Коли влада і громада разом. У Краснокутську переймають досвід Польщі і Латвії

25.09.2021 13:45

Успішний розвиток громади залежить від того, наскільки ефективно побудована комунікація між місцевою владою і жителями. Умови для цього створює децентралізація. Громади Харківщини продовжують учитися налагоджувати такий зв’язок та робити його ще продуктивнішим. Цього разу навчання відбулось у Краснокутській громаді.

Громади різні – проблема одна

Щоб забезпечити розвиток України, треба забезпечити розвиток кожної громади. Один з критеріїв успіху громади – взаємодія влади з громадою. Від того, наскільки тісні стосунки між місцевими керівниками і мешканцями, від того, наскільки мешканці активно висловлюють свою позицію, і залежить успіх усієї громади. У цьому переконані експерти ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування», які проводять тренінги для громад.

Цього разу експертна сесія щодо проблем децентралізації на сучасному етапі відбулася у Краснокутській селищній раді. У навчальному заході взяли участь голова громади Ірина Карабут, заступники голови, старости старостинських округів, працівники апарату селищної ради, підприємці, представники громадських організацій.

Під час сесії представники Краснокутської громади вивчали питання створення ефективної системи управління громадою, новини законодавства в роботі старост, залучення місцевого бізнесу до розвитку громади, налагодження комунікації і співпраці всередині громади. Польські та латвійські експерти розповіли про цікавий досвід роботи в органах місцевого самоврядування європейських країн.

Діана Баринова

Діана Баринова

Голова ГО "Центр розвитку місцевого самоврядування"

Головна проблема в Україні – людина не відчуває себе втягнутою у процеси життя, що впливає на рішення у громаді. Людина не довіряє владі, бо раніше не брала участі у прийнятті рішень. Це основний виклик, який потрібно подолати, щоб громади стали успішними, – вважає голова ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування», експертка з децентралізації та місцевого розвитку Діана Баринова.

Ідуть до людей  

Аби мешканці громади більше довіряли владі та активніше долучалися до процесу прийняття рішень, представники місцевої влади в Латвії самі йдуть до людей. Про це розповів економічний аташе Латвійської Республіки в Україні, керівник Агенції інвестицій та розвитку Латвії в Україні Айнарс Межуліс. Він має великий досвід місцевого управління, адже 13 років був мером невеликого міста Смілтене.

Айнарс Межуліс

Айнарс Межуліс

Економічний аташе Латвійської Республіки в Україні

У нас кожного місяця мешканці громад запрошують керівництво на зустрічі. При кожній громаді є міський центр і є приєднані села. Раз на місяць команда адміністрації на чолі з мером виїжджає в кожне село, аби люди могли поставити свої запитання та озвучити певні проблеми ‒ і або вирішити їх просто на місці, або отримати рішення найближчим часом.

Також у кожній латвійській громаді є спілки пенсіонерів. Вони щомісяця запрошують керівників громади або певних департаментів, щоб вирішити свої болючі питання. А очільники громади, у свою чергу, розповідають про те, що було зроблено в ній останнім часом, які проєкти плануються.

В економічній сфері є також спілка, так званий бізнес-клуб. Раз на два місяці збирається така економічна рада, на якій вирішують місцеві економічні проблеми і завдання, питання щодо тендерів і нерухомості.

– Ми намагаємося підтримати наших місцевих підприємців для участі в тендерах і грантах. Дуже важливо підтримати своїх, бо вони платять податки у громаді, дають робочі місця мешканцям громади, – зауважив пан Айнарс.

Місцеві ради в Латвії не такі великі, як в Україні. Наприклад, рада міста Смілтене з населенням 18 тисяч має 15 депутатів.

Найважливіший закон

Подібні інструменти взаємодії влади і мешканців застосовуються і в Польщі. Великий вплив на життя місцевих рад у польських громадах (гмінах) мають громадські організації. Мешканці об’єднуються за різними інтересами: наприклад, є «коло господинь» (жіночий клуб), спортивні та бізнесові клуби, спілки пенсіонерів, а також «Стража Пожежна» (добровільні пожежні дружини). До речі, останні дуже зацікавили краснокутських депутатів, адже у громаді існує проблема з пожежами у віддалених селах і лісах.

Другий механізм залучення людей до управління – громадський бюджет, який з польського досвіду перейняли українські громади.

Гжегож Терезінскі

Гжегож Терезінскі

Експерт Польсько-української господарчої палати

Громадський бюджет відіграє велику роль у Польщі, адже спонукає мешканців збиратися, разом обговорювати якісь проблеми, писати спільні проєкти, щоб отримати кошти на покращення свого життя. Далі комісія гміни вибирає проєкти, на які виділить кошти. Це було б неможливо без децентралізації, адже проєкт реалізується на найнижчому рівні – на рівні мешканців.

Польща дала для України багато корисних практик і досвідів у процесі об’єднання громад, реформи місцевого самоврядування. Свою реформу самоврядування поляки реалізували не відразу. Почалися зміни ще у 1991 році, коли територію держави поділили на гміни (громади), повіти (райони) і воєводства (області). А 1999-го було прийнято закон про децентралізацію.

– Це найважливіший для Польщі закон, тому що на рівні гміни швидше відбувається комунікація між вадою і мешканцями. Децентралізація прибирає бар’єри в комунікації між жителями громади і керівництвом. Комунікація стала ефективнішою, адже жителі розуміють, як вони можуть впливати на політику громади, – наголосив Гжегож Терезінскі.

Наздогнати конкурентів

Оскільки Краснокутську громаду було утворено не добровільно, а «згори» (за законом про об’єднання громад), то владі громади та її мешканцям доведеться наздоганяти все те, що не встигли зробити раніше, вважає експертка з децентралізації та місцевого розвитку Діана Баринова.

І такі кроки для побудови ефективної співпраці з мешканцями вже робляться. Зокрема, як розповіла голова громади Ірина Карабут, працівники ради і депутати ведуть прийом громадян. Крім того, адміністрація ради, її працівники проводять регулярні зустрічі з мешканцями сіл і селищ у старостинських округах.

Ірина Карабут

Ірина Карабут

Наприклад, в одному селі після нашого спілкування молодь сама вийшла на вулицю прибирати, фарбувати дитячі майданчики. Звісно, ми в цьому допомагали. Тобто, комунікація з громадою допомагає і жителям, і нам бачити проблемні питання і разом їх вирішувати

Наразі у Краснокутській громаді активно обговорюють тему створення юридичної особи ОСББ, аби мешканці мали змогу покращити житлові умови. Таку можливість дає участь у проєкті «Енергодім» від Фонду енергоефективності.

За запитом мешканців селищна рада відремонтувала дорогу до поліклініки. Крім того, тепер швидше вирішуються проблеми водопостачання в селах громади.

Анна Безверха

Анна Безверха

депутат Краснокутської селищної ради

Раніше, коли рада приймала пропозиції, потім розглядала протягом 2‒3 місяців, потім людина отримувала відписку, люди не розуміли: вони платять податки, а куди ті податки йдуть? А тепер кожний громадянин, який живе в наші громаді і платить податки, він бачить, що там з’явилось вуличне освітлення, там чистіше стало, з’явилися сміттєві баки, вчасно вивозиться сміття. Краснокутськ став дуже чистим містечком. У нас зараз немає скарг на водопостачання, на освітлення.

За словами голови громади, на Краснокутщині функціонує рада підприємців. Є і рада ветеранів, але її роботу треба активізувати, аби люди поважного віку були більше залученими до життя громади.

Цього року на Краснокутщині запровадили Громадський бюджет. Усі проєкти проходили опитування серед мешканців, і п’ять ініціатив отримали співфінансування з місцевого бюджету.

Хоча Краснокутська територіальна громада й доволі молода, їй менше року, але на її території є громадські діячі, що займають активну проукраїнську позицію. Завдяки одному з них, Миколі Пазичу, на території громади ‒ на Співочих терасах ‒ втілили масштабний проєкт «Харитонівська ремінісценція», який направлений на збереження культурної спадщини та розвиток туризму.