістичний центр ХАБ «Вокзал», який сьогодні надає гуманітарну допомогу мешканцям Харківщини.

Допомога самим волонтерам

 Сергій Овсянніков розповідає, що ідея ХАБу – допомога самим волонтерам. У перші дні війни їхній центр надавав логістичні послуги колегам.

– Тоді йшло дуже багато гуманітарних вантажів з різних міст, країн. У волонтерів Харкова та області було замало робочих рук для розвантаження потягів. Крім того, через комендантську годину були проблеми з отриманням вантажів, адже потяги продовжували курсувати цілодобово, – говорить Сергій Овсянніков.

Тому активіст разом з іншими засновниками ХАБу Максимом Зеленським, Миколою Благовестовим і Яною Білецькою організували цілодобове чергування на залізничному вокзалі для розвантажування потягів та зберігання волонтерських вантажів у режимі 24/7. За словами Овсяннікова, до процесу вдалося залучити більше 40 волонтерів. Таким чином не порушувався графік руху на залізниці, а волонтерські організації Харкова і області після закінчення комендантської години могли отримати гуманітарні вантажі та розвозити їх людям.

У подальшому команда ХАБу «Вокзал» і сама долучилася до співпраці з громадами області.

– Опрацьовували в основному колективні замовлення, які надходили зі всіх громад області, як окупованих, так і з населених пунктів у зоні бойових дій. Від керівників громад, старост, інших волонтерських центрів області, – зазначає волонтер.

Допомогу від ХАБу «Вокзал» почали отримувати жителі Височанської, Вільхівської, Безлюдівської, Роганської, Богодухівської, Дергачівської, Куп’янської, Курилівської, Дворічанської, Зміївської, Золочівської, Слобожанської, Нововодолазької, Новопокровської, Печенізької, Донецької, Малоданилівської, Малинівської, Південноміської, Мереф’янської та Чугуївської громад.

Сергій Овсянніков та його колеги Микола Благовестов, Яна Білецька в мирному житті реалізовували багато соціальних гуманітарних проєктів, займалися молодіжною політикою. Тож з родом занять у часи війни визначилися без вагань.

Особливу увагу приділяють сім’ям з дітьми.

– Важко всім, однак люди пенсійного віку мають гарантію від держави у вигляді пенсії. Молодь та люди середнього віку, втративши через війну роботу, залишаються без стабільних надходжень. А якщо в родині є ще й маленькі діти, то і взагалі допомоги небайдужих вони потребують у першу чергу, – впевнений Сергій.