Харківський район: третину жителів зараз складають переміщені особи

До складу Харківського району входять 15 громад. Війна вплинула на населені пункти цієї чималої території по-різному. Деякі були під окупацією, деякі приймають у себе велику кількість внутрішньо переміщених осіб.

Від початку повномасштабного вторгнення  перший заступник начальника Харківської районної військової адміністрації Володимир Усов їздив по всьому району. Якщо подивитися на звільнені території, а потім на громади, які війна оминула, це ніби потрапив в іншу країну, розповідає Володимир Усов. Все працює, життя налагоджене, навіть люди виглядають інакше. А потім він їздив до родини у Чернівці, вперше за півроку, там враження було, ніби потрапив узагалі на іншу планету.

– Населені пункти району, які не на слуху, як Ізюм, Буча чи Ірпінь, постраждали так само. Просто про них багато не розповідають. Це Руські Тишки, Слатине, Цупівка. Прудянку дуже сильно розбили. Коли йшли бої за Дементіївку, військові заходили через Прудянку. Тож багато чого там тепер немає, як немає і північної частини Слатиного, – каже Володимир Усов.

У Прудянці, як і у Руських Тишках, 90 % пошкоджених і 40 % повністю розбитих будинків.

250 мобільних будиночків для звільнених територій

У окупації було 37 % території Харківського району. Зараз всі населені пункти звільнені. До деокупованих громад – Дергачівської, Циркунівської, Липецької та інших – зараз привозять багато будівельних матеріалів. Допомагають і держава, і міжнародні донори.

– Схема працює так. Донор питає: «Що вам потрібно?». Йому показують список, він каже: «Я готовий на це». Бере якийсь сегмент та робить. Заходе другий – обирає інший сегмент. Один зробив вікна, другий – дахи, ще один готовий бомбосховища відремонтувати, – пояснює Володимир Усов.

Та за наявності великих обсягів допомоги є один момент, що може завадити процесу. За словами першого заступника начальника Харківської РВА, повинна надійно працювати зв’язка держава – область – район – місцева влада. «Щоб не потрібно було нагадувати – дайте інформацію, дайте! Це ж ми для ваших людей робимо: ви надаєте інформацію, ми зводимо з донором, який допоможе громаді. Хто швидше надав інформацію, той швидше отримав допомогу», – розповідає Володимир Усов. 

Будівельними матеріалами в першу чергу забезпечили тих жителів, хто залишився вдома. Щоб люди могли відновити свої оселі і продовжувати в них жити. Ще є одна цікава програма, пов’язана з житлом: мобільні будиночки на 4 людини. Область передала їх в усі деокуповані громади, Харківському району виділили 250 штук.

Як пояснив Володимир Усов, можна зробити окреме мобільне містечко – 20-30 будиночків, підвести туди зв'язок, електрику та каналізацію. А можна поставити у себе на подвір’ї, якщо хата розбита. На ділянці вже є всі необхідні комунікації, нічого підводити не треба. Також планується розміщати в будиночках Пункти Незламності.

Бюджети у громад відносно непогані

Проблеми у громад Харківського району різні. В одних головна потреба – відбудовуватися, інші прийняли у себе багато внутрішньо переміщених осіб, яких треба розмістити та забезпечити необхідним. Крім того, всі громади за можливості допомагають ЗСУ.

– Головна проблема всіх громад – бюджет. До речі, вони зараз не такі вже й погані, бо не всі кошти були використані. Наприклад, на сфери освіти, медицини, були через війну заощаджені на якихось соціальних питаннях. Тож тепер ними можна користуватися. Тому не зовсім все погано. Хоча є такі громади, які не мають навіть 40 % доходу, поповнення бюджету. Дергачівська, наприклад, – пояснює Володимир Усов.

За його словами, економіка у деокупованих громадах зараз майже не працює, а в інших – працює не на повну потужність Багато підприємств розбито, деякі виїхали на захід України. Але Володимир Усов підкреслює, що всі підприємства патріотично налаштовані, вірять у перемогу України. І готові, як тільки буде мир, повертатися додому та працювати на рідній Харківщині.  

Аграріїв затримує розмінування. Дуже великі площі зараз небезпечні, без іноземної допомоги їх доведеться розміновувати десятиліттями, бо немає спеціальної техніки. Зараз по Харківській області їздять три одиниці, але це дуже мало.

– Розмінування проводиться постійно, на жаль, гинуть навіть професійні сапери. Мій знайомий підполковник поліції, ми з ним їздили по всьому району. Він з 2014 року багато чого пройшов, а тут натрапив на міну, яку не зміг знешкодити, – розповідає Володимир Усов.  

Ніхто не вірив, що відновиться автобус із села Липці

Саме через мінування території та постійні обстріли у деяких громадах Харківського району працює пропускна система. Це прикордонні території – Глибоке, Стрілеча, Лук'янці, Борисівка, Пильна, Веселе. Режимна зона узгоджена з військовими, тож зайвий раз туди цивільним їздити не треба.

Але там, де можливо, районна військова адміністрація намагається допомагати жителям з переміщенням територією та транспортним сполученням.

– Робимо все можливе. Ніхто не вірив, що ми відновимо автобус з Липців до Харкова. А ми знайшли перевізника, хоча на той момент ще навіть не все узбіччя було обстежено. Домовилися людей на автостопі не підбирати і не висаджувати, виключно на зупинках, які перевірили сапери. Асфальт і зупинки – все, більше нікуди, ні вліво, ні вправо. Зараз у такий же спосіб будемо пускати автобус до Козачої Лопані, – розповів Володимир Усов.

До Дергачів вже курсує повноцінна електричка, бо електромережа повністю відновлена. Звідти однією колією туди і назад їздить трамвайчик максимум на 120 стоячих місць. Спочатку він ходив до Слатиного, потім – до Прудянки, Цупівки, а зараз вже курсує до Нової Козачої. До Козачої Лопані пускати не ризикують, там за 4 км – лінія державного кордону. 

Газ та світло для деокупованих громад

Газозабезпечення повністю відновили у Циркунівській та Липецькій громадах. У Дергачівській громаді повністю отримали газ Слатине, Безруки, Козача Лопань. Ще йдуть роботи у Токарівському та Проходівському старостатах. Руську Лозову майже запустили.

Що стосується електрики, то у Дергачівській громаді у Безруки світло дали. До 30 січня обіцяють закінчити Слатине  – зараз лише декілька вулиць зі світлом. Сподіваються, що енергетики встигнуть. Там дуже побиті трансформатори, тож все залежить від того, як буде надходити обладнання до обленерго.

Циркунівську громаду забезпечити електрикою планується до 20 лютого, бо багато побито обладнання та стовпів, особливо у Руських Тишках та Черкаських Тишках. У Липецькій громаді також не одразу всім повернуть світло, бо там РЕМ розбиті. 

У планах – станція швидкої допомоги в селищі Козача Лопань

Із забезпеченням медичними послугами у різних громадах по-різному. У деокупованих  багато медичних закладів розбиті, фахівці повиїжджали. Але ситуацію намагаються вирішити – допомагають сусіди, волонтери, навіть телемедицина.

Вільхівська та Роганська громади повністю забезпечені медичним обслуговуванням за рахунок Роганської амбулаторії. У Малоданилівській – працюють два лікарі. Дергачівська лікарня обслуговує Дергачі, в інших населених пунктах громади – у Слатиному  та Козачій Лопані працюють по два фахівці. У Проходах та Токарівці немає нікого.

У Липецькій і Циркунівській громадах приймають по декілька спеціалістів на всі населені пункти. Ці території покривають за рахунок виїзних мобільних бригад – лікарі ізраїльської благодійної організації Frida з літа постійно курсують районом. Почали з Бермінвод, тепер раз у два тижні бувають у кожній деокупованій громаді. Допомагають і волонтери з організації «Лікарі без кордонів».

– Також разом з Департаментом охорони здоров’я Харківської ОВА та аптекою 9-1-1 запустили в Липцях телемедицину. Можна прийти в аптеку і отримати консультацію лікаря через відеозв’язок. Ще відкрили станцію швидкої допомоги у Липцях, у планах відкриття і в Козачій Лопані, – пояснив Володимир Усов.

Що стосується освіти, то з війною система навчання не змінилася – діти як навчалися дистанційно на локдауні через пандемію, так і продовжують це робити третій рік. Багато шкіл на звільнених територіях Харківського району розбиті. Ще й зараз бувають прильоти у будівлі навчальних закладів.

– Можливо, я зараз скажу якісь крамольні речі, але тепер оптимізація пройде набагато легше. Так, школи дуже постраждали, але чи потрібно було стільки шкіл у громадах? Нехай буде краще одна школа, яку забезпечать усім необхідним, в тому числі бомбосховищем. Шкільні автобуси організують доставку дітей до школи. Тож треба дивитися, скільки людей живе у населеному пункті, скільки дітей, а вже потім вирішувати питання з кількістю навчальних закладів: які треба відбудовувати, відновлювати, – впевнений перший заступник начальника Харківської районної військової адміністрації. 

Пенсію отримують усі

Якщо у населеному пункті не працює стаціонарне відділення Укрпошти, бо будівля розбита, туди приїжджають мобільні групи. Так налагоджена робота у Циркунах, Липцях, Слатиному, Прудянці,  Цупівці. Тож раз на місяць виплати отримують усі – і пенсійні, і допомогу від міжнародних організацій.

– Видавали виплати від Червоного Хреста – 1200 гривень тим, хто був в окупації. Потім міжнародні організації почали виплачувати по 2200 гривень три місяці. Якщо ти потрапив у цей список, приїжджають різні донори та надають допомогу, – розповідає Володимир Усов.

За його словами, отримують належні виплати у Харківському районі і внутрішньо переміщені особи. Багато їх зараз живуть у Південному, Мерефі, Високому, Безлюдівці, Люботині, Вільшанах, Солоницівці, Пісочині, Новій Водолазі. Всього у районі зараз мешкають 265 тисяч жителів, з них 90 тисяч – переселенці. Тож якщо виникають питання, то лише технічного плану. Треба звернутися за місцем проживання та розібратися з ситуацією, пояснює Володимир Усов.

– Також всі працівники бюджетної сфери на звільнених територіях Харківського району в повному обсязі отримали виплати за той час, поки громади були окуповані. Вчителям, лікарям, працівникам сільських та селищних рад виплатили все, що люди мають отримати по закону. Можливо, без надбавок, – розповів перший заступник начальника Харківської районної військової адміністрації. 

Працювати треба дуже швидко

Життя у громаді залежить від людини, яка її очолює, пояснює Володимир Усов. Якщо у голови є порозуміння з людьми, все добре працює і розвивається. Якщо голова більше когось любить або менше, якийсь населений пункт, тоді виникають проблеми. Тим більше, що зараз саме контакт і порозуміння у громаді, у районі, у країні  – запорука розвитку. Ще один момент – вкрай необхідно якнайшвидше призвичаїтися до великого обсягу нової інформації та допомоги, які надходять кожного дня. 

– На початку війни я, як військовий, розумів, що треба робити. Певні кроки, щоб ворог не пройшов углиб території. Моя родина була у Слатиному, два тижня сиділи під обстрілами. А зараз кожен день дуже багато різних завдань. Працювати треба настільки швидко, що не всі готові до такого навантаження. Але потрібно пристосовуватися, щоб використовувати всі наявні можливості та мати найкращий результат, – упевнений Володимир Усов.

 

Усі новини Харківський район читайте на нашому сайті. 

Автор: Віта Яковлева