Магія «Киселяночки»: як в Олексіївській громаді піснею та киселем «продовжують життя»

Partner publication
14.07.2026 17:01 Олексіївка
Олексіївська-творчий колектив "Киселяночка"-0001 Народний фольклорний колектив «Киселяночка» /фото: Слобідський край

У селі Киселі на Харківщині вже 55 років звучать пісні, які пам’ятають ще прабабусі. Народний фольклорний колектив «Киселяночка» став справжнім символом Олексіївської громади. Його учасниці не лише виступають на сцені, а й передають молодшим поколінням традиції, кулінарні рецепти та любов до української культури.

Коли колектив стає родиною

Як розповів Олексіївський сільський голова Анатолій Страхов, громада пишається своїм народним аматорським фольклорним колективом.

Олексіївка-творчий колектив "Киселяночка"-02

Учасниці народного колективу зберігають українські традиції та культуру/фото: Фейсбук-сторінка колективу

«Цей гурт – не просто музичний ансамбль, це жива історія, що бере свій початок у 1970 році. Торік колектив відсвяткував солідний ювілей – 55 років на сцені. Але цифри тут важать мало, адже душа «Киселяночки» не має віку», – каже Анатолій Страхов.

Вірі Тихонівні Ступці 92 роки. Вона найстаріша учасниця, камертон колективу і його головна берегиня. Її голос напрочуд сильний, чистий.

Олексіївська громада-колектив "Киселяночка"

Віра Ступка (справа)/фото: Слобідський край

– А навіщо ви ходите співати? Що пісня вам дає? – запитуємо у пані Віри.

– Хочеться на людей подивитися, хочеться поспівати, – посміхається Віра Тихонівна. – Без пісні жити не можу. Скоро вже сто років, а серце просить мелодії.

У колективі жартують, що вік пані Віри вони «продовжили». Святкували їй і 75, і 80, і 85, і 90 років... Тепер, за згодою голови громади Анатолія Страхова, поставили за мету – відсвяткувати 95-річчя, а потім і сторіччя на сцені. Сама Віра Тихонівна не заперечує – каже, вибору немає, треба співати. Для неї це головний стимул. Коли в неї свято, двір прикрашають, як на весілля: столи, сценарії, пісні на всю вулицю. Це і є справжнє життя.

Олексіївка-гурт "Киселяночка"

«Киселяночка» вітає хліборобів з початком жнив/фото: Фейсбук-сторінка колективу

«Сьогодні в нашому колективі 12 активних учасників (загалом 14). Це люди, які заради репетиції кидають усю домашню роботу, городи – і біжать до клубу. Наш колектив – це сила жіночої душі, тепло сердець і джерело народної мудрості», – каже керівниця колективу Віра Мірошніченко.

Наймолодша учасниця – Алла Дмитрохіна. Вона прийшла до гурту нещодавно, коли влаштувалася працювати в бібліотеку. Алла – переселенка з Донецької області.

«Так склалася доля, що ми приїхали сюди. Запропонували роботу, а ці душевні люди прийняли мене у свою родину», – розповідає Алла.

Де звучать олексіївські голоси

Географія виступів колективу вражає. Вони часті гості на Сорочинському ярмарку, чотири рази підкорювали Київ, виступали на Першому національному каналі. Торік громада організувала для них поїздку до Китайгородської громади на Хмельниччині.

Олексіївка-творчий колектив "Киселяночка"

У Китайгородській громаді/фото: Фейсбук-сторінка колективу

«Китайгородська громада – наші партнери з 2022 року. Ми возили туди дітей на відпочинок, а влітку поїхали з «Киселяночкою» та «Одрадівськими дівчатами» на великий ярмарок на підтримку ЗСУ. Коли наша громада заспівала, там усі завмерли. Рівень виконання такий високий, що партнери були в захваті», – розповідає Анатолій Страхов.

На питання, чи почує колись Європа ці прекрасні голоси, голова громади впевнено киває. До колективу вже приїжджали гості з Канади та Угорщини, брали інтерв’ю, записували пісні. Потенціал величезний, але війна вносить свої корективи. Через безпекову ситуацію великі свята – Масниця, День громади – поки що на паузі. Проте «Киселяночка» не мовчить: учасниці беруть участь в онлайн-конкурсах, їздять вітати сусідні колективи (як-от нещодавно у Трійчате) і продовжують репетирувати.

«Нам головне – щоб вивозили! – кажуть дівчата. – Ми ще не «повнолітні», у нас енергії море. Ми хочемо показувати нашу культуру світові».

Голова обіцяє: як тільки дозволить безпекова ситуація, відрядження для колективу стануть постійними.

Кулінарні шедеври та костюми з історією

Раніше в колективі було багато чоловіків – на сцені колись стояло до 50 осіб! Зараз гурт переважно жіночий, але традиції суворі: кожна нова учасниця проходить обряд посвяти та дає клятву – не виходити з колективу до кінця.

Олексіївка-творчий колнктив "Киселяночка"-007

На репитиції/фото: фейсбук-сторінка колективу

В їхньому репертуарі є пісні, яким по сто, а то й по триста років. На Харківщині таких колективів залишилося – на пальцях однієї руки порахувати. Це справжня «родзинка» для справжніх поціновувачів фольклору.

Пісні передаються з покоління в покоління. Віра Тихонова, яку в гурті називають «джерелом», починала співати ще з бабусями та матерями.

Олексіївка-Киселяночка

Пісні передають від покоління до покоління/фото: Фейсбук-сторінка колективу

«Я на печі сиділа маленька, слухала, як бабуся Ганна Іванівна Ярешко співає із сестрами. Ловила ці мотиви, ці переливи. Тепер співаю з жінками, а за нами вже й правнуки підтягуються», – каже вона.

Сценічний образ «Киселяночки» – це окрема гордість. Громада допомогла пошити нові костюми, але це не просто одяг. Колектив разом з методистами прискіпливо обирав орнаменти. За основу взяли старовинні сорочки, які збереглися в селі. Шукали майстрів аж у Вінницькій області, щоб відтворити автентичну вишивку Слобожанщини.

«Ми такі «вінтажні» в цих костюмах! – сміються жінки. – На конкурсах за нами бігають, питають, чи справжні сорочки. Кажемо: справжні, бо орнамент наш, кровний».

Окрім співів, «Киселяночка» популяризує старовинну кухню. Майстер-класи з варіння справжнього слобожанського киселю – це окремий вид мистецтва.

«Головне – це бузина! – діляться секретом жінки. – Ми її консервуємо, додаємо сливи, яблука, груші. Виходить густий, насичений напій. Раніше борошном затирали, зараз додаємо трохи крохмалю для смаку. Розливаємо в тарілочки, щоб застиг».

Олексіївка-творчий колектив "Киселяночка"-01

Паски від «Киселяночки»/ фото: Слобідський край

Також колектив прославився своїми пасками. Особливість їхньої випічки – ганус (аніс).

«Це чисто українська назва – ганус. Він дає неймовірний запах. Наші паски та квашені в житній соломі яблука вже перемагали в обласних конкурсах “Смачного”», – повідомила Віра Мірошніченко.

Оперативні новини читайте в нашому Telegram