Відійди та попередь: як жителям Харківщини не стати жертвами вибухонебезпечних предметів

Харківщина – одна з найзабрудненіших вибухонебезпечними предметами територій в Україні. Особливо небезпечними є деокуповані населені пункти і ті, що знаходилися у безпосередній близькості до бойових дій. «Слобідський край» поспілкувався зі спеціалістом-піротехніком і зібрав у матеріалі види ВНП та алгоритм дій у разі виявлення потенційно небезпечних предметів.

Станом на 17 листопада на деокупованих територіях України виявлено понад 190 тисяч вибухонебезпечних предметів. Як розповіла речниця МВС України Альона Матвєєва, Харківська область забруднена вибухонебезпечними предметами (ВНП) більше, аніж Київська, Чернігівська та Сумська області разом узяті. На сьогодні залишаються забрудненими ВНП орієнтовно 176 тисяч квадратних кілометрів української землі.

Усі виявлені ворожі вибухонебезпечні предмети на території України – надалі будуть знищені. Як розповів «Слобідському краю» начальник кафедри піротехнічної та спеціальної допомоги Національного університету цивільного захисту України Олександр Шевчук, зараз на території Харківської області цілодобово працюють піротехнічні підрозділи. Спеціалісти щоденно виявляють та знешкоджують небезпечні предмети, проводять обстеження території та навіть виявляють новітні сучасні боєприпаси, які залишають окупанти.

Олександр Шевчук

– Наразі на території Харківщини працює понад 14 піротехнічних підрозділів, за кожним закріплена своя територіальна громада, своя площа – ліси, поля, що вони мають обстежити. Ці люди повною мірою обізнані та є професіоналами своєї справи, – пояснює спеціаліст з піротехнічних робіт.
Чимало піротехніків працюють на лініях електропередач, аби налагодити перебої зі світлом. Ці роботи вони проводять разом з енергетиками. Обстеження територій проводиться за допомогою металодетекторів та безпілотних літальних апаратів. Після виявлення ВНП їх знешкоджують і надалі знищують на спеціальних полігонах.

Види та дія ВНП

Вибухонебезпечні предмети розрізняються за типами та призначенням: гранати, мінометні міни, протипіхотні міни, авіабомби, артилерійські снаряди, реактивні боєприпаси та ракети.

– Гранати бувають протинаступальні та оборонні. Ф1 – у простонародді називається «лимонка», бо схожа на лимон. У неї встановлено підривник, який приводить ВНП до дії. Так, як показують у фільмах, герої зривають чеку зубами або легким рухом руки – все це маячня. Спеціальні вусики у гранаті просто унеможливлюють легку ініціацію предмета. Але, якщо ви бачите гранату без чеки – її чіпати не можна в ніякому разі, – зауважує Олександр Шевчук.

гранати

Мінометні міни призначені для ліквідації живої сили противника з відстані до трьох тисяч метрів. Фахівець розповідає, що такими ВНП велися обстріли з окупованих територій Харківщини на підконтрольні Україні.

мінометні міни

За словами Олександра Шевчука, одними з найнебезпечніших для людей є протипіхотні міни. Вони маленького розміру, в основному пластикові. Знайти такі міни дуже важко.

– У них є невелика кількість металу. Варто зауважити, що піротехніки шукають не окрему міну чи боєприпас, вони обстежують територію на всі ВНП. Якщо знешкодити виявлений вибухонебезпечний предмет не вдається, то його знищують на місці. Немає різниці, де знаходиться цей предмет – у будинку або на дитячому майданчику, його необхідно ліквідувати на місці. На жаль, такі реалії нашого життя, – зазначає спеціаліст.

Протипіхотні міни

Протипіхотні міни ПОМ-2 можуть установлюватися дистанційно та вручну. Така міна вистрілює «павутинку» на відстань 20 метрів, якщо її зачепити – міна вистрибує на висоту півтора метра та вибухає. Смертельне ураження уламковими елементами ПОМ-2 зосереджується в радіусі 25 метрів.

– МОН 50, 90, 100 та 200 – це міни направленої дії, встановлюються на розтяжку. Можуть ініціюватися дистанційно, вони зрошують уламками зону, направлену під кутом 75 градусів. У напрямку 30 метрів від вибуху – смертельне ураження, – пояснює Олександр Шевчук.

Відома у простонародді міна «Лепесток», або «Метелик» називається ПФМ. Міна не схожа на вибухонебезпечний предмет, пластикова, має вигляд іграшки. Утім, усередині пристрою знаходиться 60 грамів вибухової речовини. У разі ініціювання ВНП може статися вибухова ампутація кінцівки.

лепесток

– Цим ВНП територія мінується дистанційно через РСЗВ «Ураган» та «Смерч». В одному касетному елементі «Смерчу» знаходиться 46–62 «лепестки». Вони розлітаються великою територією. Якщо зачепити міну, то може бути фатальний випадок, – каже сапер.

Менш небезпечні для людей є протитанкові міни, їх використовують для знищення та знешкодження механізованої броньової, гусеничної та колісної техніки противника.

протитанкові міни

– Якщо людина наступить на протитанкову міну, вибуху не буде. Аби спровокувати вибух, на міну має статися натиск у понад 200 кілограмів. Тобто, якщо проїде машина, то тоді протитанкова міна може здетонувати. Але це не означає, що можна на неї стрибати та чіпати. Ще раз підкреслюю, ми не знаємо, як зберігалася та експлуатувалася ворожа вибухова зброя, – зауважує Олександр Шевчук.

Також фахівець розповідає, що під протитанкові міни ворог часто ставить міни-пастки або міни-сюрпризи, щоб «підловити» сапера. Знімають таку міну за допомогою «кішки» – крюка з мотузкою. У випадку, коли під нею встановлено «сюрприз», вибухає міна-пастка і таким чином провокує підрив протитанкової міни.

Авіабомби відрізняються між собою лише вагою. Вони бувають двокілограмові, п’ятикілограмові, 50 кілограмів, 100, 200, 250, 500 та тисяча кілограмів. Олександр Шевчук каже, що в Україні у 2022 році росія використовувала в основному 500-кілограмові бомби.

авіабомби

– У Харкові з-під телевежі забирали авіабомбу 500 кілограмів, вона тоді не вибухнула. Коли її почали обстежувати та знешкоджувати, на маркуванні виявили штамп, що вона була виготовлена в 1941 році. Ось таку стару зброю використовує держава-терорист на нашій землі, – зауважує начальник кафедри піротехнічної та спеціальної допомоги НУЦЗУ.

авіабомби

Артилерійські снаряди використовує легка броньована техніка, танки та РСЗВ. Таких снарядів випускають велику кількість, їх калібр буває від 30 до 203 міліметрів.

артилеріськи снаряд

Що робити, якщо знайшли підозрілий предмет

У разі виявлення вибухонебезпечного предмета необхідно дотримуватися чіткого алгоритму дій.

– Основне завдання людини – не торкатися ВНП у жодному разі. В ньому може бути часовий механізм, уповільнювач дії, підривники з механічною дією. Під час його транспортування, відкопування може статися детонація.

Не можна забирати ВНП додому, кидати в багаття, бити молотком, пробувати розкрити, розкрутити – всі ці дії можуть призвести до вибуху, – наголошує спеціаліст.

виявлення ВНП

Олександр Шевчук пояснює, що насамперед треба відійти від ВНП тим шляхом, яким до нього людина підійшла. Позначити ймовірне місцезнаходження предмета, щоб його можна було легко знайти спеціалістам. Повідомити іншим, що на цій території знаходиться ВНП, та не пускати туди людей. Бажано відійти на 100 метрів від невідомого предмета та зателефонувати у ДСНС або поліцію за номерами 101, 102 та 112.

– На місце приїде спеціаліст, який здійснить ідентифікацію предмета. Це спеціально підготовлена людина, яка визначає тип та категорію ВНП. Насамперед ідентифікатор робить так, аби піротехніки не марнували час на трубу або шмат металу, який можуть сплутати з ВНП, – зауважує начальник кафедри піротехнічної та спеціальної допомоги НУЦЗУ.

Якщо предмет виявиться вибухонебезпечним, то на місце приїдуть піротехнічні підрозділи. Там спеціалісти проведуть вилучення або підрив ВНП на місці, якщо категорія не дозволяє його транспортувати.

«Не знаєш – не чіпай, знаєш – тим більше не чіпай»

На початку 2022 року в Україні працювало трохи більше ніж 500 піротехніків. За цей рік до них доєдналося ще 500 молодих спеціалістів. Олександр Шевчук зазначає, що наразі молоде покоління працює разом зі старшим та виконує свої прямі обов’язки. Також, за його словами, за час війни близько 30 спеціалістів на території країни було травмовано із сильними вибуховими травмами та вибуховими ампутаціями. Були й смертельні випадки.

– Навіть для спеціалістів вибухонебезпечні предмети становлять велику загрозу їх життю та здоров’ю. Ніхто не знає, як ці ВНП зберігалися, транспортувалися та експлуатувалися. Немає гарантії, що, якщо діяти за алгоритмом знешкодження ВНП, ми прийдемо до його успішної ліквідації. Тож порада від саперів на всі випадки життя: не знаєш – не чіпай, знаєш – тим більше не чіпай, – каже Олександр Шевчук.

Небезпека в лісах

На території Харківської області діє заборона відвідування лісів. Утім деякі жителі не дотримуються цих правил і самі ставлять під загрозу своє здоров’я та життя.

– Відвідувати не можна не тільки ліси, а й поля та річки. ВНП помітити дуже важко, як і розтяжки, тим паче, що всі вони розкидалися та встановлювалися ворогом хаотично. У Женевській конвенції прописано, що не можна використовувати протипіхотні міни під час ведення бойових дій – росія не дотримується цього, – зазначає спеціаліст.

Олександр Шевчук пояснює, що, коли такі міни ставляться, має бути точний облік та карти мінування, котрі передаються керівництву. Утім російські війська не дотримуються цього правила.

– Вони насипають ВНП усюди. Туди-сюди вистрілив, щоб охопити більше територій, аби люди та військові не могли пересуватися вільно, – говорить фахівець.

Також Олександр Шевчук розповідає, що в Кутузівці Харківського району окупанти повністю замінували ліси. Після цього ворожі снаряди попали у підприємство «Агромол». З півтори тисячі худоби 700 корів утекли в ліси та потрапляли на розтяжки.

– Також на вибухонебезпечних предметах підриваються дикі тварини. Ворог не тільки вбиває наших людей та руйнує міста, а й знищує нашу фауну, – зауважує начальник кафедри піротехнічної та спеціальної допомоги Національного університету цивільного захисту України Олександр Шевчук.

Автор: Анастасія Хушану