Шлях до успіху та незалежності: які виклики долають громади Харківщини

29.07.2021 12:00 Спецпроєкти

Рік тому Харківська область почала жити в нових реаліях та за новим адмінустроєм. Замість майже півтисячі сільських, селищних та міських рад в області з’явилися 56 об’єднаних громад, а замість 27 районів – сім. 2021 рік для самоврядування нового формату є перехідним.

З якими труднощами зіштовхнулися громади, який польський досвід реформування став їм у пригоді та як оцінюють шанси на розвиток – у матеріалі «Слобідського краю».

Польський слід у громадах Харківщини

Минулорічне літо виявилося піком у переформатуванні місцевого самоврядування країни. Українці повністю завершили перший етап децентралізації (утворилися територіальні громади) та перейшли до другого – реформували районний рівень адміністративно-територіального устрою.

Оновлена карта Харківської області має 56 територіальних громад і сім районів. Сьогодні громади тільки починають напрацьовувати новий механізм роботи на нових територіях. Серед їх основних завдань, які передбачає децентралізація, ‒ організація якісних медичних та освітніх послуг, створення центрів надання адміністративних послуг, налагодження роботи комунальних служб.

Яскравим прикладом країни, де результати реформи децентралізації вже видно неозброєним оком, є сусідня Польща. Проте перші кроки реформи в ній відбулися ще 1990 року. А через дев’ять років тут запрацювала трирівнева структура територіального поділу: воєводство – повіт – ґміна.

Оскільки Польща відчула переваги реформи, саме вона однією з перших відгукнулася на наміри України у 2014 році провести повномасштабні зміни в місцевому самоврядуванні.

За словами експерта з питань децентралізації та місцевого розвитку громадської організації «Центр розвитку місцевого самоврядування» Віктора Нестеренка, сьогодні досвід сусідньої держави можна знайти і в об’єднаних громадах у Харківській області.

‒ Разом з представниками громад області ми переймали ті управлінські підходи, про які дізнавалися під час навчальних поїздок до Польщі. Це стосується сфери освіти, культури та житлово-комунального господарства, які ми вивчали протягом чотирьох років у Підкарпатському, Малопольському та Мазовецькому воєводствах, ‒ розповів фахівець.

Приміром, у Нововодолазькій громаді розширили послуги місцевих бібліотек, і на їх базі запрацювали «бібліоняні» для дітей, а також опановують комп’ютерну грамотність пенсіонери. Шкільні автобуси передали в управління житлово-комунального
господарства, й у вільний час вони працюють як соціальний транспорт для населення.

Фото: Бібліотека у Нововодолазькій громаді/Нововодолазька селищна рада

Додалася вторинна медицина

Нововодолазька громада – одна з 24 громад в області, які були створені добровільно. Цей процес тривав у країні з 2014 по 2019 рік у рамках Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Зокрема, ця громада запрацювала у 2017 році та втілила в життя низку успішних проєктів. Проте сьогодні додалися й нові труднощі, зокрема й через недосконалу законодавчу базу.

Так, за словами очільника Нововодолазької селищної ради Олександра Єсіна, з нового року навантаження на бюджет значно зросло, оскільки громади, на територіях яких розташовані районні лікарні, взяли в управління ще й ці заклади.

Та хоч зарплати для медиків продовжує сплачувати держава через Національну службу здоров’я, місцеві ради мають додаткові витрати на їх роботу – сплату комунальних послуг, оновлення медичного обладнання та інше.

‒ Усі показники бюджету беруться за минулий рік. Це стосується субвенцій дотацій, механізму вирівнювання. Нинішню ситуацію ніхто не врахував. Не враховано й те, скільки втратили бюджети (ПДФО), де не стало районних рад, райдержадміністрацій.
Приміром, минулого року ми отримували 1 мільйон гривень ПДФО від Нововодолазької РДА, 1,2 мільйона гривень від райради. Ще майже 1,5 мільйона гривень ‒ від управління праці соцзахисту населення (терцентр, інші районні структури). Тепер цих надходжень немає, ‒ розповів Олександр Єсін.

За його словами, ситуацію в Нововодолазькій громаді вирівняли за рахунок нових територій. Так, після виборів у 2020-му до її складу ввійшли нові території, близько 15 населених пунктів. Після цього, відповідно, додалися платники податків (ПДФО)
та ренти.

‒ Але є громади, де територій не додалося, і відповідно, ресурсів також. Тому, на мою думку, якщо найближчим часом у бюджетному законодавстві не відбудеться змін, які дадуть додаткові надходження до місцевих бюджетів, ще більше громад стануть дотаційними, ‒ додав селищний голова.

Фото: Олександр Єсін/Facebook

Розмежувати повноваження

Проблемним питання, на думку Олександра Єсіна, є і відсутність законів, які б чітко розмежовували повноваження між органами місцевого самоврядування та виконавчими органами влади. Це стосується громад, райдержадміністрацій та облдержадміністрації.

‒ Сьогодні ми зіштовхнулися з такою проблемою. До остаточного об’єднання всю інформацію ми передавали в департаменти ХОДА, і вони акумулювали та збирали дані. Зараз склалася ситуація, коли аналогічну інформацію запитують ще й районні РДА. Щодня працівники відділів громади витрачають час на збір та передавання цих відомостей, ‒ розповів голова Нововодолазької селищної ради.

Також немає розмежування повноважень, які стосуються управлінь соцзахисту. Приміром, громадам передали функцію оформлення документів, зокрема субсидій, а Управління соціального захисту населення займається  їх призначенням.

‒ Тут нібито все зрозуміло, але є багато інших функції, як от догляд за одинокими. У законі залишили, що договори з особами, які надають послуги, укладають саме управління соцзахисту. Але оплачувати має громада. Тож виникає питання: як громада може платити, якщо вона не укладала цей договір, ‒ додав селищний голова.

Читайте також: У Краснокутській громаді на Харківщині проведуть фестиваль борщу

Вимушена оптимізація

Серед інших проблемних питань, з якими зараз зіштовхуються громади – це вимушена оптимізація шкільної мережі. Тепер усі навчальні заклади, які були в управлінні районів, перейшли до громад.

До речі, у Польщі школи перейшли в управління ґмінами через вісім років після початку децентралізації, але, незважаючи на це, закриття шкіл сусідам не вдалося уникнути.

Проте там створили товариства, які отримують ліцензії та беруться за навчання дітей у тих школах, які не в змозі утримувати ґміни.

А оскільки головним завданням громад є організація якісних освітніх послуг, на Харківщині давно наболіла проблема малокомплектних шкіл.

Так, у Близнюківській громаді цього року збираються ліквідувати один заклад – Олексіївський ліцей.

За словами голови Близнюківської громади Геннадія Короля, за останні десять років на території колишнього Близнюківського району (зараз це громада) закрили більш ніж 10 шкіл. Оптимізації потребували й інші заклади, але політичної волі на це не було.

Зокрема, в Олексіївському ліцеї, який збираються закривати з 1 вересня, на сьогодні навчаються 37 учнів і працюють 17 учителів. Через низьку наповненість у класах навчання одного учня тут обходиться майже у 84 тисячі гривень на рік.

Фото: Зустріч з колективом та батьками щодо оптимізації шкільних закладів у Близнюківській громаді/Близнюківська селищна рада

– Але ці кошти вкладаються не в педагогічний процес. А в опалення і холодні стіни, зарплату техпрацівників та благоустрій. А ми хочемо вкладати ці кошти саме в розвиток дітей, – розповів Геннадій Король.

Питання оптимізації гостро постали і в інших громадах Харківщини. Так, зокрема, у Борівській громаді закривають дві школи – Вищесолоненську та Шийківську.

Від вересня 2021 року ліквідують три навчальні заклади в Барвінківській громаді: Новомиколаївську, Богодарівську та Грушуваську гімназії.

Через нестачу учнів та фінансів питання закриття шкіл назріло й у Савинській громаді – тут йдеться про припинення роботи Вишнівської гімназії та Довгалівської філії Савинського ліцею.

Оптимізувати неефективну мережу закладів громад стимулює новий механізм розподілу освітньої субвенції, з якої виплачується заробітна плата вчителів.

Так, в основі розподілу враховується фактичний контингент школярів з урахуванням об’єктивних параметрів: густоти учнів, відсотка населення, що проживає в сільській місцевості, тощо.

Тому за ситуації, коли в класах буде недостатньо учнів, державне фінансування на сплату заробітної плати педагогічним працівникам школи не отримають. Відповідно до нової формули, розрахункова наповнюваність класів учнями для шкіл не може бути меншою ніж 10 або більшою ніж 27,5.

Будь у курсі

За даними міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова, завдяки об’єднанню дрібних громад розширилися не тільки їхні повноваження, а й фінансові можливості для реалізації розвиткових проєктів.
 
Так, унаслідок бюджетної децентралізації доходи місцевих бюджетів 2020 року збільшилися до близько 304 мільйонів гривень.
Обсяг капітальних видатків місцевих бюджетів за минулий рік становив 96,8 мільйона гривень, що на 5,6 мільйона гривень більше, ніж у 2018 році.
 
Для порівняння, 2015 року капітальні видатки місцевих бюджетів становили 32,2 мільйона гривень.