Мінікухня, кризові кімнати та робота з ветеранами: соціальна підтримка мешканців у Роганській громаді

Центр соціальних послуг опікується самотніми літніми людьми, родинами у складних обставинах, дітьми та ветеранами. Соцпрацівники щодня відвідують своїх підопічних, а фахівці супроводжують сім’ї, які переживають кризу. Для дітей створили безпечні простори, де вони можуть розвиватися і спілкуватися. Також у громаді надають транспортну допомогу та працюють із ветеранами й постраждалими від війни.

Допомога вдома

Центр надання соціальних послуг Роганської селищної ради почав працювати ще у 2021 році. Відтоді його робота не зупинялася навіть у найскладніші періоди війни. Навпаки – з часом обсяг послуг лише зростав, адже з’являлися нові виклики й нові потреби у людей.

Сьогодні у структурі центру – чотири відділення, кожне з яких відповідає за окремий напрям допомоги та охоплює різні категорії населення. Одним із ключових є відділення соціальної допомоги вдома, його працівники доглядають за самотніми літніми людьми та людьми з інвалідністю.

«У нас 10 соцпрацівників, і на них 112 бабусь і дідусів. Це люди, які проживають самі, в них діти або виїхали, або їх немає. Вони маломобільні, їм потрібен постійний догляд», – зазначає директорка КУ «Центр надання соціальних послуг Роганської селищної ради» Неллі Михайлова-Сапелкіна.

Часто для цих людей соціальні працівники – єдина підтримка. Вони допомагають їм із побутом, продуктами та базовими потребами. Робота відбувається за графіком: кожен підопічний знає, коли до нього прийдуть. Але, як зазначають у центрі, за потреби працівники завжди можуть відреагувати й позапланово, адже в умовах війни ситуації бувають різні.

Підтримка родин

Інший важливий напрям – відділення соціальної роботи. Там працюють три фахівці.

«Забезпечуємо супровід родин із дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах. Сімей, які постраждали від війни, а це майже всі. Це одинокі мами, багатодітні родини, внутрішньо переміщені особи або люди, які просто опинилися у складних життєвих обставинах. Це дуже велика категорія людей», – пояснює директорка.

Фахівці допомагають таким родинам налагодити побут, оформити документи, отримати соціальну підтримку, а головне – не залишитися сам на сам із проблемами.

Простір для дітей

Окрему увагу у громаді приділяють дітям. Після початку повномасштабної війни в Центрі відкрили відділення соціально-психологічної підтримки, яке стало важливим простором для розвитку і спілкування. Заняття проходять на трьох локаціях – у Докучаєвому, Хролах і Рогані. Діти різного віку займаються творчістю, танцями, ліпленням, беруть участь у майстер-класах і навіть кулінарних заняттях.

«У нас зараз садочки й школи працюють онлайн, тому для дітей дуже важливий соціум, їм потрібне живе спілкування. Вони розвиваються, спілкуються, і батьки дуже задоволені, що є такі заняття, тому до нас дуже багато діток приходить», – говорить Михайлова-Сапелкіна.

За її словами, діти поділені на вікові групи, а підлітки також із задоволенням долучаються до практичних занять.

«У нас навіть є мінікухня: діти робили піцу, ліпили пельмені. Це їм дуже подобається», – додає вона.

Ще одним напрямом роботи Центру є протидія домашньому насильству. У громаді створені кризові кімнати, однак через нестачу фінансування вони поки що не функціонують у повному обсязі.

«У нас є три повністю обладнані кризові кімнати, але наразі немає фінансування на штат, тому вони не працюють», – зазначає директорка КУ.

Водночас у центрі реалізується програма для кривдників – із ними працює психолог. Ця послуга є унікальною для регіону, тому до Роганської громади звертаються навіть з інших громад Харківщини.

«До нас приїжджають інші громади, тому що в у них немає такого спеціаліста, який пройшов програму і навчання для того, щоб працювати з кривдниками. І ми укладаємо договори з іншими громадами. Кривдникам приходить рішення суду, щоб вони пройшли цю програму, і потім наш психолог з ними працює», – каже Неллі Михайлова-Сапелкіна.

Допомога ветеранам

Центр також надає підтримку ветеранам і демобілізованим особам. З ними працюють окремі фахівці, які допомагають адаптуватися до цивільного життя. Окрім цього, у громаді діє транспортна послуга, яка є особливо важливою для маломобільних людей.

«У нас є авто та водій, і ми возимо людей за запитом: до лікарень, банків, на реабілітацію. Наприклад, є ветеран з інвалідністю, якого ми регулярно возимо на лікування. У нас є ветеран, який займається футболом, і ми допомагаємо йому дістатися на тренування», – розповідає Михайлова-Сапелкіна.

Також у центрі працюють із кризовими ситуаціями, зокрема у випадках, коли дітей доводиться вилучати з родин через неналежні умови проживання.

«У цьому році вже був такий випадок. Дитину вилучили, і наразі вона проживає у бабусі», – каже директорка Центру.

Попри широкий спектр послуг, центр фінансується виключно коштом громади. Благодійні організації допомагають опосередковано – через передачу допомоги безпосередньо людям.

«Фінансування у нас тільки від громади. Благодійні фонди працюють із бенефіціарами напряму – це можуть бути продуктові чи гігієнічні набори», – зазначає вона.

Попри всі виклики, у Центрі наголошують: їхня головна мета – підтримати людей і не залишити нікого без допомоги.

«Ми дуже багато чого робимо. І будемо продовжувати працювати, бо люди цього потребують», – підсумувала Неллі Михайлова-Сапелкіна.

Дякуємо, що прочитали цей матеріал. Приєднуйтесь до читацької спільноти «Слобідського краю».