Як діти впливають на вибір мови у спілкуванні батьків та що може заважати українцям повністю відмовитися від російської мови? «Слобідський край» поспілкувався з батьками, дітьми та вчителями Харківської області стосовно використання державної мови в побуті та під час освітнього процесу.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну стало поворотним моментом не лише в історії нашої держави, але й у розвитку української мови. Нещодавно в Харківській області проводилося дослідження стосовно забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. Державна служба якості освіти України разом з Уповноваженим із захисту державної мови визначали чинники, які впливають на мову спілкування учасників освітнього процесу в повсякденному житті та сприяють посиленню їхньої мотивації до підвищення рівня володіння українською мовою.

Зважаючи на те, що освітній процес у регіоні наразі проводиться в дистанційному режимі, дослідження відбувалося шляхом онлайн-анкетування. Участь у ньому взяли учні, вчителі та батьки шкіл Балаклійської, Богодухівської, Дергачівської, Зміївської, Лозівської, Мереф’янської, Первомайської, Чугуївської, Близнюківської, Донецької, Зачепилівської, Золочівської, Новопокровської, Сахновщинської, Солоницівської, Наталинської громад. Загалом у дослідженні взяли участь 177 вчителів, 705 школярів та 551 батьків.

– Згідно з дослідженням, діти нашого регіону змінили своє ставлення до державної мови в позитивний бік. Зміни спостерігалися у 2022 році, і так само вони спостерігалися у 2023 році. Дуже великий розрив на користь української мови. Наразі ми чекаємо на третій етап моніторингу, який має відбутися цьогоріч. Ми побачимо ще якісь нові зрушення. Думаю, що вони знову-таки будуть позитивними, – розповідає начальниця управління Державної служби якості освіти в Харківській області Світлана Вольянська.

Також вона зауважує, що наразі «дистанційка» не має негативного впливу на використання української мови серед дітей. Утім стає важче прослідити, як школярі спілкуються у побуті. 

– Думаємо, що в опитувальнику вчителі по-іншому відповіли б на запитання, як діти спілкуються на перервах між собою. Адже при дистанційному навчанні вони не можуть знати, якою саме мовою говорять школярі поза уроками. Ми бачимо відповіді батьків, бачимо відповіді учнів, а от наскільки об’єктивні відповіді вчителів щодо цього питання, сказати не можемо, – зазначає Світлана Вольянська.

Серед проблем, які заважають українцям повністю відмовитися від російської мови, Вольянська відмічає споживання російськомовного контенту. Особливо це стосується дітей, які бачать його в Інтернеті.

Оксана Кустова з Чугуївщини має двох дітей. І пані Оксана, і її діти в різні часи вчилися в одній школі. Жінка зауважує, що під час її навчання українських книг у закладі було мало, а більшість дітей цуралася рідної мови.

Уже під час навчання в школі її сина Максима Оксана побачила зміни у викладанні предметів. Українська мова стала переважати в школі, а книги у більшості були перекладені на українську мову. Її син закінчив школу ще у 2015 році, а донька Поліна наразі продовжує навчання в дистанційному режимі.

– До повномасштабної війни більшість однокласників та вчителів говорили російською мовою. Українською завжди говорила тільки вчителька української мови та літератури. Тепер, після 2022 року, нас просять відповідати на уроках рідною мовою. Утім деяким з моїх однокласників усе одно, і вони говорять російською, – розповідає Поліна Кустова.

З 2022 року Поліна з мамою живуть у Польщі, утім рідну школу не кидають. За словами школярки, в чатах класу вчителі пишуть лише українською, учні – за бажанням.

– Я з усіма по-різному спілкуюся. Вдома – суржиком, з друзями – російською. Якщо до мене звертаються українською, я також відповідаю українською, – зазначає школярка.

Намагаються заохочувати школярів до спілкування рідною мовою і в закладах освіти Балаклійської громади, говорить начальниця відділу освіти Балаклійської міської ради Оксана Дворічанська.

– Ми можемо відзначити, що більше дітей тепер мають намір брати участь у всеукраїнських мовних конкурсах. Крім того, є різні конкурси щодо вшанування пам’яті українських письменників. І от якщо раніше треба було дітей якось мотивувати, десь доводити, що потрібно брати участь у цих заходах, то зараз діти самостійно залюбки це роблять. Також ми спостерігаємо, що українські пісні скрізь використовується, і діти слухають саме їх, – зазначає Оксана Дворічанська.

На її думку, мотивувати до вивчення української необхідно не дітей, а саме батьків.

У Коломацькому ліцеї ще у 2019 році було прийнято рішення про відмову від факультативу російської мови. Директорка ліцею Світлана Межерицька каже, що така ідея була висунута саме батьками школярів. 

– Навчання і спілкування в нашій школі відбувається виключно українською мовою. Діти з учнівського самоврядування ще до початку повномасштабного вторгнення записували мотиваційні відеоролики «Переходь на українську мову». Вони брали участь у різних мовних конкурсах, проводили квести на знання мови, – ділиться Світлана Межерицька.

Після 24 лютого 2022 року школярі зініціювали нову ідею й закликають однолітків слухати лише українську музику. Роблять вони це в соціальних мережах, популяризуючи українську пісню.

– Ми проводили конференції, де читали сучасні вірші про російсько-українську війну. А нещодавно провели онлайн-зустріч з восьмирічним Тимофієм Ковалевським із Вінниччини, який написав та видав власну збірку дитячих оповідань. Усі гроші з продажу книги хлопчик передає військовим. Ми також збирали українські книжечки й відправляли їх на деокуповані території, – розповідає директорка ліцею.

За її словами, у батьківських та класних чатах у соцмережах спілкування проводиться лише державною мовою. Каже, що діти не цураються виправляти дорослих та писати в чаті: «Тут ми говоримо українською мовою».

Наразі ліцей виграв проєкт, який дозволяє проводити додаткові уроки з математики та української мови для надолуження програми.

– Дуже розчулило та вразило, коли днями до нас прийшла жіночка-грузинка. Вона попросила записати свого сина на додаткові заняття з української мови. Каже, що математику вона зможе сама пояснити, а мову не знає так добре. Вони навіть не в нашому ліцеї навчаються, але ми з радістю прийняли хлопчика, – розповідає директорка Коломацького ліцею.

У дослідженні школярі висловили свою думку щодо підвищення рівня володіння українською мовою. Вони вважають, що перехід на українську стане швидшим, якщо перебувати в україномовному середовищі, використовувати україномовні соцмережі, а застосунки та налаштування на ґаджетах перевести на державну мову.

Тим часом батьки та вчителі вважають, що необхідно збільшити кількість годин для вивчення української мови та літератури; запровадити факультативні заняття та гуртки з української мови; удосконалити підручники з української мови та літератури; запровадити різні заходи для батьків, щоб вони більше спілкувались у повсякденному житті українською мовою, а також підвищити рівень володіння українською мовою педагогічних працівників.