Соціальна відповідальність: аграрії Олексіївської громади працюють для людей і перемоги

Пшеничні поля Харківщини/фото: Слобідський край

 «АГРО-ЮА» розширюється попри війну

ТОВ «АГРО-ЮА» працює на землях п'яти старостинських округів: Троїцькому, Єфремівського, Берецького, Картамиського та Киселівського. За два десятиліття тут звикли до всього, але останні роки стали справжнім іспитом на міцність.

«Якщо ти не у війську – значить, ти для війська», – говорить директор сільгосппідприємства Андрій Овчаренко. 

Анатолій Страхов та директор ТОВ «АГРО-ЮА» Андрій Овчаренко/фото: Слобідський край

Для нього ця фраза – головний орієнтир. Попри нічні тривоги, здорожчання пального на 50 % та складну логістику (довезти врожай до Одеси коштує в рази дорожче, ніж із західних областей України), господарство не просто тримається, а й розширюється. Тут вирощують традиційні культури: пшеницю, кукурудзу, ячмінь.

Олексіївська громада належала до територій імовірних бойових дій. Попри небезпеку, цей статус давав аграріям критично необхідний фінансовий ресурс. Саме тоді підприємство отримувало державну компенсацію – 1000 гривень на кожний гектар оброблюваної землі. В умовах війни ці кошти стали рятівним колом.

Колектив сільгосппідприємства/фото: Андрій Овчаренко

«Ця дотація надійшла минулого року, і ми були просто щасливі. Тоді вдалося закупити насіння та добрива за ще відносно низькими цінами. Це дозволило зробити заділ під урожай, коли все навколо стрімко дорожчало», – пояснює Андрій Овчаренко.

Згодом громаду вивели з можливих бойових дій, що позбавило господарство прямої підтримки.

«Як тільки нас виключили з переліку зон активних бойових дій, ми втратили ці виплати на гектар. Для господарства це суттєві втрати – близько півтора мільйона гривень на відсотках по кредитах та дотаціях», – додає директор. 

Але тут не звикли опускати руки перед труднощами і продовжують рухатися вперед. Найголовніше, кажуть, щоб літня спека та наші «добрі» сусіди не заважали.

Ставкою на майбутнє є сад. На 40 гектарах ростуть яблуні, груші, черешні. Сад ще молодий, але плани амбітні: будівництво сучасних холодильників, запуск калібрувальних ліній та розширення ринків збуту. Зібраний урожай реалізують у супермаркетах Харкова.

Коли мова йде про допомогу громаді, Андрій Овчаренко каже: «У нас це – за замовчуванням. Ми ж тут живемо, тут наші люди. Потрібно розчистити сніг, виділити паливо, допомогти ФАПу чи школі продуктами та ремонтом – ми просто це робимо. Прекрасно розуміємо, що сільській раді самотужки не впоратися з усіма проблемами».

Найгостріше питання сьогодні – вода. Водогінна мережа в громаді зношена на 100 %. Підприємство активно співпрацює із сільською радою, допомагаючи матеріалами та технікою для заміни кілометрів труб. Це не одноразова акція, а щоденна робота, від якої залежить, чи буде життя в селі завтра.

Фото: Андрій Овчаренко

Війна змінила кадровий ландшафт. Багато вакансій, які раніше були вільними, сьогодні зайняли переселенці з Вовчанська, Великого Бурлука та Дворічної. Для них Олексіївська громада стала другим домом, а «АГРО-ЮА» – стабільним місцем роботи. Наразі господарство забезпечує роботою 150 людей, серед яких і місцеві мешканці, і вимушені переселенці. Тут знаходиться робота всім: і молоді, і літнім людям.

Підписавши меморандум з Лозівським ПТУ, підприємство запрошує студентів на практику.

«Нещодавно приїхав 18-річний хлопець. Стажується, підробляє. Бачимо, що очі горять – і сподіваємося, що це наш майбутній механізатор», – ділиться Андрій Овчаренко. 

Стабільна зарплата, соцпакет і можливість бронювання стають вагомими аргументами для того, щоб молодь залишалася в селі.

Збір яблук/фото: Андрій Овчаренко

Щодо ринку землі, на підприємстві позиція чітка: власник ніколи не виснажуватиме власну землю, бо він дбає про неї для своїх дітей. А саме на дітях і молоді тримається перспектива громади.

«Якщо бізнес не підтримуватиме село, не допомагатиме людям, то завтра тут нікому буде працювати. Сільське господарство – це фундамент економіки країни, і ми робимо все, щоб цей фундамент був міцним», – каже директор «АГРО-ЮА».

Агрофірма «Киселі»: праця за 10 кілометрів до фронту 

Понад 20 років на території Олексіївської громади здійснює господарську діяльність агрофірма «Киселі». Як згадує керівник господарства Сергій Лобас, за два десятиліття роботи на землі було всякого: і виснажливі посухи, і неврожаї. Проте найважчим іспитом стала повномасштабна війна, коли господарство опинилося практично на лінії фронту. Та хіба ж українські хлібороби вміють здаватися? Разом вони не лише врятували агрофірму, а й продовжили розвивати тваринництво та системно допомагати громаді.

«Фронт проходив за 10–15 кілометрів від нас. Я ще тоді казав собі: “Роби що мусиш, і будь що буде!”», – розповідає Сергій Лобас.

Керівник Агрофірми «Киселі» Сергій Лобас із головою громади Анатолієм Страховим/фото: Слобідський край

З перших днів війни підприємство стало надійним тилом. «Киселі» надавали гуманітарну допомогу як місцевим мешканцям, так і численним переселенцям з Харкова та Чугуєва, які шукали порятунку в сільській місцевості.

Заготовка кормової бази для тваринництва/фото: Сергій Лобас

Поточний 2026 рік приніс нові виклики: цінову молочну кризу, здорожчання пального та стрибок цін на добрива. Енергосистема країни постійно перебуває під ударами, і лише за лютий агрофірма витратила понад 4 тонни дизпалива для роботи генераторів.

Відповіддю на ці виклики стала енергонезалежність. Господарство отримало грант на підстанцію потужністю 320 кВт вартістю 40 тисяч євро. Це дозволило підприємству стати повністю автономним.

Енергонезалежність на першому місці/фото: Слобідський край

«Цей проєкт став можливим завдяки співпраці з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. Величезну організаційну допомогу нам надала Олексіївська сільська рада та особисто сільський голова Анатолій Страхов. Якби не ця автономія, ми б просто не вижили. Підстанція зараз повністю забезпечує роботу всього нашого господарства», – розповідає Сергій Лобас.

Процес відбору для участі у програмі Mercy Corps був надзвичайно прискіпливим. Представники організації вивчали не лише технічні потреби, а й соціальну роль бізнесу в громаді.

«Це дуже серйозна організація. Вони збирали мешканців села та запитували: “Як агрофірма ставиться до людей? Чи вчасно виплачують паї та заробітну плату? Чи допомагає господарство школі, дитсадку та комунальним службам?”, – згадує керівник. – Тут підтримка Анатолія Анатолійовича була вирішальною. Разом змогли довести, що агрофірма є надійною опорою для села. Як результат – ми отримали цю підстанцію».

Надійний енергетичний фундамент дозволив господарству рухатися далі. Наразі агрофірма реалізує масштабний проєкт модернізації ферми вартістю 12 мільйонів гривень (6 млн грн – власні кошти підприємства та 6 млн грн – залучені інвестиції).

Європейські технології в агрофірмі/фото: Слобідський край

Сьогодні на підприємстві впроваджують технології європейського рівня:

– запроваджено індивідуальний комп’ютерний контроль для кожної корови;
– встановлено новий сучасний холодильник вартістю близько 2 мільйони гривень;
– реконструйована доїльна зала тепер опалюється власною сучасною котельнею на дровах. 

У планах – будівництво власного молочно-консервного цеху.

Керівник «Киселів» Сергій Лобас – депутат сільської ради та голова комісії з питань земельних відносин, архітектури, будівництва, екології, використання лісів, цивільного захисту та боротьби зі стихійним лихом, епідеміями. Він добре розуміє: розвиток громади починається з порядку на землі. Завдяки спільним зусиллям ради та бізнесу вдалося провести повну інвентаризацію земель, що допомогло збільшити бюджет громади в 1,3 раза.

У полі/фото: Сергій Лобас

Проте для Сергія Лобаса цифри в бюджеті – це передусім можливість зберегти життя в селі.

«Ми разом із сільським головою працюємо на перспективу. Минулого року перекрили дах у місцевому клубі. Але мало просто накрити будівлю – її треба опалювати, щоб зберегти споруду. Цього року плануємо будівництво котельні. Клуб для села – це велика сила, і ми не можемо дозволити йому зруйнуватися», – каже Сергій Лобас.

Особливо гострою була боротьба за місцеву школу. Попри зусилля на рівні медіа та численні звернення, відстояти заклад у повному обсязі не вдалося. Навіть для відкриття початкової школи не вистачило однієї дитини. Проте громада не опустила руки: наразі в селі працює дитячий садок.

Наступний важливий проєкт – відновлення шкільного спортзалу. Через протікання покрівлі підлога там повністю згнила. Громада та агрофірма розділили обов’язки: сільська рада бере на себе ремонт даху, а господарство «Киселі» – заміну підлоги.

«Ми хочемо, щоб дітям було куди піти, щоб вони не тинялися підворіттями, а розвивалися фізично в нормальних умовах. Це прості, але життєво необхідні кроки. Коли працює бізнес і є перспективи для молоді, у села є майбутнє. Люди бачать ці зміни, і це дає їм віру в завтрашній день», – переконаний меценат.

Допомога Збройним Силам України стала для агрофірми «Киселі» щоденною справою. Господарство системно підтримує захисників: від забезпечення продуктами харчування та пальним до закупівлі технічного обладнання за запитами підрозділів. 

Жнива/фото: Сергій Лобас

Окрім допомоги війську, підприємство продовжує в повному обсязі виплачувати кошти за паї, розуміючи, що для багатьох селян це основне джерело існування.