Фейк про дефіцит пального: як росіяни лякають Харків «знищеними АЗС» і чергами за бензином
Російські та проросійські ресурси поширюють повідомлення про нібито критичну ситуацію з пальним у Харкові та Харківській області. Для цього вони використовують реальні удари по АЗС, фейкові відео з чергами та непідтверджені заяви про «знищення всіх заправок».
«Слобідський край» розбирався, що з цього є фактом, а що – російською маніпуляцією.
Що поширює російська пропаганда
Останніми тижнями російські ресурси почали активно просувати кілька тез про пальне та АЗС в Україні.
Зокрема, російський сайт NEWS.ru 27 червня написав про нібито те, що в Україні «закінчуються АЗС». У матеріалі реальні удари по енергетичній та паливній інфраструктурі подали як доказ майбутнього колапсу.
Того ж дня російський Telegram-канал «Хроники Гераней» після удару по Дергачах Харківської області написав: «мінус АЗС». Це приклад пропагандистської подачі: канал фактично радіє удару по цивільній інфраструктурі та використовує його для залякування людей.
1 липня Telegram-канал «Шепот Фронта» поширив заяву, що нібито всі АЗС у Харківській, Дніпропетровській і Полтавській областях «будуть знищені». У цьому ж повідомленні стверджувалося, що працівниці АЗС нібито відмовляються виходити на роботу. Жодних доказів цих тверджень канал не навів.
3 липня Telegram-канал «Шейх Тамир» із посиланням на інший проросійський ресурс поширив тезу, що в Україні нібито «починають скуповувати бензин». Таке формулювання мало створити враження масової паніки та дефіциту.
5 липня російський сайт InfoTut заявив, що на трасі Дніпро - Харків нібито «не залишилося жодної працюючої АЗС». У тексті посилалися на «українські ЗМІ», «водіїв» і «паливних операторів», але без конкретних назв, посилань або перевірюваних доказів.
Фейки та маніпуляції росіян про стан АЗС / скрін з російських пабліків
Окремо російські ресурси поширювали тезу, що українська влада нібито планує з 10 липня заборонити роздрібний продаж бензину.
Що було насправді
Російські війська справді посилили удари по АЗС у Харкові та області. За інформацією начальника Головного управління Нацполіції в Харківській області Петра Токаря, від початку 2026 року в області зафіксували 89 російських ударів по автозаправних станціях, із них 62 сталися після 1 травня.
Зокрема, 27 червня росіяни двічі атакували автозаправні станції у Дергачах. За даними Харківської обласної прокуратури, внаслідок повторного удару постраждали двоє людей.
Також повідомлялося про удари по заправках у Харкові та Ізюмі. Частина АЗС зазнала пошкоджень, а окремі мережі запровадили додаткові правила безпеки.
Наприклад, мережа WOG з 1 липня повідомила про особливий режим роботи в низці областей, зокрема в Харківській. Ішлося про нічне закриття, вимкнення зовнішнього освітлення та призупинення відпуску пального під час повітряної тривоги. Тобто це були безпекові обмеження, а не заборона продажу бензину.
За словами начальника ХОВА Олега Синєгубова, ризику дефіциту пального для цивільного населення немає. Обласна влада створила необхідні стратегічні резерви для критичної інфраструктури.
6 липня Харківський міський голова Ігор Терехов заявив, що дефіциту бензину чи дизеля у Харкові немає. За його словами, пальне в місті є, АЗС працюють, а міська влада перебуває в комунікації з мережами заправок щодо додаткових заходів безпеки.
Чи може пальне подорожчати
Окремо варто розділяти два різні питання: наявність пального на АЗС і можливу зміну цін. Зростання вартості бензину чи дизпального не означає дефіциту або колапсу ринку.
Директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн в ефірі телемарафону «Єдині новини» 14 липня зазначив, що найближчим часом через напругу в Ормузькій протоці ринок може побачити певну корекцію цін на бензин і дизпальне, але не йдеться про різкий стрибок.
«Я не думаю, що буде якийсь великий зліт. Це, як завжди, буде відбуватися поступово», – сказав Сергій Куюн.
За його словами, ситуація відрізняється від березня, коли ринок справді пережив ціновий шок.
«На відміну від березня, коли ми реально пережили ціновий шок, такого зараз не відбувається. Ціна зростає поступово», – пояснив експерт.
Він прогнозує, що перше подорожчання може становити близько кількох гривень за літр, а загальний потенціал зростання наразі до 5 гривень за літр.
«Перший крок – це буде десь пару гривень на літр. Поки що потенціал зростання становить до п’яти гривень на літр», – зазначив директор Консалтингової групи «А-95».
Як АЗС працюють в умовах загрози ударів
За словами Сергія Куюна, на початку липня безпекову ситуацію на паливному ринку обговорювали на окремій нараді за участю прем’єр-міністерки Юлії Свириденко. Представники компаній запевнили, що адаптуються до нових умов і не планують зупиняти роботу.
«Попри важку ситуацію, компаніям вдалося певним чином адаптуватися до цих нових умов. Вони вже розуміють, що працює в захисті, а що не працює», – сказав експерт.
Він також зазначив, що наразі не йдеться про надзвичайні заходи, але АЗС можуть скорочувати сервісні функції, щоб люди проводили на заправках менше часу.
«Кави, чаї, хот-доги – це вже не на часі. Зараз задача – максимально скоротити час перебування на заправній станції», – пояснив Куюн.
Він радить водіям планувати заправку заздалегідь, бути дисциплінованими та не затримуватися на АЗС без потреби. За його словами, деякі мережі також шукають додаткові паливороздавальні колонки за кордоном, щоб мати можливість швидко замінювати пошкоджене обладнання.
«Особливість заправної станції така, що резервуари знаходяться під землею. Навіть у разі удару пальне і резервуари залишаються цілими. Заміни потребує те, що на поверхні», – зазначив Сергій Куюн.
Серед можливих рішень для захисту персоналу й клієнтів він назвав мобільні укриття, мішки з піском, сітки від FPV-дронів і посилення уваги до правил безпеки.
Фейкові відео з «кілометровими чергами»
Ще один елемент цієї інформаційної атаки – відео про нібито багатокілометрові черги на АЗС у Сумах, Харкові та Чернігові.
Центр протидії дезінформації повідомив, що ці ролики сфальсифіковані. За даними ЦПД, відео, які видавали за черги на АЗС у Харкові та Чернігові, насправді вперше були оприлюднені ще у травні 2022 року і стосувалися Києва.
Такі відео використовують повторно, змінюючи підпис і географію. Мета – створити у глядача відчуття, що дефіцит уже почався, а ситуація нібито виходить з-під контролю.
У чому маніпуляція
Російська пропаганда змішує реальні факти з вигаданими висновками.
Факт: росіяни справді били по АЗС у Харкові та області.
Маніпуляція: з цього роблять висновок, що «в Україні закінчуються АЗС», «пального немає», «всі заправки будуть знищені» або «влада заборонить продаж бензину».
Наслідки влучання дрона в АЗС у Харкові / Фото: ГУ ДСНС
Факт: окремі АЗС можуть тимчасово не працювати через пошкодження, повітряну тривогу або безпековий режим.
Маніпуляція: це подають як нібито повний колапс паливного ринку.
Факт: людям радять бути уважними до безпекової ситуації.
Маніпуляція: це перетворюють на заклик «терміново скуповувати бензин».
Навіщо росія це робить
Такі вкиди мають кілька цілей:
- посіяти паніку серед водіїв і жителів прифронтових регіонів;
- створити штучний ажіотаж на АЗС;
- деморалізувати людей після російських ударів;
- показати удари по цивільній інфраструктурі як «успіх»;
- підірвати довіру до місцевої влади та офіційних джерел інформації.
Для Харкова й області ця тема особливо чутлива, адже росіяни справді атакують цивільну інфраструктуру, зокрема заправки. Саме тому пропаганда використовує реальні обстріли як основу для перебільшень і фейків.
Як не потрапити на фейк про пальне
Щоб не стати частиною російської інформаційної операції, варто дотримуватися кількох правил:
- не поширювати повідомлення про «дефіцит» без посилання на офіційне джерело;
- перевіряти інформацію на сайтах і сторінках місцевої влади, ДСНС, прокуратури, поліції та паливних мереж;
- не довіряти відео з чергами без точної дати, місця та першоджерела;
- звертати увагу, чи не використовує канал емоційні формулювання на кшталт «усе знищено», «пального не буде», «терміново скуповуйте»;
- не створювати штучний ажіотаж, якщо офіційні джерела не підтверджують дефіциту.
Реальні удари по АЗС у Харкові та області – це наслідок російської агресії проти цивільної інфраструктури. Але заяви про «катастрофічний дефіцит пального», «знищення всіх заправок» і «кілометрові черги» не підтверджуються офіційними джерелами.
Нагадаємо, росіяни поширили сфабриковане відеозвернення Харківського міського голови Ігоря Терехова. У підробленому ролику мер нібито анонсує створення в Харкові «батальйону» з місцевих підлітків і студентів віком до 20 років.
Також нещодавно російські пропагандисти знову заявили про нібито «перемоги» на Харківщині. Цього разу вони поширили повідомлення про буцімто захоплення сіл у Борівській громаді та відхід Сил оборони з Куп’янська-Вузлового.
Ваша підтримка – запорука нашої щоденної праці. Ставайте частиною спільноти «Слобідського краю».
