Фронтова Барвінківська громада: села-привиди та небезпечне повернення з евакуації

Барвінківська громада щоденно знаходиться під інтенсивним обстрілом ворога. Із десятитисячного населення Барвінкового залишилося близько півтори тисячі людей. Тисячі мешканців навесні були евакуйовані у безпечніші місця. Яка наразі ситуація в громаді, чому люди починають повертатися на небезпечну територію та чому мало нових фото і відео громади в Інтернеті – читайте у матеріалі «Слобідського краю».

Повертатися не можна

Попри серйозну небезпеку, в громаді все одно залишаються люди. За словами очільника Барвінківщини Олександра Бала, деякі починають повертатися з евакуації, інші ні за яких умовлянь не хочуть залишати рідну домівку.

Фронтова Барвінківська громада: села-привиди та небезпечне повернення з евакуації

– Люди справді почали повертатися, мене це дуже турбує. В громаді перебувати небезпечно, ворог б’є по нас виключно касетними снарядами, зона їх ураження дуже велика. Оскільки місто в нас невелике – то ми всі одне одного знаємо. І останнім часом я бачу багато людей, які повернулися, питаю: «Навіщо ви вертаєтесь?». Тут відіграє наш менталітет – українці дуже прив’язані до своїх домоволодінь. Повертаються здебільшого люди похилого віку… Вони психологічно не витримують розлуку з домівкою. Звичайно, люди дякують, що їх прийняли небайдужі, не мають ніяких нарікань, але в них у голові тільки: «А коли ж додому?» Кажуть: «У мене тут город, будинок. Будемо ховатися від обстрілів, що ж робити», – розповідає Барвінківський міський голова Олександр Бало. 

Фронтова Барвінківська громада: села-привиди та небезпечне повернення з евакуації

За підрахунками міського голови, після евакуацій у Барвінковому залишалося близько півтори тисячі людей, наразі повернулось щонайменше півтисячі барвінківців. Утім, Олександр Бало наголошує, що повертатися в громаду вкрай небезпечно.

– Люди проживають навіть там, де дуже небезпечно. Так, їх небагато, але вони там є. Візьмемо декілька сіл, наприклад, Грушуваха, там близько 13 людей зараз живе. У Рідненському старостаті – 26 людей, найнебезпечніше село в нас Дібрівне – там наразі залишається багатодітна сім’я, їх близько 12-13 осіб. Ніяким умовлянням вони не піддаються, залишати дім не хочуть. Діти там від семи до 16 років. Вони живуть, користуючись своїм городом та господарством, – зазначає Олександр Бало.

Фронтова Барвінківська громада: села-привиди та небезпечне повернення з евакуації

В усі населені пункти, де залишаються люди, доставляють гуманітарну допомогу. Зазвичай це роблять під обстрілами, бо в громаді рідко буває тихо.

– Нам дуже допомагає Червоний Хрест. У них є свої положення – мають надавати допомогу найнезахищенішим верствам населення. Але тут вони допомагають усім. На лінії вогню забезпечуємо всіх жителів. Дякувати Богу, у таких населених пунктах у нас всі живі. Але дуже боляче, що люди там залишаються, це вкрай небезпечно, – наголошує очільник Барвінківської громади. 

У деяких селах світло відновити не вдасться

У громаді працюють усі комунальні служби, електрики намагаються відновлювати світло одразу після обстрілів. Утім, залишаються такі села, де просто неможливо налагодити електропостачання.

– У Новопавлівці немає світла давно. Ми привезли людям ліхтарики. Від сонячних батарей вони можуть зарядити телефони. У Грушувасі також світла немає. 13 людей там живе, вони самі вирішили там залишитися. Ми привозимо туди гумдопомогу, але світло там ніяк не відновити. А так по громаді електрика є скрізь, наш РЕМ миттєво реагує, хлопці просто молодці, працюють у будь-яких умовах. Дуже вдячні їм за це, – каже Барвінківський голова. 

Фронтова Барвінківська громада: села-привиди та небезпечне повернення з евакуації

Від обстрілів у громаді постраждали навіть сміттєвози, один з них удалося відремонтувати. А от проблем з водопостачанням у громаді немає. За словами Олександра Бала, всі комунальні служби намагаються працювати на максимум. 

Очільнику громади часто телефонують багато хто з місцевих, які виїхали.
– Дуже багато та часто дзвонять. Чекають моїх відео, як вісточки. Просять, щоб частіше їх викладав у соцмережі… Але у нас зв’язок не завжди стабільний. Жителі телефонують та питають: «Коли ж ми вже побачимо вас з посмішкою та почуємо, що ви запрошуєте нас додому?». Я намагаюсь їм підняти настрій, кажу, що Барвінківщина завжди була і буде Україною. Треба потерпіти… Розумію, як їм важко без рідної землі, – ділиться Олександр Бало.

Евакуація врятувала життя людей

Точної статистики руйнувань у громаді немає. Люди, які виїхали, не можуть подавати заявки на відшкодування пошкодженого або зруйнованого майна. Втім, за словами Олександра Бала, у громаді є майже повністю зруйновані села – Грушуваха, Комишуваха, Дібрівне, Курулька, Дмитрове. Всі вони знаходяться на лінії вогню.

– У Червоній Поляні у нас багато будинків зруйновано… У самому Барвінковому близько п’яти будинків знищено, 20 частково пошкоджено. Але майже всі будинки громади побиті касетними снарядами, проломлені, посічені. Понад дві третини точно, – констатує Барвінківський міський голова.